Чому росія заслужила статус failed state: держава путіна, що не відбулася

Російський режим з 2014 року намагається наполегливо просувати версію про те, що Україна – це так звана failed state, «держава, яка не відбулася». Однак повномасштабне вторгнення рф в лютому 2022 року показало – Україна виявилася цілком собі державою, що відбулася у всіх сенсах, зате сама росія, з її терористичним режимом, зараз найбільше підходить під це визначення.

«Слово і діло» розбиралося в тому, чи повністю росія відповідає гордому званню failed state – титулу, яким москва вісім років намагалася нагородити Україну.

Що таке failed state

Відповідно до загальноприйнятого тлумачення терміна failed state, «держава, що не відбулася» - це країна, яка фактично не в змозі існувати, як життєздатна економічна і політична одиниця. У неї можуть бути зовнішні атрибути державності, але де-факто вона не може працювати, як нормальна держава.

Центральний уряд такої держави або слабкий і не контролює частину території (а то і взагалі всю територію, за винятком столичного округу), або навпаки, є надто авторитарним і жорстко затискає права і свободи своїх громадян. Незалежно від типу, в очах сусідів такий уряд не має легітимності та, як правило, з його думкою і суверенітетом можна не рахуватися.

Німецький політолог Ульріх Шнеккенер вказує наступне визначення «неміцної державності», яка, своєю чергою, призводить до набуття країною статусу failed state:

_«Під неміцною державністю розуміється в першу чергу втрата або не набуття державними інститутами здатності управління в головних сферах компетенції. Йдеться про держави, інститути яких не в змозі або більше не в змозі надавати населенню певні елементарні послуги», – зазначає він.

У світовій практиці прийнято певний набір критеріїв, за відповідності до яких (навіть не за всіма, а лише частиною) державу можна віднести до failed state:

  1. У державі, що не відбулася, присутня тотальна і всепоглинаюча корупція – починаючи від нижніх рівнів державного апарату та закінчуючи його верхівкою.
  2. У failed state спостерігається повна неефективність бюрократичного управлінського апарату держави. Чиновники не виконують свої прямі обов'язки.
  3. Фактична відсутність демократичних інститутів – при тому, що зовні вони можуть бути присутніми. Переважна частина населення фактично виключена з участі в політиці. Парламент failed state є повністю контрольованим центральним урядом та приймає рішення, які диктуються йому з «високих кабінетів». Парламентаризм підмінений авторитарним або олігархічним типом управління.
  4. Уряд failed state втратив монополію на застосування сили. У країні існують недержавні збройні формування, приватні армії, військові компанії, які де-факто не контролюються центральним урядом.
  5. Нерозвиненість соціальної інфраструктури у failed state. Населення часто не має доступу до базових благ цивілізації (комунальні послуги, продовольство, придатне житло та ін.). Цілі групи населення жорстко відсікаються від ресурсів, животіють у злиднях, розрив між бідними та багатими верствами величезний.
  6. В економічній системі присутні масштабні податкові недоїмки або навпаки, надто завищене оподаткування. Економіку постійно штормить, failed state не виходить зі стану економічної кризи.
  7. Правоохоронні органи не працюють за прямим призначенням, частими є випадки самосуду. Правові відносини декларуються, але на практиці не працюють. Держава практикує політичні репресії, позасудові страти, переважно спрямовані проти політичної опозиції, певних груп, верств населення, або етнічних громад.
  8. Держава, що не відбулася – практично завжди порушник світового правопорядку; це відмінне гніздо для терористів, наркоторговців, різного роду злочинних спільнот, більш того, уряд такої держави сам може бути залучений до терористичної та злочинної діяльності.
  9. Розрив між номінальним територіальним статусом та реальним станом справ; країна заявляє права на чужі території, але на практиці не може ефективно контролювати навіть власні землі, втративши контроль за кордонами.
  10. Держава failed state знаходиться повністю або майже повністю поза міжнародними відносинами всіх рівнів – аж до нездатності увійти навіть в регіональні міжнародні співтовариства, не кажучи вже про глобальні.
  11. Держава failed state не відповідає загальноприйнятим на міжнародному рівні критеріям державності, не може підтримувати порядок всередині країни та не дотримується загальноприйнятих на міжнародному рівні норм права.
  12. Держава failed state має суверенітет тільки юридично. На практиці легітимність уряду такої країни в очах її сусідів настільки сумнівна, що проти неї можуть робитися акти агресії – від санкцій до прямого військового вторгнення – а суверенітет failed state ігнорується.

Загалом, виділяється чотири типи держав, які умовно можна вважати failed state:

  • weak state (слабка держава) – ослабла держава, яка втратила стійкість внаслідок причин економічного або політичного характеру. Така держава все ще абияк функціонує, але у ній відчувається певний дефіцит державних послуг і є серйозні політичні проблеми.
  • failing state (деградуюча держава) – держава, яка знаходиться на шляху до переходу в той самий ранг failed state. У ній частково порушена монополія держави на застосування сили, податкова монополія, є дуже серйозні політичні проблеми та проблеми з контролем над територією і кордонами.
  • failed state – безпосередньо той самий статус, яким заведено називати абсолютно всі країни, що підпадають під вищевказані критерії. Це не зовсім вірно: для справжніх failed state характерний повний або частковий розпад центрального уряду, втрата владою фізичного контролю над державою та монополії на застосування сили, рівень злочинності та корупції досягає найширших масштабів. Найчастіше такі держави ще й знаходяться в стані громадянської війни.
  • collapsed state – держава, яка вже сколапсувала, розпалася та більше нездатна до відновлення.

Чи відповідає росія критеріям failed state

Політолог Олександр Урін, якого «Слово і діло» попросило прокоментувати питання, вважає, що росія дійсно є державою, яку за деякими ознаками можна охарактеризувати, як failed state.

«В цьому випадку є об'єктивний підхід, а є суб'єктивний. Все залежить від того, як сприймати це поняття. Якщо розглядати його з точки зору російських пропагандистських кліше та вигаданої історії, то у них все добре, вони велика країна, наддержава, перед ними всі стоять на колінах. А якщо дивитися з точки зору об'єктивного підходу, то рф підходить під це визначення» – пояснив він.

За словами Урина, якщо брати навіть деякі критерії, проглядається повна відповідність росії статусу «держави, яка не відбулася». Наприклад, нормальна держава повинна піклуватися про власних громадян, захищаючи їх від зовнішнього і внутрішнього ворога; але росія протягом всієї своєї історії працює над тим, щоб зробити найгірше в першу чергу власному населенню, не кажучи вже про сусідів, які мають нещастя межувати з рф. Власні громадяни цікавлять росію тільки перед виборами, та й вибори вони зробили фейковими. Таким чином, державу, яка очевидним чином не в змозі забезпечити своєму населенню навіть базовий набір благ і свобод, однозначно можна віднести до failed state.

«У найкращі часи росія збагачувала своїми нафтодоларами тільки невелику групу людей, залишаючи поза бортом всіх інших. Чи це не ознака failed state?»- зазначив політолог.

Також безсумнівна і класична ознака failed state в сучасному світі, нагадав Урін, це нездатність держави мати якихось реальних партнерів та союзників, підтримувати стабільні дипломатичні відносини з оточуючими країнами. А у росії підтримують її тільки ті держави, які фактично дуже сильно від неї залежать. Реальних союзників та партнерів у неї немає.

«Показовий приклад – останнє голосування в ООН, 143 країни, які підкреслюють, що існує міжнародне право і росія його порушує, проводячи фейкові референдуми. В цьому випадку це показник, що навіть такі країни, як Куба, Венесуела, не підтримали рф. Росіян підтримали тільки КНДР, також класична failed state, Білорусь – псевдодержава на чолі з самопроголошеним президентом Лукашенком, Сирія – повністю залежна від рф держава на чолі з диктатором Асадом та ортегівська Нікарагуа. Навіть Еритрея не стала підтримувати росію» - підкреслив політолог.

Ще одна ознака – росія не визнає норм міжнародного права і при цьому суперечить сама собі. Як можна визнавати відбувся держава, зазначив Урін, якщо в 1997 році рф підтверджує непорушність кордонів України, потім пролонгує цей договір, путін неодноразово заявляє, що не може бути й мови про перегляд кордонів України, а потім анексує Крим, Донбас, починає повномасштабне вторгнення в Україну, намагається відкусити ще якісь території.

Крім цього, додав Урін, як може забезпечувати безпеку світу держава, що входить до складу Ради Безпеки ООН, при тому, що вона сама найбільше несе в собі загрозу світовій безпеці, здійснює масштабні воєнні злочини та доля Мілошевича для путіна може виявитися ще найм'якшим варіантом? І як може забезпечувати безпеку і свободи власним громадянам країна, де садять за ґрати за слово «війна»?

Тобто, навіть за кількома ознаками, не за всіма, росію сміливо можна відносити до держави, яка є failed state. Путінська росія не відбулася, як держава, надії, які виникли з розвалом СРСР, не виправдалися, тому що рабська психологія більшої частини населення та здатність бути зомбованими добровільно – все це докорінно поховало можливість рф відбутися, як реальна держава. Якщо рф з часом розвалиться – а вона розвалиться – якщо путін продовжить політику ядерного шантажу, якщо він ризикне застосувати ядерну зброю, російським громадянам доведеться нести за політику своєї failed state таку відповідальність, яка не снилася навіть німцям після того, як був знищений гітлерівський режим.

«Таким чином, держава, яка відбулася: по-перше, не є ворогом усього світу; по-друге, забезпечує найкраще життя для своїх громадян та захищає їх від зовнішніх ворогів; і по-третє, вона дотримується загальновизнаних у світі норм міжнародного права, за якими живуть всі цивілізовані країни. Чи є відповідність цьому у росії? Ні! Ця країна не відбулася і ніколи не відбудеться. Рано чи пізно путінська держава зазнає краху та нам залишається тільки молитися, щоб своєю катастрофою вона не потягла за собою весь світ» – резюмував політолог.

Антон Корж, спеціально для «Слово і діло»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО