При розробці проєкту тимчасового житла для переселенців враховувалося кілька принципів: житло теоретично можна було б виставити на відкритий комерційний ринок, вся територія всередині ЖК має бути пішохідною, у кожному комплексі має бути сховище.
Про це в інтерв'ю «Слово і діло» розповів Юрій Голик, який координував програму «Велике будівництво».
За його словами, одна з програм, над якою працював проєктний офіс «Великого будівництва» – будівництво у 16 областях та у Києві по 100 тисяч квадратних метрів житла, яке залишалося б на балансі держави.
«Туди б заїхали, тобто отримали квартири, найменш заможні переселенці: ті, у кого немає грошей орендувати, купувати… А після того, як вони повернулися б у своє житло, в місця постійного проживання, або туди, де вони захочуть жити після закінчення війни, це житло залишалося б на балансі держави і було б видано черговикам – насамперед військовим, вчителям, медикам, поліцейським тощо», – сказав Голик.
Коли розроблялося технічне завдання будівництва так званого тимчасового житла для переселенців враховувалося кілька принципів. Перший принцип, за словами Голика, щоб житло гіпотетично можна було виставити на відкритий комерційний ринок.
Була вимога, щоб паркувальних місць у комплексі було з розрахунком два паркомісця на одну квартиру.
Другий принцип – вся територія всередині ЖК має бути пішохідною, з можливістю проїзду для екстреного транспорту. «На першому поверсі квартири мають бути інклюзивні, для людей з обмеженими можливостями, щоб вони могли просто виїжджати на візочку у палісадник біля їхньої квартири. І щоб інші люди, котрі живуть на першому поверсі, могли туди виходити», – розповів Голик.
Ще один принцип – у кожному житловому комплексі має бути сховище на випадок можливих ракетних атак: «Щоб у разі потенційної повітряної тривоги люди могли спуститися в комфортабельне укриття».
Нагадаємо, станом на кінець квітня, як заявляв заступник керівника ОПУ Кирило Тимошенко, переселенцям потрібно було 600 тисяч квартир. Протягом цього року планують дати понад 53 тисячі квартир.