Рада національної безпеки та оборони схвалила запровадження в Україні надзвичайного стану. Такий режим діятиме у всіх регіонах, крім Донецької та Луганської областей, оскільки там із 2014 року діє окремий правовий режим. Що означає запровадження надзвичайного стану в столиці та чи вплине це на життя цивільного населення, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Що передбачає запровадження надзвичайного стану
Запровадження надзвичайного стану погодила РНБО, однак за це рішення ще має проголосувати Верховна рада, а президент – підписати відповідний указ.
Режим НС запроваджується на 30 днів. Секретар Ради Нацбезпеки Олексій Данілов пояснив, що такий режим, зокрема, передбачає:
- посилення охорони громадського порядку,
- обмеження руху транспорту та його огляд,
- перевірки документів у громадян.
За словами Данілова, режим надзвичайного стану змінюватиметься залежно від тих чи інших територій. Суворіший режим НС буде на кордонах з Росією та Білоруссю.
Водночас рішення щодо введення комендантської години ухвалюватимуть штаби на місцях у разі потреби.
Фактично запровадження надзвичайного стану дає більше можливостей спеціальним службам, Міністерству внутрішніх справ, конкретним адміністраціям на місцях.
Як НС позначиться на житті українців
Влада наголосила, що запровадження надзвичайного стану не вплине на життя людей та роботу бізнесу, а насамперед дозволить українським військовим та правоохоронцям швидко реагувати на будь-які виклики.
«Для того, аби посилити безпеку в усіх регіонах, посилити нашу готовність до можливої подальшої агресії РНБО запропонувала запровадити надзвичайний стан і підписати президенту України відповідний указ, який буде діяти на всій території України. Це передусім дозволить нашим військовим та правоохоронцям краще контролювати ситуацію. Ніяким особливим чином це не буде впливати на життя людей та роботу бізнесу», – наголосив голова уряду Денис Шмигаль.
Військовий експерт Олег Жданов у коментарі Слово і діло пояснив, що надзвичайний стан фактично особливих дій не передбачає.
«Це посилення режиму правового стану, тобто посилення правоохоронних органів та спецслужб. Щодо пересічних громадян, то надзвичайний стан стосуватиметься їх лише в тому сенсі, що можуть перевіряти документи, як у транспорті, так і на вулиці. Також можливе обмеження пересування між адміністративними одиницями», – зазначив експерт.
За його словами, серед того, що відчує цивільне населення – можливе запровадження комендантської години.
«Її можуть ввести, якщо, наприклад, відбуватимуться якісь мітинги чи заворушення. Водночас, сам НС обмежує проведення колективних заходів, особливо несанкціонованих», – наголосив Жданов.
Чи потрібен посилений режим столиці – думка експерта
Військовий експерт також розповів, чи доцільно запроваджувати більш суворий надзвичайний стан у столиці зважаючи на те, що у Києві можуть статися якісь провокації, диверсії тощо.
За словами Олега Жданова, для таких ситуацій у нас працюють спецслужби. Режим надзвичайного стану значно розширює їхні повноваження, що прописано вже в їхніх законодавчих актах.
Нещодавно Національна поліція у Києві затримала групу осіб, які планували влаштувати заворушення в центрі столиці під виглядом протестів.
«Я не думаю, що в Києві потрібно запроваджувати особливий режим несення служби чи особливий надзвичайний стан», – зауважив Жданов.
До того ж військовий експерт наголосив, що поліція в Києві і так вже переведена у посилений режим роботи, про що раніше казав голова Національної поліції України Ігор Клименко.
Який план застосує Київ – пояснення Кличка
Мер Києва Віталій Кличко після рішення РНБО провів терміновий брифінг. Насамперед він повідомив, що у Києві поки що не мають наміру запроваджувати комендантську годину.
За словами міського голови, на територіях областей починають діяти оперативні штаби під головуванням голів ОДА/КМДА.
Також встановлюється посилений контроль в’їзду-виїзду із території міст та областей, заборона проведення масових заходів та мітингів.
Кличко наголосив, що міська влада перебуває на постійному зв’язку з начальниками регіонального управління Сил територіальної оборони ЗСУ та командувачем Сил тероборони.
«Всі потреби тероборони будуть вирішувати в оперативному режимі. Найближчим часом будуть організовані та проведені навчальні збори резервістів у батальйонах і бригадах тероборони. Ці навчання будуть проводитися протягом 30 днів», – додав мер Києва.
Окрім цього, за словами Кличка, всі необхідні рішення та заходи із запровадження надзвичайного стану в столиці ухвалить оперативний штаб міста Києва, який збереться сьогодні (23 лютого) – після відповідного рішення Верховної ради.
«Я звертаюся до киян! Жодної паніки! Надзвичайний стан, що планує запровадити держава, в цій ситуації – упереджувальний крок. Задля забезпечення правопорядку і громадської безпеки в містах, селищах та селах. Для протидії злочинності, запобігання можливим провокаціям, які спрямовані на дестабілізацію ситуації в країні. А також – для убезпечення функціонування і роботи об’єктів критичної інфраструктури та органів влади. Столична влада працює, ми всі на місцях. Ухвалюємо необхідні рішення для життєзабезпечення міста. Для створення системи територіальної оборони. Для забезпечення роботи громадського транспорту, установ та закладів Києва», – заявив мер.
Кличко закликав киян «спокійно працювати та дотримуватися законів і порядку».
Нагадаємо, раніше ми більш детально пояснювали, що означатиме для населення запровадження надзвичайного стану.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps