Про «Заметіль-2022» від ЗСУ. Про войовничі заяви Олександра Лукашенка на нашу адресу. Про місце України у низці світових рейтингів за останні 7 років. А також про підсумки дорожнього будівництва в країні за областями та в кілометрах. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Навчання ЗСУ «Заметіль-2022»
8 лютого в Україні стартували командно-штабні навчання «Заметіль-2022». Про це інформує пресслужба Генштабу ЗСУ. Навчання є плановим заходом у рамках загальної інтенсивної програми підготовки військ (сил).
Загалом у 2021 році ЗСУ провели майже 5 тисяч заходів бойової підготовки, з них – 70 командно-штабних із залученням військ та понад 2,5 тисячі тактико-спеціальних навчань різних видів.
«Головною метою навчань «Заметіль-2022» є набуття і нарощування оперативних спроможностей органів військового управління, військових частин і підрозділів Збройних Сил України, інших складових сил безпеки та оборони держави здійснювати управління військами (силами) в ході ведення оборонних дій у кризовому районі. Командно-штабні навчання триватимуть протягом лютого у визначених районах на всій території держави» - сказано в повідомленні.
Нагадаємо, у Білорусі зараз перебувають російські військові для участі у спільних навчаннях «Союзна рішучість-2022». Олександр Лукашенко заявляв, що Білорусь та Росія стягнуть на кордон з Україною цілий контингент білоруської армії. А також повідомив, що буде створено силове угруповання для прикриття кордонів з Україною.
Войовничий бацька: чому Лукашенко кидається на Україну
До речі, останніми місяцями у своїх публічних виступах та інтерв’ю Лукашенко дедалі частіше погрожує НАТО, європейським державам та Україні – відкритою війною. При цьому в останньому спілкуванні із пропагандистськими медіа Кремля Лукашенко відверто став на сторону Росії та пригрозив, що Мінськ буде на боці Москви у разі військових дій між Росією та Україною.
Лукашенко обіцяє не лише військову підтримку, але й погрожує Києву економічними наслідками – мовляв, у разі можливої «великої війни» Білорусь ще й припинить експорт своєї електроенергії та паливно-мастильних матеріалів на територію України.
Криза у відносинах з українською владою в режиму Лукашенка розпочалася із подій серпня 2020 року. Україна засудила дії білоруської влади під час придушення масових протестів білорусів, які були не згодні з результатами президентських виборів. Олександр Лукашенко займає свою посаду ще з 1994 року. У 2020-му в білорусів з’явився шанс обрати нового очільника держави, проте режим «бацьки» вистояв завдяки підтримці з боку Кремля. Вочевидь, ця підтримка Лукашенка режимом Путіна – дорого обійдеться білорусам та суверенітету самої Білорусі.
Менше ніж 2 роки тому Лукашенко намагався дотримуватися інших позицій – балансувати між Заходом та Кремлем, зображаючи миротворця, надаючи майданчик у Мінську для роботи ТКГ з питань мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Водночас Лукашенко хотів налагодити співпрацю із західними державами та не «образити» Росію. Втім, піти у демократичний спосіб та передати владу наступникові під час чесних виборів – не входило в плани білоруського лідера, чим і скористалася Москва.
Передусім, в союзі із Росією Білорусь створює додатковий військовий тиск на Україну – адже йдеться про понад 1000 кілометрів спільного кордону на півночі нашої держави. І Білорусь вже стала плацдармом для російської армії та може використовуватися для додаткової логістики у разі широкомасштабного наступу. Фактично територія Білорусі може бути надана для безперешкодного проходу російським військам до кордонів з Україною.
Чому такі войовничі заяви самопроголошеного президента Білорусі з’явилися саме зараз, якою насправді може бути участь білорусів у можливій війні та які сценарії подальших відносин між Україною та Білоруссю можна передбачити - про це читайте в авторській колонці Олександра Радчука на порталі «Слово і діло».
Місце України у світових рейтингах
У рейтингу сприйняття корупції, який складає Transparency International, Україна в 2015 і 2017 році посідала 130 місце, у 2018-му – 120, у 2019-му – 126. Прорив стався у 2020 році, за підсумками якого Україна піднялася на 117 рядок.
Але за минулий рік прогресу не було – ми посіли 122 місце. У звіті організації йдеться про те, що в Україні спостерігається «застій» у боротьбі з корупцією. На погіршення позиції в рейтингу вплинули, зокрема, рішення КСУ про скасування відповідальності за недостовірне декларування, загальне зростання тиску на антикорупційну екосистему, зміни до антимонопольного законодавства, втручання в роботу Вищого антикорупційного суду, затримка з імплементацією судової реформи.
У порівнянні з 2020 роком, Україна опустилася на одну позицію в рейтингу свободи преси, який складає організація «Репортери без кордонів», у ньому ми – на 97 місці, а торік були на 96-му.
На початку поточного року Україна піднялася на 22 місце (зі 140) у рейтингу найсильніших армій світу (Global Firepower). При складанні рейтингу враховується загалом 50 факторів, серед яких людські ресурси країни, потужність сухопутних, військово-морських та повітряних сил, витрати на оборону, логістичні можливості, географія держави. Станом на початок 2021 року ми посідали 25 місце.
Всесвітній рейтинг щастя спирається на дані щодо очікуваної тривалості життя населення, рівень корупції в країні, ВВП, рівень соціальної підтримки, наявність негативних очікувань від майбутнього тощо. У 2021 році Україна мала прорив у цьому рейтингу – перемістившись зі 123-го одразу на 110 місце.
Докладніше про те, як змінювалися позиції України у міжнародних рейтингах за останні сім років, і в яких саме - читайте у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Підсумки дорожнього будівництва за 2021 рік
В Україні у рамках програми «Велике будівництво» за 2021 рік відремонтували 7 тис. 288 кілометрів доріг державного та місцевого значення. Таку цифру озвучили в Офісі президента. Водночас виходячи зі звітів голів обладміністрацій, відремонтовано 7 тис. 228 кілометрів.
Отже, за даними ОПУ, відремонтовано та збудовано 5 098 кілометрів доріг державного значення та 2 190 кілометрів доріг значення місцевого. За даними ж керівників ОДА, відремонтовано та збудовано 5 046 кілометрів доріг державного значення та 2 182 кілометри місцевого.
Найбільше доріг, за звітами глав ОДА, збудували або відремонтували у Дніпропетровській області – 580 кілометрів, з яких 450 – державного значення.
На другому місці Волинська область, де осучаснено 402 кілометри доріг, з яких 253 – держзначення.
Майже однакову довжину доріг було зроблено у Чернігівській (363 км), Вінницькій (350 км), Хмельницькій (352 км), Запорізькій (348 км) та Київській (345 км) областях. Трохи більше відремонтували чи збудували у Сумській (380 км) та Черкаській (379 км) областях.
У Донецькій області відремонтували та збудували 161 кілометр доріг: 101 кілометр – державного значення, 60 – місцевого. Найменше доріг минулого року зробили у Чернівецькій області – 106 кілометрів.
Детальну інформацію про те, що було зроблено в Україні протягом 2021-го року в плані дорожнього будівництва - ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на нашому сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps