Президент Володимир Зеленський на початку війни своїм указом оголосив загальну мобілізацію в Україні, яка триватиме 90 днів. Тобто, до 24 травня. Генеральному штабу ЗСУ доручили визначити черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів. Залежно від ситуації та потреб, термін мобілізації можуть продовжити. Як нині проходить мобілізація, чи передбачається нова хвиля та як відбувається підготовка мобілізованих, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Які є черги мобілізації
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших держорганів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Черги мобілізації:
- перша – на службу призивають оперативний резерв – колишніх військовослужбовців, які мають бойовий досвід або які раніше служили за контрактом після 2014 року.
- друга – військовослужбовці, які проходили строкову службу або також служили за контрактом до 2014 року;
- третя – призиваються офіцери запасу – військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри ВНЗ.
- четверта – призиваються всі мешканці країни, які не мають обмежень за віком або за станом здоров’я.
У середині березня в Мінобороні уточнили, що призов військовозобов’язаних, резервістів здійснюється в обсягах, визначених мобілізаційними планами. Наразі ці плани є з грифом «секретно».
Також на початку квітня у Міноборони повідомили, що під час проведення в Україні загальної мобілізації, комплектування посад у ЗСУ та інших військових формуваннях здійснюється за рахунок військовозобов’язаних та резервістів.
Таким чином потреби у проведенні чергового призову громадян на строкову військову службу у квітні-червні 2022 року немає.
Хто не підлягає мобілізації
Під мобілізації підпадають громадяни від 18 до 60 років, які здатні виконувати військовий обов’язок. Однак, у законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» прописані винятки.
Так, призвати не можуть:
- громадян, на утриманні яких перебуває троє і більше неповнолітніх;
- тих, хто самостійно виховує неповнолітню дитину;
- тих, хто виховує дитину з інвалідністю;
- тих, хто виховує дитину з тяжкими захворюваннями (перелік є 23 статті закону);
- тих, у кого на утриманні є повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
- громадян, на утриманні яких перебувають неповнолітні діти-сироти;
- громадян, зайнятих постійним доглядом за недієздатними особами;
- народних депутатів та заброньованих державою за певними установами, підприємствами та організаціями (наприклад, об’єктами критичної інфраструктури).
Ті, хто мають проблеми зі здоров’ям (і підтвердження військово-лікарської комісії) отримують відстрочку до шести місяців. Опісля потрібно знову пройти ВЛК.
Список захворювань, у зв’язку з якими надається відстрочка, можна подивитися за посиланням. Однак під час воєнного стану цей перелік захворювань значно менший, ніж у мирний час.
Призову на військову службу під час мобілізації не підлягають також:
- здобувачі освіти, аспіранти, докторанти;
- наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, які мають вчене звання або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти;
- ті, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (уточнення також прописані в законі).
Останні можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Що таке «військова бронь» на період мобілізації
Військовозобов'язані також можуть отримати відстрочку, якщо їх «забронювала» певна установа.
Як зазначено у статті 24 закону про мобілізацію, бронювання військовозобов’язаних запасу здійснюється заради забезпечення функціонування певних органів, підприємств та організацій в особливий період.
Так, бронюванню підлягають працівники органів державної влади чи інших держорганів, органів місцевого самоврядування та підприємств, які мають певні мобілізаційні завдання.
Водночас бронювання стосується лише тих працівників, без яких, фактично, неможливе належне функціонування підприємства, а не загалом всі працівники з нього.
Списки таких осіб складає Міністерство економіки (за заявками профільних міністерств) і погоджує Міністерство оборони.
Така відстрочка підтверджується відповідним витягом з наказу, який розсилається у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати). Заброньовані особи підлягають спеціальному військовому обліку.
Чи варто очікувати нової хвилі мобілізації?
Нині мобілізація в Україні проводиться з меншими темпами, оскільки її показники виконані на 100%. Однак, якщо бойові дії продовжуватимуться, буде потреба поповнення фахівцями військовими українських частин.
Начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач пояснив, що хвиль мобілізації не було, вона у нас одна.
«В один період (часовий — ред.) ми більше мобілізовували, в другий менше, зараз ще менше мобілізовуємо. І наступної хвилі наразі не передбачається. Якщо навіть припустити, що вона буде, то мобілізовуватимуть не тільки офіцерів. Все залежить від обстановки, яка на бойових порядках, і від потреби у військовослужбовцях. Можливо це будуть офіцери, можливо це будуть сержанти, можливо, солдати», – розповів Горбач.
За його словами, зараз призивають тих, хто має досвід проходження військової служби або досвід проходження навчальних зборів під час воєнного стану.
Чи є різниця між добровольцями та тими, кого мобілізували згідно з указом?
Загалом, добровільною є служба тільки за контрактом, а під час мобілізації – це обов’язок.
Військовий експерт Владислав Селезньов зауважив, що добровільно чи примусово (згідно з указом) йде людина в армію, ніякої ролі не грає. І додаткових пільг чи визнання не дає.
«Тобто, якщо призовник чи військовозобов'язаний, не чекаючи повістки, прийшов в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, це лише свідчить про його готовність пройти процедуру обстеження і подати всі необхідні документи, якщо має право на відстрочку чи звільнення від призову (мобілізації)», – пояснив він у розмові зі «Слово і діло».
На контракт теж ідуть добровільно, ніхто указом не примушує, лише роз'яснює переваги такої служби та пільг, які можна отримати при звільненні.
Як відбувається підготовка мобілізованих
У Мінобороні неодноразово запевняли, що мобілізованих, які не проходили військової служби не направляють одразу на передову. Спочатку їх направляють для відповідної фахової підготовки до навчальних центрів.
Після завершення підготовки, вони вибувають для комплектування підрозділів, що ведуть бойові дії, пояснювала заступник міністра оборони Ганна Маляр.
«Підготовка рядового та сержантського складу в навчальних центрах проводиться за скороченими термінами (без зниження якості навчання) та складає від 7 до 20 діб (залежно від складності спеціальності)», – зазначала Маляр.
За словами Владислава Селезньова, підготовка мобілізованих відбувається в рамках бойового злагодження військових частин, до складу яких прибувають мобілізовані.
«Терміни підготовки залежать від багатьох факторів. Наприклад, зараз йде опанування західних зразків зброї та техніки – на це теж потрібен певний час», – додав він.
У Міністерстві оборони наголошують: якщо мобілізованого направили на передній край оборони без підготовки і навичок володіння зброєю, треба звернутися на гарячу лінію міністерства та ЗСУ.
Нагадаємо, раніше у ЗСУ повідомили, що ті військовозобов'язані, які отримали повістки, але виїхали за кордон у незаконний спосіб, кримінально переслідуватимуться.
Також Міністерство оборони України не виключає, що путін може оголосити повну мобілізацію в рф, якщо ситуація на східному фронті погіршиться.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».