Збройні Сили України з самого початку війни завдають ударів по території російської федерації. Варто тільки згадати атаку українських вертольотів по нафтобазі в Бєлгороді на початку березня, або недавній удар БПЛА по аеродромах стратегічної авіації росіян в Енгельсі та Дягілєвому. Але схоже, що для росіян в Кремлі придумали «лякалку» – що ЗСУ, вийшовши на державні кордони України, не зупиняться, а увійдуть на територію росії, повноцінно перенісши війну в її міжнародно визнані кордони.
«Слово і Діло» розбиралося, наскільки реальний такий варіант розвитку подій і чи є сенс ЗСУ не зупинятися на держкордоні, а «добити рашистську гадину в її лігві – москві».
Вперед на схід?
У росії з того моменту, як російська армія почала зазнавати в Україні нищівних поразок, виник стійкий страх того, що Україна, вийшовши на державні кордони 1991 року, не зупиниться, а перенесе війну на територію безпосередньо рф.
При цьому, хоча в Офісі президента, Міністерстві оборони та інших державних установах неодноразово публічно заявляли, що основна мета України у війні – звільнення всіх українських територій від російських загарбників і вихід на кордони 1991 року, а переносити війну на територію рф ніхто не збирається, ірраціональний російський страх приймає все більш збочені форми.
Так, у Бєлгородській області влада евакуювала з прикордонних районів більшу частину жителів. Те ж саме збираються зробити і в Воронезькій області рф. Рекомендують росіяни евакуюватися населенню і з окупованого Криму – хоча якраз це цілком зрозуміло, тому що Україна планує деокупувати півострів.
Серед інших «заходів» росіяни вкрали українську ідею територіальної оборони, оголосивши про формування «батальйонів ТрО» в Курській та Бєлгородській областях. Попутно в Бєлгородській області будують «засічну межу», яка нібито покликана зупинити ймовірний наступ ЗСУ, намагаються створювати «народне ополчення», а військовий злочинець та терорист Євген Пригожин, ватажок так званої «приватної військової компанії «Вагнер» оголосив про мобілізацію чоловіків в Бєлгородській області – нібито на суто добровільних підставах.
Вишенька на торті – в росії почали в непублічному порядку доводити до ладу бомбосховища.
Чи потрібно Україні вторгнення в росію
Мабуть, попри те, що багато гарячих голів дійсно закликають Україну не зупинятися на виході на державний кордон та йти воювати вглиб росії, насправді таке вторгнення Україні не потрібно. Більш того, воно загрожує для України великими проблемами.
Наприклад, абсолютно незрозуміло, як відреагують на такий кунштюк наші союзники, які смертельно бояться спровокувати рф на застосування ядерної зброї. А те, що росія спробує застосувати його при такому вторгненні – варіант більш ніж ймовірний.
Але навіть якщо кремль не зважиться на урочисте ядерне самогубство, українське вторгнення може не просто похитнути реноме України в очах західних країн – що найнеприємніше, воно може спровокувати росіян, які в масі своїй не рвуться воювати, на патріотичний підйом та бажання захистити свою батьківщину. Якщо зараз громадяни рф тихо саботують мобілізацію та вважають за краще втекти за кордон, аніж бути призваними в армію, то при вторгненні ЗСУ ситуація може змінитися докорінно.
Військовий оглядач Денис Попович згоден з тим, що у рф існує страх вторгнення України. Він зазначив, що в росії вважають, що ЗСУ в змозі вторгнутися в Бєлгородську та/або Брянську області рф, окупувати їх та запропонувати росії обмін – повернути ці регіони в обмін на захоплені росіянами території України. Але загалом, вважає він, таке вторгнення принесе набагато більше шкоди, ніж користі.
«Тут варто розуміти одну річ: наша війна справедлива до тих пір, поки ми відвойовуємо свою землю. Як тільки ми вирішимо вторгнутися на чужу - то ми самі автоматично перетворюємося на агресора. Це дуже важливий іміджевий і політичний момент. Тому я не думаю, що українська армія має завдання просуватися територією росії» – зазначив він.
Попович додав, що сценарій перенесення війни на землю росії розписаний у великій статті Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, яка вийшла три місяці назад. Залужний згоден з тим, що росіяни повинні повною мірою відчути ціну війни – але робити це передбачається без наземного вторгнення в міжнародно визнані межі росії.
«Фактично, це і є перенесення війни на чужу територію, але як ми розуміємо, він буде здійснюватися іншими методами – відмінними від окупації. Висловлюючись коротко, росіянам слід припиняти курити де попало» - пожартував експерт.
Таким чином, слід визнати, що якою привабливою не була б ідея вторгнутися до Росії та якою б прекрасною не була картина підрозділів ЗСУ, що входять в Бєлгород, Курськ, Брянськ, Смоленськ, чим чорт не жартує, навіть в Москву – але якщо мислити не миттєвими моментами, а тривалою перспективою, то таке вторгнення було б більш шкідливим, ніж корисним.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»