21 лютого 2023 року російський диктатор володимир путін у своєму зверненні до Федеральних зборів рф заявив, що росія «призупиняє» свою участь у Договорі СНО-3. Фактично, це виявилася єдина заява путіна, на яку варто було б звернути увагу у всьому його майже двогодинному виступі.
«Слово і Діло» розібралося в тому, що таке Договір СНО-3 і чи варто тепер побоюватися ядерної ескалації з боку росії.
Що таке ДСНО-3
Договір між російською федерацією і Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь, більш відомий, як ДСНО-3, був підписаний 8 квітня 2010 року тодішніми президентами рф і США Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою і набрав чинності у 2011 році. Це був сьомий договір між США і рф щодо обмеження ядерних арсеналів двох держав – перший договір подібного роду був підписаний в 1972 році між США та СРСР.
Договором СНО-3 передбачалося скорочення ядерного арсеналу кожної зі сторін до наступних значень:
- розгорнуті ядерні боєзаряди: 1550 одиниць;
- носії, тобто міжконтинентальні балістичні ракети, ракети на атомних підводних човнах і стратегічних бомбардувальниках: 700 одиниць.
Відзначається, що кількісні показники, згідно ДСНО-3, були досягнуті росією і США до 2017 року. Також президент США Барак Обама через підписання договору піддавався неодноразовій критиці з боку республіканців – Республіканська партія США вказувала, що на момент підписання ДСНО-3 рф перевершувала США тільки за кількістю боєзарядів, але засобів доставки у неї було значно менше позначеної в договорі «стелі», тоді як Сполучені Штати, дещо поступаючись в кількості ядерних боєголовок, мали 882 носії, а значить, були значно сильніше в плані можливості завдання удару.
Президент США Дональд Трамп у 2017 році піддав різкій критиці ряд договорів, які США уклали з росією, в тому числі ДСНО-3 та РСМД. Основна думка критики Трампа була та ж, що і в республіканців – укладені Вашингтоном договори про скорочення ядерних озброєнь виявилися значно вигіднішими росії, ніж США.
27 січня 2021 року росія продовжила ДСНВ-3 до 2026 року. А через трохи більше, ніж два роки різко прийняла рішення «призупинити» свою участь в договорі – хоча формат Договору не передбачає такої речі, як «припинення участі» в ньому.
Реакція на вихід рф з ДСНО-3
21 лютого путін оголосив про «призупинення» участі рф в ДСНО-3, а вже 22 лютого державна дума росії схвалила це рішення, проголосувавши за відповідний законопроєкт.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в Альянсі розчаровані рішенням росії в односторонньому порядку призупинити участь в ДСНО-3, оскільки це означає повний демонтаж всієї існуючої системи ядерного роззброєння.
Своє розчарування також висловили в Європейському Союзі, зокрема, глава європейської дипломатії Жозеп Боррель різко засудив рішення путіна.
Президент США Джозеф Байден, який на той момент перебував у Варшаві, також розкритикував рішення путіна, проте сказав, що хоча вважає «призупинення» участі рф у ДСНО-3 великою помилкою кремля, але у президента США немає часу обговорювати окремі рішення росії.
Наслідки виходу росії з ДСНО-3
Хоча, на перший погляд рішення росії «призупинити» участь в ДСНО-3 виглядає, як погроза на адресу союзників України, в першу чергу, Сполучених Штатів, на практиці навряд чи щось зміниться.
Варто відзначити, що в росії буквально на наступний день «здали назад» і заявили, що попри «припинення» участі в ДСНО-3, будуть в «односторонньому порядку» дотримуватися обмежень, а ядерними випробуваннями нібито займуться, тільки якщо до них приступить США.
У Пентагоні також заявили, що не фіксують зміни у позиції стратегічних ядерних сил російської федерації після заяв про призупинення участі в ДСНО-3.
Тоді навіщо росія заявила про такий крок?
При сучасному рівні розвитку розвідки, сучасних технологіях стеження з космосу, встановити хоча б орієнтовне розташування, кількість і технічні характеристики ядерного озброєння можна навіть без доступу на самі об'єкти, що передбачав ДСНО-3. А ось визначити технічний стан ядерних об'єктів та їхню боєпридатність – вже немає.
Можливо, що це саме той момент, який путін прагне приховати від Заходу. З моменту початку війни в Україні в Києві та західних державах все голосніше звучить думка про те, що у росії, на відміну від СРСР, немає ресурсів для підтримки ядерного потенціалу в працездатному стані. Якщо Радянський Союз приділяв найпильнішу увагу підтримці «ядерного щита» в працездатному стані, то навряд чи на це здатна корумпована рф.
Що сказати, якщо основний тип міжконтинентальних балістичних стратегічних шахтних ракет у рф досі представлений радянськими розробками та ракетами, створеними на їх базі. Тому на Заході міцніє думка, що росія просто не в змозі якось продовжувати термін експлуатації ракет, носіїв і ядерних боєзарядів (в СРСР термін придатності ядерного боєзаряду оцінювався у 20-30 років, після чого він підлягав заміні).
Таким чином, перша ж реально проведена інспекція ядерних об'єктів рф може розкрити їх плачевний стан, після чого росія втратить єдиний козир, який у неї ще залишився. Саме тому Путін через рік війни в Україні, втративши будь – які інші важелі впливу на світову політику, судорожно намагається використовувати останнє, що у нього ще залишилося – погрозу ядерною війною.
Більш того, вихід рф з ДСНО-3 реально вигідний США, а не росії – Сполучені Штати мають значно більше можливостей швидко наростити як ядерний арсенал, так і кількість носіїв ядерної зброї. Якщо СРСР насилу, але міг конкурувати з США в цьому питанні, то сучасна росія навіть і поруч не стояла.
Схоже, що єдине, чого доб'ється путін – західні країни остаточно зрозуміють необхідність ядерного роззброєння росії після війни, як гарантії миру і спокою. І захід почне працювати не тільки на перемогу України, але і в напрямку денуклеаризації РФ.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»