Вищий антикорупційний суд продовжив до 13 лютого строк тримання під вартою колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Його підозрюють в одержанні неправомірної вигоди від олігарха Олега Бахматюка.
Таке рішення 16 грудня ухвалив ВАКС, повідомили «Слово і діло» співрозмовники в антикорупційних органах.
Також суд визначив такий самий розмір застави в 523,20 млн грн як альтернативу триманню під вартою. У разі внесення застави він вийде із СІЗО під наступні обов'язки: прибувати на першу вимогу; не відлучатися з Києва без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з підозрюваним олігархом Олегом Бахматюком та іншими особами, визначеними в ухвалі; здати на зберігання закордонні паспорти, службовий паспорт та інші документи для виїзду за кордон, а також носити електронний браслет.
Раніше Вищий антикорупційний суд заарештував Насірова з альтернативою понад півмільярда гривень.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.