Повномасштабна війна росії проти України триває вже понад 100 днів. Внаслідок дій агресора мільйони українців були змушені залишити свої домівки, роботу та загалом звичне життя. У Міжнародній організації праці підрахували, що через війну в Україні було втрачено майже 5 млн робочих місць. Водночас, за даними Державної служби зайнятості, нині зареєстровано менше безробітних, ніж рік тому. Які фактори на це впливають, чи буде в Україні нестача робочої сили після війни та які регіони нині пропонують найбільше вакансій, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Про що говорить офіційна статистика
У середині травня Державна служба зайнятості оприлюднила звіт про ситуацію на ринку праці у січні-квітні 2022 року. За їхніми даними, протягом січня-квітня 2022 року послугами Служби скористалися 559,9 тисяч осіб, з яких 495 тисяч зареєстрованих безробітних – це на 34% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
З 1 березня працевлаштовано 53,8 тисяч осіб, з яких 47,9 тисяч – безробітних. За даними Державної служби зайнятості, середня тривалість пошуку роботи скоротилася з 112 днів до 91 дня. Цей показник зменшився в усіх регіонах, але найбільше в Закарпатській, Волинській, Луганський, Львівській, Дніпропетровській та Чернівецькій областях.
Якщо дивитися за видам діяльності, найбільше людей працевлаштувалося у таких сферах:
- у сільському господарстві (39%),
- у переробній промисловості (12%),
- в сфері торгівлі (12%),
- в державному управлінні та обороні (11%).
Станом на 1 травня 2022 року 283,4 тисячі людей мали статус безробітного, що на 30% менше, ніж минулого року. Отримували допомогу у зв’язку з безробіттям майже 245 тисяч людей, що на 29% менше, ніж минулоріч.
У загальній кількості зареєстрованих безробітних більше було жінок – 61%. Найбільше безробітних зареєстрували у віці 34-44 роки та 45-55 років (29% і 28% відповідно). 26% зареєстрованих безробітних були у віці до 35 років; 17% – понад 55 років.
У яких сферах раніше працювали зареєстровані безробітні:
- сфера торгівлі – 19%,
- сільське, лісове та рибне господарство – 16%,
- державне управління, оборона, обов’язкове соціальне страхування – 15%,
- переробна промисловість – 14%.
На початку травня у Державній службі зайнятості налічувалось 25,3 тисячі вакансій, що на 60% менше, ніж минулоріч. Водночас, в середньому по Україні на одне вільне робоче місце претендувало 11 безробітних (у 2021 році було 6 осіб).
Нині, за даними служби, найскладніше знайти роботу у Херсонській області, де на 1 вільне робоче місце претендують 86 безробітних, в Черкаській (27 осіб), Чернігівській (25 осіб), Миколаївській (23 особи), Донецькій (22 особи) та Запорізькій (19 осіб) областях.
Зменшилась підконтрольна територія: чому реєструють менше безробітних
Причин, чому нині в Україні реєструють менше безробітних, є кілька. Найбільш очевидна – виїзд великої кількості українців за кордон.
Провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко у розмові зі «Слово і діло» виділила ще кілька аспектів.
Так, за її словами, Державна служба зайнятості частину інформації отримує через звітність роботодавців (про наявні вакансії, про заплановані звільнення тощо), а на час воєнного стану підприємствам дозволяється відтерміновувати подання такої інформації.
Тому поточна статистика Державної служби зайнятості не є повною, про що має бути відповідне уточнення. Також не зовсім зрозуміло, як ДСЗ отримує дані із тимчасово окупованих територій, наголосила Ткаченко.
«Зменшення кількості зареєстрованих безробітних може бути пов’язане насамперед з тим, що зменшилась підконтрольна українській владі територія. Центри зайнятості, наприклад, в Мелітополі чи Херсоні, можливо і не передають дані на підконтрольну територію, або ж взагалі там не працюють. Тобто, якась кількість людей не має можливості звернутися до місцевих центрів зайнятості, зареєструватися там, або ж їм просто не до цього. Багато людей виїхали за кордон або в інші регіони, і вважають своє місце перебування тимчасовим», – пояснює експерт.
Інша причина – в умовах війни внесені істотні зміни у трудовому законодавстві, наприклад, що роботодавці у період дії воєнного стану можуть просто припинити дію трудової угоди, і у них немає сенсу звільняти працівників у зв’язку з банкрутством чи реорганізацією, скороченням штату тощо, вони просто можуть відправити людей у неоплачувану відпустку на весь період воєнно стану. Таким чином можна заощадити ще й на виплаті вихідної допомоги, розмір якої має становити не менше середньої заробітної плати за два останні місяці роботи.
За словами Ткаченко, у Службі зайнятості велика частина зареєстрованих безробітних була серед тих, кого звільняли з роботи у зв’язку зі скорочення – з так званих економічних причин. Люди, які звільняють самостійно, мають менше сенсу реєструватися у Державній службі зайнятості.
«На сьогоднішній день у людей менше можливостей та підстав звертатися у Державну службу зайнятості. А знайти роботу і так дуже складно. Ще одна причина, чому люди в умовах війни не шукають роботу через державний центр зайнятості – висока ймовірність направлення на громадські роботи, відмова від участі в яких може призвести до втрати статусу зареєстрованого безробітного. Нині умови зайнятості, які і так ніколи не були особливо хорошими, створюють ще більшу ймовірність нестабільної праці», – зазначила співробітник Інституту.
Важливо враховувати, що у нас завжди була ситуація, що більшість безробітних не реєструвалися у Державній службі зайнятості та намагалися шукати роботу самостійно. Зараз ця проблема, за словами Ткаченко, стала ще більш масштабною.
Лідія Ткаченко також не виключає можливості, що кількість безробітних збільшуватиметься по мірі того, як українці повертатимуться з-за кордону, але це залежить від того, які зміни будуть вноситися у наше законодавство, зокрема, у трудове та щодо соціального страхування.
«Наприклад, якщо для людей, які повертаються з-за кордону, будуть передбачені якісь додаткові цільові програми захисту та сприяння від ДСЗ, то у них буде більше стимулів звертатися до Служби зайнятості. Якщо ніяких змін не буде вноситися, залежатиме від загальної ситуації в країні», – вважає експерт.
Велика частина переміщених осіб, які виїжджали за кордон, – це жінки з дітьми. Відповідно, для них також необхідні додаткові умови та захист, наголосила Ткаченко.
Ще один аспект – наскільки взагалі люди будуть готові повертатися, та чи будуть вони упевнено почуватися, адже наразі ситуація не дуже зрозуміла.
«Переважно зараз повертаються з-за кордону ті, хто не зміг там зачепитися, у кого немає там якихось родичів та знайомих, не змогли знайти роботу з прийнятними для себе умовами. Багато країн ЄС не можуть довго утримувати людей за рахунок власних бюджетних коштів. Зараз все більше країн десь скасовують безкоштовний проїзд, десь припиняють програми безкоштовного житла тощо. Тому люди і повертаються. Крім того, для певних категорій, наприклад, державних службовців та працівників державних підприємств, є вимога, що вони мусять повернутися з-за кордону», – зазначила співробітник Інституту.
Загалом, українці будуть користуватися послугами Державної служби зайнятості, якщо для них там будуть дійсно сприятливі умови – чи то матеріальні, чи соціальні.
Умови виплат у зв’язку з безробіттям та законодавчі зміни у трудових відносинах
Насамперед, якщо людина має статус безробітного, це дає їй право на отримання допомоги. Важливим є те, що розмір такої допомоги залежить від страхового стажу, підстави звільнення та розміру заробітної плати, яку людина отримувала перед звільненням, пояснив адвокат Максим Тютюнников у розмові зі «Слово і діло».
Якщо перед реєстрацією страховий стаж людини протягом року становить 6 і більше місяців, допомога у зв’язку з безробіттям призначається так:
- якщо страховий стаж до двох років – 50% від середньої заробітної плати;
- від двох до шести років – 55% від середньої заробітної плати;
- від шести до десяти – 60% від середньої заробітної плати;
- понад десять років – 70% від середньої заробітної плати.
«Варто зазначити, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги у зв’язку з безробіттям, є останні 12 календарних місяців перебування особи в трудових відносинах перед звільненням. Спочатку обчислюється середньоденний заробіток, з урахуванням відпрацьованих днів у розрахунковому періоді, потім він множиться на вищезазначений відсоток, який і визначає розмір допомоги», – пояснив адвокат.
Мінімальний розмір допомоги для застрахованих осіб становить 1 800 грн, а максимальний розмір не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
«У 2022 році виплата мала б становити з 1 січня – 9 924 гривень, з 1 липня – 10 400 грн, з 1 грудня – 10 736 грн. Однак, у зв'язку з введенням воєнного стану, норма щодо максимального розміру не застосовується, а наразі максимальний розмір допомоги у зв’язку з безробіттям не може перевищувати 150 відсотків мінімальної зарплати, тобто 9 750 гривень», – наголосив Тютюнников.
За його словами, розмір виплати залежить від строку її отримання, а саме: перші 90 календарних днів допомога виплачується в повному розмірі, протягом наступних 90 днів – 80% від призначеного розміру, надалі – 70% від призначеного розміру.
Тривалість виплати допомоги залежить від причини звільнення:
- за власним бажанням без поважної причини або за згодою сторін під час дії карантину та воєнного стану – 270 календарних днів;
- інші причини звільнення (стандартна тривалість виплат для більшості непрацюючих громадян) – 360 днів;
- для внутрішньо переміщених осіб, молоді яка закінчила або припинила навчання – 180 днів;
- для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) – 720 днів.
При цьому, загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 років, пояснив адвокат.
«З початком воєнної агресії рф чимало українців втратили робочі місця, багато громадян не мають документів, які підтверджують трудову діяльність. У зв’язку з цим нещодавно був ухвалений розроблений Міністерством економіки Закон України №2220-ІХ, який спрямований на спрощення отримання статусу безробітного та подальших виплат фінансової допомоги із безробіття», – розповів Максим Тютюнников.
За його словами, новий закон дійсно спростив процедуру оформлення статусу безробітного та виплат. Зокрема, українці на час воєнного стану матимуть змогу стати на облік у телефонному режимі або онлайн.
«Також цей закон передбачає, що внутрішньо переміщені особи та особи, які знаходяться на території бойових дій, які втратили необхідні документи (трудова книжка, документ про освіту тощо), теж можуть оформити статус безробітного. Підставою оформлення та розрахунку суми виплат у цьому разі є інформація з реєстрів та баз даних органів виконавчої влади», – пояснив адвокат.
Він додав, що українцям, які не мали можливості звільнитись і забрати свою трудову книжку, надали право припинити трудові відносини дистанційно – подавши заяву на ім’я роботодавця до центру зайнятості. Надалі вони можуть також отримати статус безробітного та оформити допомогу.
«Важливим є те, що під час дії воєнного стану для безробітних, які перебувають на тимчасово окупованій території, виплата може здійснюватися без особистого відвідування центру зайнятості», – наголосив Тютюнников.
Водночас адвокат підмітив, що розмір максимальної виплати скоротили. Також якщо безробітний виїхав за кордон більше ніж на 30 днів, то виплата допомоги припиняється.
Ці нововведення будуть діяти під час воєнного стану та ще 180 днів після його скасування або припинення, додав юрист.
Статистика вакансій на сайтах пошуку роботи
Одні з найпопулярніших сайтів для пошуку роботи, Work.ua та Rabota.ua, нині пропонують близько 20 тисяч вакансій.
Так, станом на 3 червня на Work.ua розміщено 19 866 пропозицій по роботі. Якщо проаналізувати, скільки вакансій пропонують в обласних центрах України, картинка має такий вигляд:
До топ-10 міст входить столиця, Львів, Дніпро, Одеса, Чернівці, Тернопіль, Івано-Франківськ, Вінниця, Харків та Луцьк.
При цьому, кількість вакансій у Львові та Дніпрі майже однакова. Різниця між наступними містами теж іноді у кілька вакансій, наприклад, Харків і Луцьк. Але важливо зважати, що місто Луцьк саме по собі невелике.
На сайті Rabota.ua станом на 3 червня розміщено 23 924 вакансії. Топ-10 міст за кількістю пропозицій по роботі мають такий вигляд:
Четвірка лідерів така сама, як і у попередньому випадку, але найбільш суттєво відрізняється Київ – плюс 2,4 тисяч вакансій.
Також тут більше вакансій у Харкові, а на останніх позиціях з’явився Хмельницький.
Які спеціальності стануть найзатребуванішими після війни
Виходячи з даних Державної служби зайнятості про працевлаштування безробітних, стає очевидно, що найбільш затребувані професії пов’язані з промисловість, сільським господарством.
Директор Служби зайнятості розповідала, що в Україні під час воєнного стану найзатребуванішими професіями стали будівельники та працівники соціальної сфери.
За словами співробітника Інституту демографії Лідії Ткаченко, після війни найбільший попит буде на робітничі професії, особливо якщо будуть кошти на відбудову країни.
«Будуть затребувані всі будівельні професії, буде затребувана і більш проста, фізична робота, яка не потребує високої кваліфікації. Також буде затребувана робота в сільському господарстві, бо Україна є і буде аграрною країною, і ця галузь залишиться у будь-якому випадку», – розповіла експерт.
Також будуть затребувані працівники сфери послуг, наприклад, продавці чи водії. Але, по суті, це ті самі професії, які були найбільш масові і до війни, зазначила Ткаченко.
Стосовно більш творчих професій або тих, що пов’язані з дозвіллям, доглядом тощо: тут все буде залежати від того, наскільки збідніє Україна та українці, наголосила співробітник Інституту.
Чому в Україні спостерігатиметься нестача робочої сили після війни
Нестача робочої сили в Україні відчувалась вже досить сильно ще до початку війни і навіть пандемії. За словами Лідії Ткаченко, це, зокрема, пов’язане з тим, що у нас йде дуже швидке скорочення чисельності людей працездатного віку, особливо молоді.
«Зараз у молодих людей трудова кар’єра повноцінно починається після 20-25 років. Це покоління, яке народилося у 90-тих роках, коли був різкий спад народжуваності», – зазначила вона.
Так, виникла проблема дисбалансу між наявними вакансіями, де потрібна робоча сила, і фактичним рівнем освіти, амбіціями людей, їхніми очікуваннями.
«Після війни це відчуватиметься ще сильніше. У нас переважна більшість людей молодого та навіть середнього віку мають вищу освіту і розраховують на умовно офісну роботу», – додала Ткаченко.
За її словами, є ще один важливий момент: коли скасують воєнний стан та знімуть заборону на виїзд чоловікам, можна очікувати, що велика кількість чоловіків поїдуть за кордон або для возз'єднання з сім’єю, або на заробітки, або будуть виїжджати, щоб триматися подалі від армії. Тобто, цілком імовірно буде ще великий еміграційний сплеск та поширення заробітчанства.
«В Україні на ринку праці, скоріше за все, буде ситуація гірша, ніж в сусідніх країнах – і щодо заробітку, і щодо можливості знайти захищену роботу. Тож імовірно, що дефіцит робочої сили після закінчення воєнного стану буде ще більшим і через ці причини», – припустила експерт.
Міністр оборони України Олексій Резніков раніше заявлял, що держава ставить за мету забезпечити українську армію усім необхідним з розрахунку на один мільйон осіб.
«Збільшення армії забере людей з інших «цивільних» видів діяльності, де створюється валова додана вартість. Адже військова справа – це специфічний вид діяльності, а не економіка у чистому вигляді», – наголосила Ткаченко.
Тобто, чим більше людей буде задіяно в оборонних та силових структурах, тим менше залишатиметься у реальному виробництві. Через прямі воєнні втрати та вищу смертність чоловіків, у нас цілком може виявитися така ситуація, що основою робочої сили будуть жінки, додала експерт.
Нагадаємо, за даними соціологічного опитування, поступово зростає кількість українців, які повертаються до роботи. На кінець квітня продовжували працювати 59% громадян, які мали роботу до війни.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».