Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду по суті кримінальне провадження про заволодіння коштами на розробці сервісу з купівлі квитків на Бориспільський експрес, який дублював функції аналогічного сайту ПАТ «Укрзалізниця».
Таке рішення 18 липня ухвалила колегія суддів ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
«Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000003130 від 18.12.2018, за обвинуваченням (Вадима Горюшка, Олександра Войтка, Євгена Серебряного, Олексія Косенкова та Сергія Кравця – ред.) кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України», – йдеться в рішенні.
Як повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, у справі ще не зачитували обвинувальний акт. Наступне засідання призначене на 24 серпня.
Як відомо, у справі обвинувачують ексдиректора філії Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Укрзалізниця» Олександра Войтка, його ексзаступника Вадима Горюшка, бенефіціара ТОВ «Віртуальні технології і системи» Сергія Кравця, директора фірми Олексія Косенка та його заступника Євгена Серебряного.
Нагадаємо, НАБУ в цій справі повідомили про підозру чотирьом особам, а потім ще одній особі. НАБУ і САП встановили, що у 2018 році посадовці УЗ ініціювали закупівлю нового сервісу для продажу квитків на «Бориспільський експрес». Для уникнення проведення відкритих торгів службовці нібито підробили документацію та всупереч закону організували закупівлю за переговорною процедурою.
Проте в рамках проведеної експертизи було з'ясовано, що надане для продажу квитків на «Бориспільський експрес» програмне забезпечення УЗ фактично дублює функціональні можливості вже наявного електронного сервісу booking.uz.gov.ua і, отже, не потребує додаткових витрат.
Зі свого боку розробник сервісу запропонував УЗ безкоштовно реалізувати електронний продаж на «Бориспільський експрес», просто додавши відповідну опцію до сервісу, що вже функціонує. Однак УЗ обрала інший спосіб отримання сервісу, витративши 10,4 млн гривень за придбання цієї опції в іншої компанії.
За інформацією органів правопорядку лише після початку досудового розслідування і проведення слідчих дій керівництво УЗ зупинило розрахунок за програмне забезпечення, і 10,4 млн грн залишилися на рахунках державної компанії.