У Європі, окрім України, виникла напруженість у ще одному регіоні. Росія стала відкрито погрожувати Литві після того, як з 18 червня було запроваджено заборону на залізничний транзит деяких товарів у Калінінградську область. Незважаючи на те, що про заборону було відомо заздалегідь, оскільки вона запроваджена ще в рамках четвертого пакету санкцій Євросоюзу, у росії почали говорити про «блокаду» регіону та необхідність «захистити свою нацбезпеку». Докладніше про те, які товари потрапили під заборону, яка реакція сторін конфлікту і чим він може обернутися – у матеріалі «Слово і діло».
Санкції Євросоюзу: які товари заборонено перевозити транзитом
Перш за все, варто зазначити, що заборона на залізничний транзит деяких товарів не введена одноосібно Литвою – це санкції, затверджені Європейським союзом у рамках четвертого пакету.
Перевозити транзитом залізницею через Литву до Калінінградської області заборонено вугілля, метали, цемент, деревину, будівельні матеріали та високотехнологічні вироби. У серпні можуть бути запроваджені обмеження постачання нафтопродуктів.
Губернатор Калінінградської області Антон Аліханов стверджує, що під забороною опинилося 40-50% усіх вантажів. «Ми вважаємо, що це грубе порушення протоколів щодо вступу до ЄС країн Прибалтики, це порушення правил вільного транзиту в/з Калінінградської області. Це було зобов'язання ЄС та Прибалтики. Це і гуманітарне питання, спроба економічного удушення нашого регіону», – заявив губернатор.
Місцева влада опублікувала повний список товарів, які тепер під забороною, там вийшло кілька десятків сторінок. Крім будматеріалів, цементу та металів до нього увійшли:
алкогольні напої, включаючи пиво;
сигарети;
ікра та ракоподібні у всіх видах;
мінеральні добрива;
деревина, фанера та вироби з дерева;
крафт-папір та картон;
захисне скло та склотара;
меблі та її частини;
деякі види рослин;
водень, кисень, азот;
аміак, соляна кислота та інші хімікати;
фарби, у тому числі і друкарські, фарбувальні речовини та лаки;
замазки скляні, герметики, мастики;
різні види плівки, включаючи кіноплівку;
пластикові двері та вікна;
унітази, біде та зливні бачки;
деякі види тканин та пряжі, вата;
сидіння для автомобілів;
повідці та намордники для собак;
деякий одяг;
ювелірні вироби;
посуд з фарфору та кришталю;
деякі види побутової техніки.
Жодної блокади немає: як ситуація пояснюють у Литві
У Митному управлінні Литви заявили, що інформація про майбутню заборону була доступна ще з середини березня, оскільки вона є частиною четвертого пакету санкцій ЄС, ухваленого 15 березня. Тому ні про яку «несподіванку» для росії говорити не можна. Крім того, сухопутний транзит між Калінінградом та «великою» територією росії не заблокований.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначив, що заборона на транзит вантажів до Калінінграда стосується лише товарів, які перебувають під санкціями. «По-перше, це не рішення Литви. Це – європейські санкції, які набрали чинності 17 червня, і зараз залізниці застосовують санкції та повідомляють своїх клієнтів, що з 17 червня всі товари списку санкцій – сталь, та інші товари із залізняку, більше не транспортуватиметься через Литву. Це робиться у консультаціях і відповідно до керівних принципів Єврокомісії», – пояснив Ландсбергіс.
За додатковими поясненнями Ландсбергіс порадив росії звертатися до Європейської комісії.
Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте також заявила, що про «блокаду» Калінінградської області не йдеться, а звинувачення росії – чиста пропаганда. «Російська риторика мені здається не нова. Іронічно чути риторику про порушення міжнародних угод від держави, яка я навіть не знаю, яку з міжнародних угод не порушила», – сказала Шимоніте.
Як росія відреагувала на обмеження транзиту в Калінінградську область
Міністерство закордонних справ росії викликало тимчасово повірену у справах Литви Віргінію Умбрасене і зажадало «негайно» скасувати обмеження транзиту. В іншому випадку, заявили у відомстві, росія «залишає за собою право на дії із захисту своїх інтересів».
Крім того, російська сторона висловила протест послу ЄС Маркусу Едереру.
У кремлі рішення назвали «безпрецедентним та незаконним» та пообіцяли проаналізувати його протягом кількох днів. «Це рішення справді безпрецедентне, це є порушенням усього і вся. Ми розуміємо, що це пов'язано із відповідним рішенням Європейського союзу поширити дію санкцій на транзит. Це теж вважаємо незаконним», – сказав Дмитро Пєсков.
У відкриту Литві почав погрожувати секретар ради безпеки росії Микола Патрушев. «Цей приклад (обмеження транзиту – ред.) показує, що не можна довіряти не лише усним заявам Заходу, а й письмовим також. На подібні ворожі дії росія, безумовно, відреагує. Відповідні заходи опрацьовуються у міжвідомчому форматі та будуть вжиті найближчим часом. Їхні наслідки вплинуть на населення Литви», – заявив він.
Ворожі заяви були також від російських чиновників рангом нижче. Сенатор Андрій Клішас сказав, що «спроба встановлення фактичної блокади Калінінградської області з боку Литви є порушенням суверенітету росії над цим регіоном і може бути підставою для дуже жорстких та абсолютно законних дій з боку росії».
А голова комісії ради федерації із захисту суверенітету Андрій Клімов пригрозив, що якщо ЄС не виправить ситуацію, то «сам же дезавуює для нас легітимність усіх документів про членство Литви в ЄС та розв'яже руки для вирішення створеної Литвою проблеми калінінградського транзиту будь-якими обраними нами способами».
У відповідь на санкції росія розпочала навчання на Балтійському флоті, задіявши в Калінінградській області близько тисячі військових та більше 100 одиниць бойової та спеціальної техніки артилерійських та ракетних частин. Серед завдань було застосування РСЗВ «Град» та «Ураган», великокаліберних гармат «Гіацинт», самохідних артилерійських установок «Міста-С», «Акація» та «Гвоздика».
Сьогодні, 22 червня, у російському МЗС вже пообіцяли, що заходи у відповідь лежатимуть «не в дипломатичній, а в практичній площині».
Чим може загрожувати ситуація з Калінінградом
Як пише DW із посиланням на джерело в урядових колах Литви, у Вільнюсі пояснюють бурхливу реакцію росії так: кремль тисне на Литву, щоб втягнути ЄС у переговори про транзит. Це, по-перше, нібито має підтвердити пропагандистську тезу про «несамостійність» Литви та інших країн Балтії; по-друге, продемонструвати, що Євросоюз «змушений» говорити з кремлем; по-третє, відвернути увагу від вторгнення росії в Україну.
«Якщо так, то справа, швидше за все, обмежиться символічними акціями на кшталт відкликання визнання незалежності та, можливо, кібератаками. Путін не може не розуміти, що будь-яка спроба чинити військовий тиск на Вільнюс викликає жорстку реакцію НАТО. А для протистояння і з Альянсом, і з Україною він просто не має ресурсів», – заявив західний дипломат.
Старший стратег BlueBay Asset Management Тімоті Еш заявив CNBC News, що реакція росія на блокаду Калінінграда обов'язково буде. «Наземний напад з метою прокладення коридору через Литву був би прямим нападом на Литву, що викликає захист за статтею 5 НАТО. Путін це знає – це війна з НАТО. Чи може путін дозволити собі це, коли він намагається виконати навіть свої тепер значно урізані стратегічні цілі в Україні? Йому також доведеться розпочати наступ через Білорусь, розтягнувши свої лінії постачання та розділивши свої сили», – сказав він.
Експерт припустив, що росія могла б спробувати використати свої військово-морські сили в Балтійському морі, щоб заблокувати литовську торгівлю, але це теж розглядалося б як величезна ескалація.
Міністр оборони Литви теж вважає, що росія може вдатися до провокацій. «Коли в тебе є збройні сили і ними командують недоумки, перепрошую за вираз, звичайно можна очікувати всього. Але ми реалісти, у нас є союзники, ми бачимо загальну картину на Балтійському морі, ми знаємо, до яких заходів ми можемо вдатися», – сказав Арвідас Анушаускас.
Він зазначив, що єдиний інструмент, який є у москви – кібератаки.
Литовські експерти також зазначають, що у росії мало економічних важелів впливу на Литву, оскільки країна знизила свою економічну та енергетичну залежність від рф. Експерти сходяться на думці, що росія загострюватиме обстановку своїми погрозами та залякуватиме Литву.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»