Від початку повномасштабної війни росії проти України Національний банк профінансував державний бюджет на 190 млрд грн, ставши найбільшим джерелом надходжень коштів. Оскільки податкових надходжень та митних платежів не вистачає для покриття витрат бюджету, НБУ вимушений здійснювати активну емісію гривні. Які наслідки цього можуть бути в довгостроковій перспективі та чи спричинить емісія грошей НБУ високу інфляцію, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Чому НБУ вимушений друкувати гривню?
Перебуваючи у стані війни, Україна має зруйновану інфраструктуру, підприємства, різко обрушилася ділова активність. Зовнішня допомога обіцяна, але нині надходить у недостатній кількості.
Друк грошей у нинішніх умовах – це вимушений крок, до якого Національний банк вдався, оскільки для покриття витрат держбюджету не вистачає доходів від сплати податків та митних платежів.
Ще у кінці травня влада наголошувала на необхідності щомісячних витрат на рівні 5-7 млрд доларів. Таких надходжень немає, а необхідність підтримувати соціальний та оборонний сектори насампред є.
За словами керівника відділу аналітики ForexClub Андрія Шевчишина, для основних напрямів зараз немає інших джерел фінансування, крім емісії.
«В умовах воєнних дій це цілком обґрунтовані дії, і я впевнений, що на якомусь етапі вони навіть обговорюються з нашими західними партнерами… Ми розраховували на заморожені російські кошти, більш активну європейську допомогу, але цього не сталося», – наголосив він у розмові зі «Слово і діло».
У таких умовах Нацбанк здійснює максимальну допомогу, яку він може надати, вважає Шевчишин.
«Водночас, обсяги та обмеження, які нині введені на валютному ринку та на інших ділянках регуляції, є достатніми, щоб ця прихована емісія не мала такого значного впливу на ринки», – додав експерт.
Економіст Олексій Кущ вважає, що у Україні чомусь дуже міфологізована тема емісії, тому це явище одразу викликає неоднозначну реакцію.
«Я думаю, що тут основна причина – фантомні болі 1990-тих років, коли інфляція була на дуже високому рівні. І от у нас постійно пам’ятають ту інфляцію і лякаціються емісії, хоча тодішня інфляція була викликана переходом планової економіки до ринкової – так звана шокова ринкова терапія. Зараз аналогія з 90-ми апріорі неможлива», – підкреслив експерт у коментарі «Слово і діло».
Кущ зауважив, що емісія загалом є завжди. Національний банк постійно друкує гроші, тому що навіть, якщо у нас не буде внутрішньої інфляції, є глобальна інфляція – знецінення товарів на світових ринках.
«Зараз ця інфляція доволі висока. Постійно збільшується номінальне значення валового продукту на показник так званого дефлятора, і тому треба друкувати гроші. Тобто, десятки, сотні, мільярди гривень Національний банк постійно друкує», – додав експерт.
По суті, у нинішніх умовах емісія вийшла за межі довоєнних параметрів, але й іншого виходу, як емісійне заміщення втрачених доходів бюджету нині немає, вважає економіст.
«Якщо половина економіки випала з точки зору збору податків, а формат економіки воєнного часу потребує збільшення бюджетних видатків, то відбувається такий колосальний бюджетний розрив. Цей розрив можна покрити лише за рахунок емісійних джерел та зовнішньої міжнародної допомоги. Відповідно, ця зовнішня допомога не є ритмічною та стабільною, і вона не може покривати весь цей розрив. Тому НБУ стає єдиним джерелом покриття цього розриву», – пояснив Олексій Кущ.
За його словами, подібна практика не є поодиноким випадком. Якщо подивитися на світову практику під час пандемічної кризи, де в інших країнах теж на кілька місяців зупинялась половина економіки, то там центральні банки так само активно на пряму купували облігації Міністерства фінансів своїх урядів. Це призводило до збільшення інфляційного рівня, але це дозволяло амортизувати глобальну економічну кризу, зауважив Кущ.
Чи спричинить емісія грошей високу інфляцію чи девальвацію?
Говорячи про довгострокову перспективу, виникають побоювання, що масова емісія може призвести до значної девальвації гривні чи високого рівня інфляції.
За словами аналітика Андрія Шевчишина, у населення і без емісії закладено високі інфляційні та девальваційні очікування – усі розуміють масштаби завданих збитків країні, обмежені можливості експорту різних товарів та масштаби витрат, які країна матиме у період відновлення.
«Таким чином зараз ця емісія не є драйвером, а завдяки обмеженням курс залишається контрольованим. Однак треба зважати на на обсяги емісії. Наприклад, емісія в 35 млрд грн не завдасть такого серйозного впливу, тим більше якщо у нас у перспективі найближчих місяців очікуються надходження обіцяних коштів у розмірі 9 млрд євро», – зауважив Шевчишин.
Тобто, щойно анонсовані кошти заходять, фактично цю емісію буде перекрито. Так, це не змінить девальваційні та інфляційні ризики та очікування, але ця емісія зараз не стане такою небезпечною та категоричною, додав експерт.
Економіст Олексій Кущ пояснив, що у нас зараз умовно є два варіанти – або повний крах економіки, або збільшення темпів інфляції у 1,5-2 рази.
«Відповідно, якщо НБУ зараз не друкував би гроші і у нас не було б війни, враховуючи світову інфляцію, у нас інфляція за підсумками року була б близько 10%. Зараз інфляційні очікування підвищили до 25% (нині споживча інфляція становить 18%, – Ред.)», – додав Кущ.
Він наголосив, що важливо такой зважати на те, що у нас не зупинилась ні соціальна сфера, ні оборонний сектор, ні економіка. Тобто, є певні проблеми, зокрема, зупиняються підприємства, але тотального краха немає.
«От зараз ми бачимо, що НБУ викупив військових облігацій на майже 200 млрд грн, а нічого катастрофічного з інфляцією не сталося. В принципі, під час кризи емісія – це лише заміщення втрачених доходів населення і бізнесу», – підкреслив Олексій Кущ.
Що може бути після того, як НБУ відпустить курс долара?
На думку Андрія Шевчишина, після зняття обмежень та лібералізації ринку, залежно від тієї моделі, яку обере Нацбанк і як він її проводитиме, очікується й девальвація гривні.
«Хоча насправді, у більшості цін уже зараз закладається не поточний курс, оскільки долари дуже важко імпортерам некритичного імпорту дістати. Вони закладають у цінах вже більший курс – я думаю, це близько 40 грн/долар», – припустив експерт.
Відповідно, після того, як курс відпустять, він урегулюється, але це може не зробити такого великого впливу на ціни, крім критичного імпорту, де дуже висока оборотність коштів та товарів, наприклад, це стосується бензину.
За словами Шевчишина, оскільки умовно 40 грн/долар уже закладено, далі значно ціну рухати не потрібно – тільки якщо курс перетне цю позначку.
Економіст Олексій Кущ вважає, якщо курс відпустять зараз, то це буде найбільшою помилкою, яку можна зробити.
«У 2014-2015 роках Україна вже «гралась» у так званий плаваючий ринковий курс гривні, хоча тоді воєнний конфлікт був слабший, ніж зараз. Нині відповідні фінансові та економічні виклики набагато складніші. У цих умовах переходити до плаваючого курсу – отримати ситуацію 2014-2015 років тільки ще з більш глибоким падінням гривні», – наголосив він.
На його думку, якщо після війни знову повернення такий консервативний монетарний дискурс, то будемо мати вкрай низькі темпи зростання, будемо обмежувати монетарний суверенітет тощо. А якщо будемо рухатися в тому напрямку, в якому нас змусила рухатись війна, тоді буде швидке відновлення економіки, резюмував економічний експерт.
Нагадаємо, в НБУ підрахували, що російські окупаційні війська з початку війни завдали Україні загального збитку на 100 мільярдів доларів – сюди входять руйнування житла, об'єктів бізнесу та іншої важливої інфраструктури.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».