Однією з найактивніших бойових точок на фронті на сьогодні є місто Бахмут Донецької області. Бої там тривають ще з літа. Місто майже знищене, практично не залишилося неушкоджених житлових будинків, немає електрики, води та тепла. Але окупанти, не зважаючи на втрати, намагаються наступати, оточити та зайти в зруйноване місто. Чому?
По-перше, захоплення міста відкриє російським оркам вихід на Костянтинівку, Краматорськ, Слов'янськ та адміністративний кордон Донецької області.
По-друге, «чмобіки» сидять зараз у відкритому полі без тепла, без захисту від українських куль (як би вони там не окопалися, відкрита місцина прострілюється), без укриття від вітру, снігу, дощу та морозу, без води, їжі та медикаментів. А в Бахмуті, хоча і зруйнованому, є теплі підземні великі склади для озброєння та зберігання вина. І це хороше місце, де можна пережити зиму та добре закріпитися навіть для осади.
По-третє, ворог своїми дикими набігами намагається максимально виснажити українських військових, що утримують Бахмут, та змусити ЗСУ й Сили оборони відступити.
По-четверте, «вата» потребує позитиву від «спеціальної військової операції», пропагандистські канали хочуть показати хоча б якусь мінімальну перемогу з фронту. А російським генералам потрібно повідомляти кремлівському терористу не лише про поразки, а й про перемоги.
Проте аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) чомусь вважають Бахмут незначним в оперативному відношенні населеним пунктом та таким, що може стати «пасткою» для російських військ.
«Зусилля військ рф навколо Бахмута на Донеччині свідчать про те, що вони не змогли отримати уроки з попередніх дорогих кампаній, зосереджених на незначних в оперативному відношенні населених пунктах. Нинішні бої за місто взагалі можуть стати так званою пасткою для російських окупантів», – прогнозують аналітики ISW.
Зазначається, що з кінця травня загарбники постійно витрачали бойові сили на невеликі населені пункти навколо міста, а в наступні шість місяців вони добилися прогресу у вигляді лише близько кількох кілометрів, водночас зазнавши великої кількості жертв.
В свою чергу The New York Times пише: «Бахмут перетворився на нищівний вир для армій обох країн. Місяцями вони кидали велику кількість військ і техніки в бої поблизу міста, оскільки росіяни роблять відчайдушні спроби захопити місто, а українці — утримати його».
Цікаво написав телеграм-канал DeepStateUA щодо дій ворога на Бахмутському напрямку: «З приводу просувань ворога, всі наші бійці як один кажуть про те, що останній місяць тупо давить піхота. Атакує ворог чисельністю близько взводу, атака закінчується загибеллю більшості атакуючих, після чого за короткий час йде інший взвод, і так цілий день. Кому щастить, ті йдуть в атаку за підтримки танків чи на броні. Фактично, наші солдати зараз як німці спостерігають за пародією на тактику радянської армії в Другу світову. Згадуються мемуари одного із бійців «ГросДойчланда», який описував атаку радянських військ: «Спочатку мінне поле штурмують більшовики азійської зовнішності, всі до одного гинуть від мін, після цього лише починається танкова атака».
Наразі штурмовиками виступають ті ж азіати і «зеки» з ПВК «Вагнер», а далі широти Донеччини «удобрюють» всі інші «чмобіки». За таких умов армія окупанта зазнає величезних як людських, так і технічних втрат.
Андрій Ковпак, спеціально для «Слово і діло»