Про загострення ситуації в частині Луганської та Донецької областей та реакцію на події офіційних осіб. Про загрозу фабрикування Росією приводу для подальшої ескалації ситуації. Про історії початку збройних конфліктів у світі впродовж останнього століття. А також про слова, які найчастіше останнім часом ми чуємо в офіційних зверненнях та промовах. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Загострення на Донбасі: все, що відомо
Від початку 17 лютого у Донецькій та Луганській областях активізувалися бойові дії, - повідомляє пресцентр ООС. Станом на 19.00 четверга було зафіксовано 47 порушень режиму припинення вогню. З них 38 – із застосуванням заборонених мінськими домовленостями озброєнь. В результаті один військовослужбовець Об'єднаних сил зазнав поранення, ще один – бойового травмування. Внаслідок обстрілів з боку російсько-окупаційних військ поранено дві цивільні особи.
В Станиці Луганській артилерійський снаряд влучив у дитячий садок, на щастя, ніхто з дітей, які перебували у той час у будівлі не постраждав, але троє працівників дошкільного навчального закладу отримали контузії. Населений пункт частково залишився без електрики. Окрім цього, збройні формування РФ обстріляли з артилерійських систем населений пункт Врубівка та пошкодили будівлю місцевої загальноосвітньої школи й газогін.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «Обстріл проросійськими силами дитсадка у Станиці Луганській – це велика провокація». За словами президента, важливо, щоб в Україні залишалися дипломати та ОБСЄ, чия моніторингова діяльність є «додатковим стримуванням». А ще наголосив на необхідності дієвого механізму фіксації всіх порушень режиму тиші.
Посольство США в Україні заявило, що обстріл дитячого садка в Станиці Луганській демонструє зневажливе ставлення Росії до мирного населення України.
«Під час обстрілу Росією Станиці Луганської на підконтрольній українській владі території на Донбасі пошкоджено дитячий садок, поранено двох учителів, вийшло з ладу енергопостачання» - йдеться у повідомленні посольства у Twitter.
Обстріл з боку проросійських бойовиків у посольстві назвали огидним порушенням Москвою Мінських угод. Крім того, такі дії демонструють зневагу Росії до мирного населення України з обох боків лінії розмежування.
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що загострення ситуації на Донбасі пов'язане із засіданням Ради безпеки ООН, яке присвячене Мінському процесу.
«Незаконні збройні формування за підтримки Росії збільшили кількість провокацій. Це зроблено свідомо напередодні засідання Ради безпеки ООН, під час якого буде розглянуто питання виконання мінських домовленостей» - цитує міністра пресслужба оборонного відомства.
Резніков підкреслив, що обстріли створюють небезпеку для мирних жителів, у тому числі дітей. Крім того, за його словами, Росія нарощує інформаційну кампанію для обґрунтування розширення агресії проти України.
Докладніше про те, що відбувалося в Луганській та Донецькій областях, чого може домагатися Росія та якими можуть бути наслідки цього загострення – читайте в аналітичному матеріалі на порталі «Слово і діло».
Геноцид або хімічна атака: Блінкен попередив про російські провокації
Між тим держсекретар США Ентоні Блінкен під час засідання Ради безпеки ООН наголосив, що Росія має намір створити привід для нападу і може вдатися до провокації для вторгнення в Україну – зокрема, інсценувати теракт чи хімічну атаку на цивільних.
«Це може бути насильницька подія в Україні або кричуще звинувачення проти українського уряду… Це може бути сфабрикований теракт у Росії або будуть виявлені масові поховання. Це може бути інсценований удар БПЛА проти цивільних чи реальна атака з використанням хімічної зброї. Росія може описати цю подію як етнічні чистки чи геноцид» - зазначив Блінкен.
Він вважає, що після можливої провокації російська влада заявлятиме про необхідність реакції захисту російських громадян та росіян в Україні.
Як починалися деякі війни у світі
Історично так склалося, що причин для розв’язання війни може бути безліч, а от привід – один. На початку ХХ століття розпочалася Перша світова війна. Приводом для неї стало вбивство сербським студентом австрійського ерцгерцога Фердинанда у місті Сараєво у червні 1914 року. Тоді Австро-Угорщина заявила протест Сербії та попросила провести розслідування за участю австрійської поліції, щоб виявити терористичні організації, спрямовані проти Австро-Угорщини. Однак відповідь сербів не задовольнила імперію.
Улітку 1969 року стався короткочасний збройний конфлікт між Сальвадором і Гондурасом, який тривав 6 днів. Він також увійшов в історію як «Футбольна війна» ‒ приводом став програш збірної Гондурасу збірній Сальвадору у матчі відбіркового туру на ЧС-1970.
Після розпаду СРСР у грудні 1991 року новообраний президент Дудаєв оголосив про вихід Чечні зі складу Російської Федерації. У відповідь на це в Чечні був оголошений надзвичайний стан, який де-факто ввести не вдалось. Весною 1993 року в Чечні загострились протиріччя між президентом і парламентом, після розпуску якого в північних районах республіки почала формуватись збройна опозиція, яку фінансовими та людськими ресурсами підтримувала Москва. Після розгрому антипрезидентських сил, в полон потрапило багато росіян. У грудні 1994 року президент РФ Борис Єльцин підписав указ про проведення військової операції в Чеченській республіці. Так розпочалася Перша Чеченська війна, яка тривала до серпня 1996 року. Зазнавши у ній поразки, Росія була змушена укласти мирну угоду, за якою російські війська були виведені з Чеченської Республіки Ічкерії. Багато хто у впливових політичних і військових колах Росії вважав такий стан речей ганебним. І у 1999 році розпочалася Друга Чеченська війна, яка тривала майже 10 років.
Якими ще словами та з яких подій у світі починалися війни та збройні конфлікти у цьому та минулому століттях - дізнавайтеся з нашого спецматеріалу з інфографікою на порталі та в телеграм-каналі.
Що найчастіше можна почути в офіційних промовах
Володимир Зеленський 19 січня випустив відеозвернення, в якому закликав українців критично ставитися до інформації про можливе вторгнення Росії та не панікувати.
У цьому зверненні президент найактивніше використовував слово «Україна» – він вимов його 10 разів. Ще 5 разів він сказав «не новина»: «не новина», за словами Зеленського, те, що Україна посилює свої оборонні можливості; те, що Україну підтримують міжнародні партнери тощо.
Слово «війна» президент використав 6 разів, «вторгнення», «мир», «армія», «українці» та «тривога» – по 2 рази, «паніка» – 4 рази, «Росія» було сказано двічі, ще тричі Зеленський згадав про ЗМІ.
Буквально за п'ять днів за підсумками засідання РНБО Зеленський знову звернувся до українців. Однією з основних тем був коронавірус, але про ситуацію з безпекою президент також згадував. Слово «паніка» у цій промові пролунало вже лише двічі.
12 лютого спільну заяву випустили міністр оборони та головнокомандувач ЗСУ. Ключовими були слова «ЗСУ» – 9 разів, «Україна» – по 8 разів, «оборона» – 7 разів, «армія» та «дипломатія» – 5 разів, слова «Росія», «Кремль», «спокій» – по три рази.
У той же день МЗС зробило заяву щодо заходів протидії агресії Росії. У ній по 4 рази прозвучали слова «держава», «дипломатія», «партнери», 3 рази – «Росія», 4 рази – «спокій» та «безпека», і один раз – «Кремль».
«Слово і діло» проаналізувало кілька свіжих офіційних звернень та пропонує подивитися, які слова у них траплялися найчастіше - зведену інфографіку про це відкривайте на нашому сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps