Вищий антикорупційний суд продовжив до 28 лютого строк дії обов'язків, покладених на підозрюваних у справі про розтрату понад 18 млн грн під час будівництва квартир для військовослужбовців та їхніх родин у Київській області.
Такі рішення 30 грудня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, суд обрав запобіжний захід колишній директорці департаменту капітального будівництва Міністерства оборони Людмили Храмченко у вигляді 2 108 150 грн застави. Також на неї поклали такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою; не залишати межі Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання чи роботи; утримуватись від спілкування із визначеними в ухвалі слідчого судді особами; здати на зберігання закордонні паспорти та утриматися від відвідування приміщень, що використовуються Міноборони. Прокурор САП просив продовжити строк дії всіх обов'язів.
«Клопотання детектива НАБУ про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрювану (Людмилу Храмченко – ред.) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 420150000000002517 від 13 листопада 2015 року - задовольнити частково. Строк дії ухвали становить 2 місяці, тобто до 28 лютого 2023 року включно», – йдеться в рішенні.
Таким чином, суд прибрав заборону Храмченко відвідувати приміщення, що використовуються Міноборони. Також суд до 28 лютого продовжив обов'язки директора ТОВ «Будкапіталс» Олега Семенця. Йому продовжили весь перелік зобов'язань, у тому числі утримуватися від відвідування приміщень МО.
Нагадаємо, за версією слідства, т.в.о. директора департаменту капітального будівництва МОУ Людмила Храмченко разом зі спільником Олегом Семенцем створили умови для перерахування навесні 2015 року понад 18,66 млн грн компанії-забудовниці за нібито готові для вселення військовослужбовців та їхніх родин 96 квартир у будинку в Києво-Святошинському районі Київської області (передмістя Києва). Насправді ж будинок та оселі в ньому на той момент, як з'ясували детективи НАБУ, були недобудовані, не мали внутрішнього оздоблення, не мали всіх підведених комунікацій, що робило їх непридатними для життя. Натомість підозрювана фактично підробила необхідні для перерахунку коштів документи, внісши недостовірні відомості про стан готовності житла.
Ініціатором схеми НАБУ і САП вважають посадовця МОУ, директора компанії-забудовниці – її співучасником. Зокрема, він подав до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, хоча будівництво на той момент не було завершено. Це сприяло вчиненню злочину.