У росії настав дефолт за зовнішнім боргом. Це говорить про те, що міжнародні санкції проти рф все-таки працюють, а дефолт стане сильним ударом по іміджу країни на фінансових ринках.
Про наслідки дефолту для рф розповів колишній в. о. голови Нацбанку, заступник виконавчого директора України в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован.
Рашкован нагадав, що росія вже проходила як мінімум два дефолти у своїй новітній історії. У 1991 році росія намагалася відмовитися платити в частині міжнародних боргів, які вона успадкувала після розпаду СРСР. Тоді рф змусили визнати частину боргів радянської імперії і в 1996 році вони були реструктуризовані.
В 1998 році російська влада не змогла обслуговувати свій внутрішній борг: 17 серпня 1998-го росія зупинила платежі за внутрішнім боргом на 40 млрд доларів і девальвувала рубль. «То ж зараз це перший дефолт росії по зовнішньому боргу з лютого 1918 року, моменту, коли лідер більшовиків Ульянов-Ленін відмовився платити по боргах царської влади після Жовтневої революції. Борг росії тоді можна оцінити в розмірі 500 млрд долл. в цінах 2020 року. Зараз тільки 100 млн долл», – написав Рашкован.
«Чому це важливо? По-перше, цей факт показує, що незважаючи на «фортецю», яку вони там собі будували, міжнародні санкції таки працюють. Фактично росія відключена від зовнішніх ринків капіталу, найважливіших банківських систем (кореспондентських банків, клірингових систем, депозитаріїв) та рейтингових агентств. Це унеможливило платежі росії по зовнішніх боргах, і росія потрапила в стан дефолту», – розповів фінансист.
По-друге, дефолт – це сильний удар по іміджу росії на фінансових ринках. За словами Рашкована, дефолт призводить до того, що повернутися на цивілізований фінансовий ринок навіть після війни росії буде дуже важко. «Особливо приймаючи до уваги, що світові інвестиційні банки, рейтингові агенції та аудиторські компанії Великої четвірки теж пішли з їх ринку і не скоро повернуться. Коли після зміни режимів у росії та виплат післявоєнних репарацій Україні інфраструктуру фондового ринку почнуть відбудовувати, на це підуть роки, і росія почне свій шлях з сміттєвого статусу свого боргу», – додав він.
«Існує ще один важливий момент. Цікаво буде подивитися, як західні інвестори (у них на руках зараз десь 20 млрд доларів російських євробондів) будуть вимагати від росії оплати по дефолтним боргам. Є шанс, що вони нічого не будуть робити та почекають, як буде розвиватися ситуація з війною, санкціями або станом здоров`я путіна. Але існує і можливість, що кредитори захочуть найняти юристів та зрозуміти, як використати для оплати активи російського центробанка, які зараз заморожені в США та Європі. Як колись казали: «amicus meus, inimicus inimici mei», тобто для України це буде дуже гарно, коли ще одним ворогом росії стане впливовий міжнародний фінансовий бізнес», – написав Рашкован.
Нагадаємо, в росії настав дефолт із зовнішніх боргових зобов'язань. У ніч на 27 червня закінчився термін оплати 100 млн доларів за купонами суверенного державного боргу.
Раніше «Слово і діло» разом із експертами розбиралося, що цей дефолт означатиме для росії.