Верховна рада проголосувала за дерегуляцію та запровадження договірного режиму трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва. Українська рада бізнесу неодноразово просила парламентарів модернізувати трудове законодавство, відійти від застарілих радянських норм та наблизити Україну до світових трендів провідних економік. Що змінюється після ухвалення відповідного законопроєкту та чому такі зміни підуть на користь бізнесу, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Які проблеми виділяв бізнес у трудових відносинах
У кінці травня Українська рада бізнесу звернулась до парламентарів з проханням осучаснити українське трудове законодавство, адже нині трудові відносини регулюються застарілим Кодексом законів про працю від 1971 року.
Там виділили кілька критичних проблем, які, на їхню думку, наразі існують у законодавстві:
- застаріла та надто складна система нормування й оплати праці, нормування та обліку робочого часу, надання відпусток тощо;
- критична забюрократизованість та складність здійснення трудових відносин для роботодавців і працівників;
- надмірна складність чинних процедур обліку кадрів та великий масив кадрової документації;
- невідповідність застарілих методів державного регулювання трудових відносин реаліям ринкової економіки;
- невиправданий тиск на бізнес з боку контролюючих органів та постійні загрози накладення санкцій і штрафів за порушення численних бюрократичних процедур.
В Українській раді бізнесу наголосили, що законопроєкт №5371, який сьогодні ухвалила ВР, надає право людям укласти договір із роботодавцем на своїх умовах, щоб людина у ринкових умовах могла реалізуватися, продаючи свій найманий труд за високу зарплату.
«У вільному трудовому договорі буде передбачений результат, а не процес роботи — у цьому полягає прогресивний характер документа», – зазначили у раді.
Які зміни зрештою запроваджує законопроєкт
Насамперед, документ спрощує трудові відносини для малого та середнього підприємництва. За словами авторки закону та голови комітету соціальної політики ВР Галини Третьякови, в Україні є велика кількість трудових відносин, які не підпадають під стандарти Трудового кодексу.
«Засобами виробництва у 50–70% володіє людина, а не роботодавець, і вона може обирати комфортні для себе умови праці, і при цьому бути у межах закону», – зазначила Третьякова.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, оскільки одним з ключових ресурсів функціонування будь-якого бізнесу є людська праця, приватний сектор в Україні і, насамперед, малий та середній бізнес, досі залишаються позбавленими сприятливих правових умов для розвитку та підвищення власної конкурентоспроможності.
«Негативні наслідки існування застарілих, економічно неадекватних методів державного регулювання трудових відносин в Україні тією чи іншою мірою відчувають не лише приватний сектор, а й державний і громадський сектори, а також усі соціальні категорії і групи інтересів», – сказано в записці.
Так, закон вносить зміни до Кодексу законів про працю України, частини другої статті 5 Закону України «Про охорону праці», статті 10 Закону України «Про відпустки», Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Наприклад, до Кодексу законів про працю додається ціла глава – Договірний режим регулювання трудових відносин.
Документ, зокрема, запровадив договірний режим регулювання трудових відносин. Тобто більшість умов праці можна буде погодити, не спираючись на норми Трудового кодексу. Це стосується, наприклад, систему оплати та розміру заробітної плати, доплат та премій, робочого часу та вихідних, умов розірвання договору тощо.
Крім цього, встановлюються нові умови щодо відпустки. Так, на прохання працівника щорічну відпустку можна буде поділити на частини будь-якої тривалості або взяти одразу на повну тривалість. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше першого дня відпустки.
Також за сімейними обставинами та з інших причин працівник може брати відпустку без збереження зарплати на термін більший ніж 15 календарних днів на рік (якщо така умова передбачена трудовим договором).
Відповідно до змін Кодексу законів про працю, формуються такі умови для укладання договору:
- бути суб’єктами малого або середнього підприємництва;
- мати до 250 працівників;
- розмір заробітної плати працівника, з яким укладається договір, не може перевищувати вісім мінімальних заробітних плат (нині це 52 000 грн);
- договірний режим не поширюються на трудові відносини між працівниками та роботодавцями, які є юридичними особами публічного права.
Крім цього, за взаємною згодою працівника та роботодавця може укладатись безстроковий або строковий трудовий договір.
Які позитивні та негативні зміни для бізнесу містить закон – пояснення юриста
Представники бізнесу дійсно активно підтримують нововведення, які запроваджує закон, водночас як представники профспілкових організацій навпаки заявляють про дискримінаційність окремих його положень.
Начальника юридичного відділу Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Ігор Волошко у розмові зі «Слово і діло» більш детально пояснив, які переваги та недоліки вніс закон.
Так, серед позитивних для бізнесу нововведень Волошко виокремив такі:
- Запровадження можливості встановлення режиму договірних відносин між працівником та роботодавцем.
«Що це означає для бізнесу: в чинній редакції Кодекс законів про працю встановлює правило, що умови трудового договору не можуть погіршувати становище працівника. В той час як цей законопроєтк пропонує, у разі встановлення режиму договірних відносин, не враховувати це правило. Тобто, бізнес отримує більшу свободу в укладенні трудового договору, особливо враховуючи те, що ринок праці активно розвивається та з’являються нові професії, які потребують нових форм організації», – зазначив юрист.
- Визначається новий порядок припинення трудового договору в умовах договірного режиму в частині його спрощення.
Бізнес як роботодавець, раніше міг розірвати трудовий договір тільки за певних умов, проте тепер роботодавець може припинити трудовий договір, виплативши лише компенсацію і не обґрунтовувати наявності підстав для розірвання договору, як це передбачено чинною редакцією Кодексу, пояснив Волошко.
«Окрім відсутності необхідності обґрунтовувати причини для розірвання договору, процедура припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця спрощується також тим, що не потрібна згода органу профспілкової організації на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом чинної на підприємстві профспілки, якщо така умова не передбачена трудовим договором», – додав він.
- Відбувається спрощення трудових відносин, зокрема щодо того, що ведення суб’єктами господарювання документів з питань, які врегульовані трудовим договором, не допускається.
Це дозволяє зменшити кількість бюрократичних моментів щодо ведення документів та відповідний тиск контролюючих органів на суб’єкти підприємництва.
Водночас правознавець Ігор Волошко зауважив, що попри те, що для бізнесу дійсно є ціла низка позитивних моментів, профспілкові організації теж обґрунтовано зазначають і щодо негативних моментів щодо прав працівників під час трудової діяльності.
«Зокрема, можна погодитися з тим, що права працівників дійсно обмежуються цим законом порівняно з розширенням прав роботодавців. Навіть попри те, що документом забороняється примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між ним та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди. На перший погляд таке положення захищає працівника, проте на практиці можуть бути випадки тиску роботодавців з метою укладення договору, виключно на вигідних для нього умовах», – пояснив юрист.
Таким чином, цей закон дійсно покращує становище бізнеса, особливо це стосується малого і середнього, який певне найбільше постраждав, та сприяє зменшенню тиску контролюючих органів. Водночас не можна стверджувати про такий самий сприятливий ефект для працівників, резюмував Волошко.
Нагадаємо, раніше ми розбирались, чи буде в Україні нестача робочої сили після війни та які регіони нині пропонують найбільше вакансій.
Також ми писали, на яку роботу можуть розраховувати українки в Німеччині та як трудові відносини регулюються там.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».