Відключення зв'язку та інтернету – частина сучасної інформаційної війни. Військовий експерт Олег Жданов у розмові зі «Слово і діло» розповів, чи можливе у разі вторгнення Росії на територію України блокування зв’язку та як на це реагувати цивільному населенню.
У разі здійснення агресії проти країни, найперше, що виводять з ладу – це комунікації та зв’язок.
«Втрата зв’язку призведе до втрати управління, якщо немає управління – немає спротиву. Дійсно, у такому випадку зв’язок може бути підданий хакерським атакам, роботі диверсійних груп – в плані знищення базових станцій, серверів мобільних операторів тощо», – пояснив експерт.
Жданов зауважив, що нині в Україні системи провідного стаціонарного зв’язку фактично не існує і у нас залишається тільки мобільний, а також інтернет.
«До того ж, зв’язок повинен бути дубльованим, повинні бути дзеркальні сервери, які на себе візьмуть навантаження у разі виходу із ладу основних серверів. Також буде розгорнута воєнна система зв’язку і управління, яка, зокрема, нестиме інформаційне навантаження в плані інформування цивільного населення», – пояснив експерт.
Водночас він зауважив, що таку систему зв'язку організують насамперед у прифронтовій зоні, надалі – і в інших регіонах.
«Все залежить від того, яка мета війни ставиться. Якщо мета – захопити частину України, то треба порушити систему державного управління. Тому диверсії можуть бути одразу у великих містах, зокрема, в столиці, щоб центральна влада втратила контроль, хоча б над частиною територій – в плані зв’язку», – вважає Жданов.
Як поводитись цивільному населенню у разі блокування зв’язку? За словами військового експерта, є кілька варіантів. Перший варіант – записатися у силові структури та захищати країну. Зокрема, якщо буде воєнний стан, то може бути оголошена загальна мобілізація.
«Другий варіант – евакуюватися. Тоді потрібно розуміти куди та як. Розраховувати на те, що, припустимо, потяги не будуть ходити, а літаки не будуть літати. У такому випадку, є машина або інший транспортний засіб», – зазначив Жданов.
Третій можливий варіант, за словами експерта, – залишитись жити там, де і зараз.
«Якщо територія підпадає під окупацію ворожої армії, тоді людина бере на себе відповідальність за свою безпеку і всі ризики. Залежно від цього людина діє – або сидить і чекає, або вступає в ряди спротиву, або вона евакуюється у більш безпечні міста», – розповів військовий експерт.
Нагадаємо, раніше депутати Держдуми Росії ухвалили звернення до президента Володимира Путіна щодо визнання самопроголошених «Л/ДНР». Політолог Олег Лісний пояснив, як таке рішення позначиться на Росії.
Також ми писали, за яких умов в Україні можуть запровадити воєнний стан.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps