Про нове державне свято в Україні. Про готовий працювати український парламент і його плани на найближчий тиждень. Про гучні заяви, які можуть бути використані проти нас. А також про те, хто з топчиновників дружніх нам країн від початку року відвідав Україну. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Нове свято в Україні
Володимир Зеленський видав указ про створення в Україні нового державного свята - Дня єднання, яке відзначатимуть щороку 16 лютого.
«Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми ж зробимо його Днем єднання. Відповідний указ уже підписано. Цього дня ми вивісимо національні прапори, надягнемо синьо-жовті стрічки та покажемо всьому світу нашу єдність» - заявив Зеленський у своєму відеозверненні 14 лютого.
Також президент заявив, що проти України системно ведуть війну на всіх фронтах, але країна сьогодні «сильна як ніколи». За його словами, перед Україною постали серйозні зовнішні та внутрішні виклики, які вимагають від президента та громадян відповідальності, впевненості та конкретних дій.
Так президент закликав депутатів та бізнесменів, які покинули Україну, повернутися до країни протягом 24 годин. На запитання журналістів, де перебуває його родина, президент відповів, що з ним, в Україні.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов на спільному брифінгу з головою Ради Русланом Стефанчуком уточнив, що зараз за кордоном перебувають 23 народні депутати.
Погоджувальна рада: за що готові голосувати нардепи
Між тим Руслан Стефанчук запевнив, що Верховна рада України працює у постійному штатному режимі, а за потреби в режимі 24/7 для того, щоб забезпечити виконання тих функцій, які покладені на парламент як єдиний законодавчий орган країни.
Напередодні, на самому початку Погоджувальної ради Стефанчук звернувся до керівників фракцій та груп із проханням, щоб їхні народні депутати були на своїх робочих місцях. А ще анонсував, що найближчим часом буде зареєстровано звернення Верховної Ради до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, урядів та парламентів усього світу у зв'язку з ескалацією Росією ситуації з безпекою довкола України.
Приблизний список питань, які Верховна рада може розглянути впродовж тижня, опублікував нардеп Ярослав Железняк. Так, на вівторок заплановано голосування за порядок денний сесії, бюджетні законопроєкти та законопроєкти про територіальну оборону.
У середу розглянуть низку ратифікацій, у четвер – законопроєкт про карантин та про підвищення ренти на видобуток газу, у п'ятницю – законопроєкти про протидію «поправковому спаму» та про накопичувальну пенсійну систему.
Як домовилися на Погоджувальній раді, на годині запитань до уряду виступатимуть прем'єр Денис Шмигаль, міністр оборони Олексій Резніков та міністр фінансів Сергій Марченко.
У «Слузі народу» розповіли, що на засіданні фракції обговорюватимуть можливість запровадження онлайн-голосувань у Верховній раді. «Опозиційна платформа – За життя» назвала нинішню ситуацію «військовим психозом». У «Європейській солідарності» закликали звільнити посла у Великій Британії Вадима Пристайка за його висловлювання про членство України в НАТО. Фракція запропонувала провести позачергове засідання, щоб розглянути законопроєкт про збільшення фінансування Збройних сил.
Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко закликала президента «відверто, довірливо і не як із малими дітьми, а як із громадянами України» поговорити з населенням про те, що зараз відбувається в контексті російської загрози. Тимошенко також вважає, що настав час Верховній Раді дати свою оцінку Мінським угодам.
«Голос» запропонував створити антикризовий штаб на базі Верховної Ради. Фракція також закликала врегулювати питання із забезпеченням сил територіальної оборони – виділити приміщення, закупити одяг тощо.
Групи «За майбутнє» та «Довіра» закликали представників влади частіше інформувати населення про те, що відбувається. А ще збільшити фінансування Міністерству оборони, щоб забезпечити матеріально-технічну базу українського воїна, і забезпечити розгортання Сил територіальної оборони.
Докладніше про те, що обговорювалося на Погоджувальній раді та за що готові голосувати парламентські фракції та групи - читайте у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті.
Гучні заяви та інформаційна війна
Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський напередодні теж звернувся до українців на тлі можливої загрози вторгнення з боку Росії. У своєму зверненні, яке опублікувала пресслужба МВС 14 лютого, Монастирський серед іншого заявив, що «якщо якийсь «гіркін» спробує захопити адмінбудівлі, він буде розстріляний нашим спецназом без попередження та без жодних вагань».
На думку політолога Олега Саакяна, роблячи гучні заяви, українським політикам варто зважати на те, що ми перебуваємо у ситуації війни та на межі чергової ескалації, де російська пропаганда будь-які слова українських чиновників та політичних діячів використовуватиме собі на користь, тож у такій ситуації треба бути більш обачними у формулюваннях.
«У цьому випадку, мені зрозуміло, що міністр хотів застерегти гарячі голови від того, щоб вони не були «корисними ідіотами» в руках росіян для реалізації їхніх планів щодо захоплення будівель» – зауважив експерт. Однак попередив, що подібна заява може бути використана як елемент інформаційної війни проти України, адже акцент можна зробити на тому, що стрілятимуть «без попередження».
Про те, чому зараз важливо зважувати кожне слово і як гучні заяви можуть бути використані проти нас - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу на порталі та в телеграм-каналі.
Візити представників дружніх стран до України
З початку року для зниження загрози нацбезпеці з боку Росії Україна працює над тим, щоби підтримувати високу інтенсивність дипломатичних переговорів. Практично щодня до Києва приїжджають топпредставники країн-партнерів, щоби висловити свою підтримку, а Володимир Зеленський практично постійно перебуває «на телефоні» з лідерами союзних для України держав.
У січні президент провів у Києві зустрічі з радниками канцлера Німеччини та президента Франції. Крім того, приїжджала глава МЗС Німеччини Анналена Бербок: з нею президент обговорив можливі санкції проти Росії та енергетичну безпеку, зокрема, газопровід «Північний потік-2».
14 січня свій візит до Києва здійснив президент Азербайджану Ільхам Алієв: була підписана Спільна декларація щодо поглиблення стратегічного партнерства та низка інших двосторонніх документів.
Від США до Києва приїжджала делегація Конгресу, а також державний секретар Ентоні Блінкен. З Блінкеном Зеленський також обговорював санкції проти Росії та допомогу США Україні.
Наприкінці січня Київ відвідали комісар ЄС із питань сусідства, виконавчий віцепрезидент Єврокомісії. У Польщі Зеленський зустрічався з Анджеєм Дудою.
Лютий розпочався з візитів прем'єр-міністра Польщі Маріуша Моравецького та прем'єра Великої Британії Бориса Джонсона. Джонсон після зустрічі з президентом заявив, що Британія всіма способами протидіятиме спробам Путіна «підірвати архітектуру європейської безпеки». Крім того, за словами Джонсона, тільки-но «нога російського солдата ступить на територію України», проти Росії автоматично запровадять санкції.
На початку лютого в Україну також приїжджав прем'єр Нідерландів Марк Рютте, міністри закордонних справ Чехії, Австрії, Іспанії та Словаччини, а також прем'єр Литви. Був із візитом президент Франції Еммануель Макрон та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Під час візиту останнього Україна та Туреччина підписали цілий пакет документів, зокрема та угоду про зону вільної торгівлі.
Детальніше про те, хто від початку року із топчиновників країн світу відвідав Україну і з ким Володимир Зеленський проводив телефонні переговори - дізнавайтеся з нашого тематичного матеріалу з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps