Обговорення членства України в НАТО останні місяці досягло небачених масштабів через вимоги Росії в рамках «гарантій безпеки» відмовитися від цієї ідеї. У Північноатлантичному альянсі заявили, що питання вступу країни до тієї чи іншої організації – її особистий вибір. Західні країни додають, що вступ України до НАТО взагалі зараз не на порядку денному. Незважаючи на те, що в цій ситуації не все залежить від України, влада все одно має докладати значних зусиль для євроатлантичної інтеграції. У матеріалі «Слово і діло» – як політики обіцяють наблизити країну до членства в НАТО та які обіцянки виконати не вдалося.
Членство України в НАТО: що пообіцяв Зеленський
Володимир Зеленський, як і його попередник, у програмі пообіцяв, що рішення про вступ України до НАТО ухвалюватиметься на всеукраїнському референдумі.
«Якщо говорити саме про зріз волевиявлення народу – це дуже важливо, тому що у 2008 році одним із контраргументів, щоб Україна не отримала ПДЧ, було, що країна поділена: немає єдності у підтримці членства України в НАТО. Тому йдеться не лише про народовладдя: результати референдуму будуть служити контраргументом для західних партнерів про те, що ні суспільство, ні політики не розділені щодо цієї мети», – пояснювала віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Обіцянка поки що в процесі виконання. Але, незважаючи на такі серйозні аргументи та твердий намір України вступити до Альянсу, підготовка до референдуму поки що не ведеться.
Як, до речі, і не велася роз'яснювальна робота із жителями східних регіонів: Зеленський обіцяв щодня записувати відеозвернення для популяризації НАТО та західного вектора розвитку. Не виконано – жодного відео не було.
У процесі виконання обіцянка Зеленського модернізувати сектор безпеки та оборони країни відповідно до стандартів НАТО – це досить часозатратна реформа.
Виконав президент обіцянку, яку давав у 2019 році – нарощувати обмін інформацією та розвивати лінії комунікації з НАТО. Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО, що дозволяє країні-партнеру досягти секторальної (оперативної) взаємосумісності з організацією. Крім того, Україна та Агентство НАТО з комунікації та інформації підписали оновлений Меморандум щодо погодження продовження спільної роботи над проєктами у галузі розвитку комунікаційних технологій.
Як інтегрувати Україну в Альянс обіцяють у Кабміні
Уряд Дениса Шмигаля виконав обіцянку забезпечити підготовку процедури приєднання до Програми розширених можливостей НАТО. Підготовку було розпочато ще за Кабміну Гончарука. 12 червня 2020 року Україна отримала статус члена Програми (NATO's Enhanced Opportunities Program).
У процесі виконання Кабміну кілька програмних обіцянок, пов'язаних з НАТО: здійснювати спільні дії щодо забезпечення відкритості стратегічних урядових комунікацій, забезпечити поступовий перехід до стандартів НАТО для досягнення сумісності та розвитку співробітництва, забезпечити побудову національної системи стійкості відповідно до принципів та критеріїв Альянсу.
Олексій Резніков, згідно із програмою Кабміну, як міністр оборони повинен розробити нові військові статути відповідно до принципів та стандартів НАТО, реформувати та оптимізувати систему військової освіти та підготовки з урахуванням найкращих практик держав-членів Альянсу, а також розробити законопроєкти для завершення трансформації системи командування та контролю відповідно до євроатлантичних стандартів.
Через місяць після вступу на посаду Резніков пообіцяв ініціювати створення в Міноборони аналога агентства НАТО з підтримки та постачання. «Ця структура ділиться на дві складові. Одна займатиметься оборонними закупівлями. Друга – підтримкою та забезпеченням. Щодо оборонних закупівель переконаний, що більша їх частина має бути відкритою та прозорою. Необґрунтовану секретність буде прибрано, це збільшить конкуренцію. Водночас буде збережено можливість придбання в одного постачальника, оскільки потреби можуть бути оперативними. Або стосуватимуться унікальних пропозицій», – розповів міністр.
Також Резніков пообіцяв створити в міністерстві підрозділ, в якому будуть сконцентровані всі процеси, пов'язані з інтеграцією в НАТО: «Це буде своєрідна точка збору, яка дозволить забезпечити високу динаміку руху за певними цілями, запровадження стандартів, постійну взаємодію з Брюсселем, міжнародними радниками, проєктами та програмами в рамках НАТО тощо».
Сприяти отриманню ПДЧ та реформувати ЗСУ: що обіцяли нардепи
У «Європейській солідарності» щодо членства України в НАТО – абсолютні оптимісти. Петро Порошенко запевнив, що наша країна обов'язково буде в Альянсі: «Україна – сильна. Вона має достатній запас міцності, щоб вистояти проти ворогів. І отримати імунітет, який захистить від випадкових людей, яких іронія долі привела на вершину влади. Україна буде європейською державою, членом Євросоюзу та НАТО».
А у передвиборчій програмі партія пообіцяла сприяти отриманню Плану дій членства в НАТО вже у 2023 році. Поки що така перспектива дуже туманна. Працювати над отриманням ПДЧ у програмі також обіцяла партія «Батьківщина».
Передвиборча програма «Голосу» має обіцянку впроваджувати стажування в структурах НАТО, а також тримати курс на приєднання до Альянсу. Обидві – у процесі виконання.
Партія «Слуга народу» у програмі обіцяла відновити реформування Збройних сил за стандартами НАТО, а також ухвалити закони, необхідні для розширення співпраці з НАТО.
Нардеп-мажоритарник від «Слуги народу» Юрій Камельчук у програмі обіцяв встановити зарплату військовослужбовців на рівні стандартів НАТО. Ми вже раніше розбирали аналогічну обіцянку від Володимира Зеленського: як таких стандартів НАТО із зарплат не існує, зарплата військових країн-членів Альянсу залежить від їхніх можливостей.
Депутат від групи «За майбутнє» Сергій Лабазюк пообіцяв голосувати за закони, спрямовані на формування професійної контрактної армії за стандартами НАТО. Нещодавно було видано указ про поступовий перехід на контрактну армію, і, ймовірно, таких законопроєктів у парламенті буде достатньо.
А ось Віктор Медведчук із «Опозиційної платформи – За життя» обіцяв робити все можливе, щоб Україна до НАТО не вступила. «Я дуже хочу, робив і робитиму все для того, щоб Україна не вступила до НАТО, тому що вважаю, що для України, для нашої країни найкращий статус – це статус позаблокової держави», – заявив нардеп.
Які обіцянки виконали та провалили п'ятий президент та нардепи VIII скликання
Петро Порошенко у статусі п'ятого президента виконав обіцянку про те, що українську армію навчатимуть за стандартами НАТО. За перший рік його президентства у Збройних силах на основі 100 натовських стандартів було розроблено 48 національних та військових стандартів. Наприкінці 2015 року було затверджено план виконання основних заходів щодо переходу ЗСУ на стандарти НАТО.
Крім того, українські військові їздили на навчання до країн-членів Альянсу.
Також Порошенко виконав обіцянку ініціювати зміни до Конституції щодо закріплення позиції членства у НАТО та Євросоюзі. Верховна рада закріпила курс України на ЄС та НАТО у лютому 2019 року.
Водночас п'ятий президент не дотримав слова стосовно проведення референдуму щодо вступу України до НАТО.
Цікаво, що обіцянку сприяти проведенню такого референдуму виконала Юлія Тимошенко (як депутат VIII скликання). У 2014 році «Батьківщина» подавала до ЦВК заявку про проведення зборів громадян щодо референдуму про вступ України до НАТО, але партії відмовили. Тоді «Батьківщина» почала збирати підписи за проведення референдуму. У 2017 році Іван Крулько повідомив, що було зібрано понад 3 млн підписів, які потім передали до Адміністрації президента.
Нардеп Сергій Власенко виконав обіцянку, що «Батьківщина» підтримає закріплення в Конституції курсу на євроатлантичну інтеграцію.
Андрій Парубій не виконав обіцянку, що Україна стане членом НАТО. Ігор Гузь заявляв, що «Народний фронт» ініціюватиме рішення щодо вступу України до НАТО, проте на законодавчому рівні фракція нічого для цього не зробила.
Сергій Рудик говорив у 2014 році, що влада невідкладно подасть заявку на членство України в Північноатлантичному альянсі. Проте її так і не подали.
Нагадаємо, на інфографіці можна переглянути, в яких країнах проводили референдум про членство в НАТО.
Також ми писали, як за часів незалежності змінювалося ставлення населення до вступу в НАТО.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps