Колишній генеральний директор ПАТ «Інфраструктура відкритих ключів» Ігор Ігнатов не ходив до Вищого антикорупційного суду, оскільки місце його нібито розташування перебуває під окупацією російських військ. Водночас прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури встановила, що він їздив до Польщі.
Про це йдеться в ухвалі ВАКС від 25 липня, повідомляє «Слово і діло».
Зазначається, що Ігнатов не з'явився у судові засідання 24 травня та 17 червня, оскільки він проживає у смт Андріївка Харківської області, яке є окупованим. Тому він позбавлений можливості виїхати із нього та, відповідно, прибути до суду.
Однак, відповідно до даних Державної прикордонної служби України, Ігнатов 9 червня 2022 року перетнув державний кордон з Польщею та 30 червня 2022 року повернувся до України, а вже 16 липня знову виїхав до Польщі. На переконання сторони обвинувачення, існують підстави вважати, що обвинувачений вводить суд в оману щодо місця свого перебування та неможливості участі у судових засіданнях. Тому прокурор САП просила надати доступ до документів, які встановлять місце перебування обвинуваченого.
Сам Ігнатов підтвердив, що виїздив за кордон в ці дати для забезпечення виконання гуманітарних завдань. Судді клопотання прокурора САП задовольнила і надали доступ до інформації про місце перебування обвинуваченого.
У період 2013 – 2014 років в.о. директора УДП «Укрхімтрансаміак» Дмитро Глазунов за попередньою змовою з керівником ПАТ «Інфраструктура відкритих ключів» Ігорем Ігнатовим та іншими невстановленими особами заволоділи грошовими коштами держпідприємства у загальній сумі понад 43,5 млн грн. Заволодіння було вчинене шляхом укладання сумнівних договорів між УДП «Укрхімтрансаміак» та приватним підприємством і подальшим переведенням грошових коштів у готівку.
Зазначені особи вступили у злочину змову з метою заволодіння коштами, які призначалися для виконання робіт із технічного переоснащення локальних систем оповіщення населення, що проживає в 2,5-кілометровій зоні від осі української ділянки магістрального аміакопроводу «Тольяті-Одеса». Основна частина коштів була сплачена на умовах передоплати на рахунки підконтрольних підприємств, а після цього використана обвинуваченими для власних потреб.