До початку 2023 року державний борг України перевищить валовий внутрішній продукт (ВВП), тобто вартість всіх вироблених в країні товарів і послуг – він складе 106% від ВВП, тобто 6,4 трлн грн. При тому, що до кінця серпня 2022 року держборг становив 3,6 трлн грн.
«Слово і діло» розбиралося, чому зріс державний борг України, чим це може загрожувати країні та що з цим робити.
Чому державний борг «рвонув у космос»
Причина різкого зростання державного боргу – війна. Зараз щомісяця держава витрачає до 250 млрд грн, більш ніж половина з яких йде на оборону. До війни про такі витрати не можна було й подумати. При цьому власних надходжень бюджету не вистачає навіть на покриття військових витрат, не кажучи про важливі сфери – соціальну, медичну та інші, базові для населення.
Довідка: станом на 31 серпня сукупний держборг України становив 3,58 трлн грн, з яких 37,2% припадало на внутрішній борг, 62,8% – на зовнішній. З 24 лютого 2022 року держборг зріс більш ніж на трильйон гривень.
Так, у вересні видатки бюджету майже втричі перевищили надходження - 233 млрд грн проти 83 млрд грн. Тому відсутні гроші Україні надають західні партнери. І хоча частина грошей дається у формі грантів, тобто безповоротної допомоги, основна сума фінансових траншів для України приходить все ж таки у формі кредитів. Тобто, державний борг зростає і віддавати його буде потрібно.
Судячи з цифр, зазначених у проєкті державного бюджету на 2023 рік, тенденція робити ставку переважно на західну допомогу збережеться – країна занадто розорена війною, щоб «вигребти» самостійно. А значить, не виключено, що державний борг зросте ще сильніше.
При цьому робити якісь точні прогнози щодо відношення державного боргу до ВВП у 2023 році складно, оскільки це залежить від безлічі факторів. Але до початку року уряд очікує розміру державного боргу в 106% від ВВП.
Економічний експерт Андрій Блінов каже, втім, що Україні не вперше мати рівень державного боргу, що перевищує її ВВП.
«У нас вже були в історії такі коротенькі періоди. Переважним чином, у моменти, коли різко падав ВВП держави, а національна валюта так само різко девальвувалася, тобто під час економічних криз. Звичайно, це завжди відбувалося в середині року, а не в кінці, тому в цьому плані – так, це рекорд. Але точково ця величина не є проблемою» – зазначив він.
Економіст і аналітик Борис Кушнірук підкреслює, що державний борг України перевищив 100% ВВП не внаслідок збільшення боргів держави, а через сильне падіння рівня ВВП.
«Це така річ, з якою ми безпосередньо нічого зробити не зможемо. Таке погане співвідношення буде залишатися ще довго. Цього року прогнозується падіння ВВП на 30%, а може бути й більше... А якщо НБУ змушений буде знецінити готівкову гривню, що співвідношення держборгу до ВВП погіршиться ще більше, через курсовий фактор» – пояснив він.
Кому винна Україна
Природно, що Україна запозичує кошти не з одного джерела. Є досить багато кредиторів, які надали Києву фінансові кошти. За даними Міністерства фінансів України, відповідно до розміру заборгованості державний борг розподіляється наступним чином:
- Внутрішній борг за ОВДП: 1261,1 млрд грн;
- Борг власникам євробондів, випущених Україною: 823,4 млрд грн;
- Борг за кредитами від міжнародних фінансових організацій: 428,5 млрд грн;
- Гарантований державою борг: 369,5 млрд грн;
- Борг за кредитами від МВФ: 338,8 млрд грн;
- Борг за кредитами від іноземних держав: 154,8 млрд грн;
- Борг за кредитами від неурядових комерційних фінансових інституцій: 58,5 млрд грн.
Що цікаво, Україна досі винна трохи понад 600 млн доларів США росії. Однак цей борг, схоже, взагалі не обслуговується, а про його погашення не може бути й мови.
Що загрожує Україні через високий зовнішній борг
Вважається, що державний борг не несе шкоди для економіки. Навіть навпаки – з'являється багато інструментів, завдяки яким держава може залучати інвесторів.
Однак це не стосується моменту, коли державний борг досягає певного порогу. Після подолання такого порогу у держави починаються проблеми, оскільки все більше інструментів потрібно відволікати на обслуговування державного боргу. Для України, як країни, що розвивається, такий поріг встановлений в 64% від ВВП – і виходить, що при досягненні рівня в 106% він буде перевищений більш ніж в півтора раза.
Втім, є держави, які не тільки непогано живуть при державному боргу, що перевищує ВВП, а й активно розвиваються. Прикладом тому можуть служити Японія з її держборгом у 250% від ВВП, або США, у яких державний борг становить понад 150% від ВВП. Щоправда, ці країни мають високі кредитні рейтинги та без проблем залучають бажаючих вкластися в їх облігації.
А ось Україна через війну таких можливостей не має, оскільки інвестори вважають нашу країну занадто ризикованим майданчиком для вкладення грошей і готові давати кошти тільки під високий відсоток.
Тому високий рівень держборгу і супутні йому ризики можуть перетворити ситуацію в аналог фінансової піраміди – щоб перекрити взяті під великі відсотки кредити, доведеться брати нові позики під ще вищий відсоток.
Андрій Блінов зазначає, що подальше зростання державного боргу демонструє, що це може стати проблемою. На відміну від економічних криз 2008 і 2014-2015 років, коли борг зростав, ВВП падав, але потім країна робила зусилля щодо зниження державного боргу, тут про таке говорити не доводиться – на майбутній рік закладаються величезні суми зовнішнього фінансування.
«Йде дискусія, що на наступний рік нам буде потрібно до 36 мільярдів доларів фінансування в еквіваленті для покриття дефіциту бюджету. Частиною це буде внутрішній борг, але здебільшого – іноземні надходження. Влада говорила про п'ять мільярдів доларів на місяць, у МВФ говорять про три мільярди – це і є ті 36 млрд, три на дванадцять... Перспектива в тому, що відсоток зовнішнього держборгу у 2023 році зросте ще сильніше» – зазначив він.
Що робити з боргом?
В України є три виходи з ситуації, що склалася з державним боргом:
- оголосити дефолт;
- реструктуризувати борг;
- затягнути пояс тугіше і платити його as is – як є, знижуючи боргове навантаження на державу.
Андрій Блінов вважає, що питання зі зниженням боргового навантаження неможливо вирішити без відриву від ситуації на фронті. Простіше кажучи, поки йде війна, борги будуть тільки зростати.
«Ключова реструктуризація боргу була проведена, вона відстрочила виплати мінімум на півтора року, а не відстрочила його. Ключове питання – дискусія з приводу того, як будуть розвиватися бойові дії у 2023 році. Ситуація з держборгом – це похідна від подій на фронті» – сказав він.
За словами експерта, зараз серед економічних експертів і фахівців вже склався консенсус про те, що неможливо не допускати великих боргів, ведучи бойові дії такої інтенсивності. З іншого боку, завжди є дискусія з приводу розміру співвідношення «зовнішній борг – внутрішній борг»; вважається, що не можна допускати занадто великої частини зовнішнього боргу в системі держборгу країни.
Парадокс України в тому, що зараз під час війни це аксіоматичне твердження піддається сумніву. Тому що зараз бюджет підтримується в основному іноземними запозиченнями. Надмірна підтримка бюджету Національним банком, який емітує гроші, може обернутися інфляцією – якщо емісія, як у червні 2022 року, буде масштабною, це призведе до потужного інфляційного сплеску.
Втім, зараз Україна бере гроші в основному або у вигляді грантів, або у вигляді «довгих кредитів» від міжнародних організацій. Це дуже пільгові кредити, які зараз, на поточний момент, не створюють велике навантаження на державний бюджет. Це питання повернеться тільки у 2024 році, але там, можливо, доведеться просто проводити ще одну реструктуризацію.
«Зараз ми відзначили велике зростання державного боргу, але за рахунок того, що його фінансують в основному іноземні партнери, тим більше, що частина грошей приходить, як гранти, тобто безповоротні кошти, це не так страшно» – зазначив експерт.
При цьому Блінов вважає, що сценарій оголошення дефолту сильно вдарить по Україні, не принісши їй жодних вигод. Оголосити дефолт можна, зазначив він, але вийде заощадити на цьому кількасот мільйонів доларів. Тоді як збиток від дефолту – фінансовий, репутаційний, кредитний – буде абсолютно непорівнянний з вигодою.
Борис Кушнірук нагадує, що Україна зараз [провела певного роду реструктуризацію по ряду напрямків державного боргу, значно відстрочивши їх погашення. Це було зроблено пізніше, ніж потрібно, хоча ще 24 лютого країна могла оголосити стан форс-мажору та отримати абсолютне право до кінця форс-мажорного стану не платити взагалі нічого.
Зараз Україна взагалі в основному отримує грантові гроші. А після війни можна буде поставити перед партнерами питання про повну реструктуризацію боргового тягаря країни, не списання, а саме реструктуризації.
Зараз Україна взагалі переважно отримує грантові гроші. А після війни можна буде поставити перед партнерами питання про повну реструктуризацію боргового тягаря країни, не списання, а саме реструктуризації.
«Зараз практично не відбувається зростання частини державного боргу в інвалютному його сегменті. Вже добре. Що робити далі? Потрібно буде після завершення війни поставити питання про повну реструктуризацію боргу на пільгових умовах. Твердження, що давайте будемо просити списати нам частину боргу – це фундаментально неправильно ... якщо держава повинна бути такою відповідальною, що завжди платить за боргами, це те саме правило, яке формує серйозне ставлення до держави та відкриває йому зовсім інші можливості» – резюмував експерт.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»