Російські газопроводи «Північний потік» та «Північний потік-2», підірвані наприкінці вересня 2022 року, продовжують привертати до себе увагу світової громадськості. Раніше інцидент вже назвали диверсією, а країна-агресор вимагала проведення «міжнародного розслідування» вибуху, в чому їй було закономірно відмовлено. Але останнім часом тема ПП / ПП-2 знову «спливла», оскільки на Заході почали заявляти – до підриву газопроводу нібито причетна Україна.
«Слово і діло» спробувало розібратися в тому, чи є в історії зі знищенням ПП / ПП-2 «український слід» і кому насправді було б вигідно підірвати газопроводи.
Винна Україна?
7 березня 2023 року видання The New York Times, посилаючись на власні джерела в адміністрації США повідомило, що в підривах ПП / ПП-2 нібито винна Україна. Вірніше, не стільки Україна, скільки «невідоме проукраїнське угруповання».
За даними газети, підрив газопроводів нібито здійснила група людей, що діють незалежно від уряду України. До її складу могли входити громадяни України та росії, це були досвідчені водолази, які пройшли підготовку в спецслужбах. Серед них був як мінімум один український спецназівець.
8 березня з подібним матеріалом вийшло британське видання The Times. Воно повідомило, що західна розвідка нібито вже кілька місяців знає ім'я українця, який оплатив організацію вибухів на ПП / ПП-2, однак не розголошує його. За даними видання, вибухи були організовані приватною особою у якості помсти росії, і дії групи, що підірвала ПП / ПП-2, жодним чином не пов'язані з українським урядом, як і з урядами інших західних країн.
Видання The Wall Street Journal наступним за цими ЗМІ випустило власний матеріал, в якому стверджується, що розслідування інциденту на ПП / ПП-2 нібито «ніколи не виключало причетність України». Газета пише, що з червня по липень 2022 року ЦРУ нібито розіслало попередження низці європейських спецслужб – в ньому йшлося про громадян України, які намагалися орендувати судно в портах акваторії Балтійського моря. А в жовтні 2022 року Білий дім цілком серйозно розглядав причетність України до інциденту.
Німецьке видання Die Zeit наводить більше подробиць: так, за даними газети, 6 вересня 2022 року на орендованому судні з Ростока (Німеччина) в море вийшла група у складі капітана, двох водолазів, двох помічників водолазів, а також лікаря. Після операції судно прибуло на острів Крістіансе, а власник вже після цього виявив у салоні сліди вибухівки.
Варто відзначити, що західні публікації не показують одну і ту ж картину, а ніби доповнюють одна одну. Опубліковано навіть фотографії яхти, нібито орендованої групою диверсантів (хоча використання неспеціалізованого орендованого корабля прогулянкового класу в такій операції й такому контексті вже виглядає смішним).
На підставі зазначених фактів можна зробити висновок, що витік даних, або ж провокація є об'ємною і цілеспрямованою.
Україна
В Україні заперечують будь-яку причетність до вибухів на ПП / ПП-2.
Міністр оборони України Олексій Резніков зазначив, що вся ця історія є дуже дивною, і Україна до неї безумовно не причетна. Україна має чимало більш нагальних завдань, до числа яких безумовно не входить знищення російських газопроводів на Балтиці.
В Офісі президента теж розкритикували публікації західних ЗМІ. Радник глави ОПУ Михайло Подоляк нагадав, що підриви газопроводів були вигідні в першу чергу саме росії, а не Україні.
«Хоча мені подобається збирати кумедні теорії змови про український уряд, я повинен сказати: Україна не має нічого спільного з аварією в Балтійському морі... Про мотиви та очікування. Вересневі казуси на ПП-2 відбулися на тлі спроб рф «заморозити Європу» і налякати її напередодні зими. До цього рф намагалася заблокувати ПП-2 поломками, які нібито не могли усунути місяцями. То хто виграв від нещасного випадку?»- поставив Він питання.
А президент Володимир Зеленський назвав публікації західних ЗМІ дезінформацією, запевнив, що Україна не має ніякого відношення до знищення ПП / ПП-2 та закликав світову громадськість згадати, кому насправді був би вигідний підрив газопроводів.
Росія
Що цікаво, в Кремлі також не повірили в причетність України до вибухів на ПП / ПП-2, хоча якраз Москві було б дуже вигідно звинуватити Київ в інциденті.
Однак через кілька днів після першої публікації на цю тему прессекретар російського диктатора володимира путіна Дмитро Пєсков заявив, що підрив ПП / ПП-2 «надто вже була складна задача, яка була, напевно, по плечу добре навченій державній спеціальній службі, яких не так багато в нашому світі» і поставив під великий сумнів будь-яку причетність України до інциденту.
Загалом, схоже, в Москві не дуже-то вірять в ті версії, які озвучуються на Заході. Наприклад, 14 березня путін заявив, що в підриві ПП / ПП-2 могли бути зацікавлені тільки США. При цьому російський диктатор відкинув версію про те, що це могла бути приватна проукраїнська група.
США
8 березня 2023 року прессекретар Ради національної безпеки США Едрієн Вотсон зробила офіційний коментар, в якому було сказано - РНБ не може підтвердити інформацію NYT про те, що російські газопроводи були підірвані «проукраїнськими групами».
Щобільше, в коментарі підкреслювалося, що відомості газети є анонімними, не були отримані з розкритих розвідданих американських спецслужб, джерела, з якими спілкувалося видання, не були уповноважені говорити від імені уряду. Говорячи простішою мовою, в РНБ дали зрозуміти, що публікація NYT не має нічого спільного з реальністю, дані звідти неможливо перевірити та на жодну довіру матеріал газети не заслуговує.
У РНБ, як і в Білому домі до цього, закликали дочекатися результатів розслідування, яке ведуть Німеччина, Швеція і Данія, а також звертатися в ці країни за офіційними коментарями.
Буквально те ж саме заявив представник РНБ Джон Кірбі на одному з брифінгів.
«Ми вважаємо, і президент сказав про це, що це акт саботажу. Але ми повинні дозволити розслідуванням закінчитися, і тільки тоді ми повинні розглядати, які подальші дії можуть бути або не бути доцільними» – сказав він, коментуючи ймовірність причетності України до інциденту з підривом газопроводів.
Європа
У Німеччині, яка вважається постраждалою через диверсію на газопроводах, спочатку виник ажіотаж, що підігрівався ЗМІ. Втім, він швидко зійшов нанівець після того, як міністр оборони ФРН Борис Пісторіус закликав дочекатися офіційних результатів розслідування.
«Ми повинні чітко розрізняти, чи була це українська група, тобто та, яка могла діяти за українським завданням, або це була проукраїнська група без відома уряду» – сказав він, додавши, що не виключається «операція під чужим прапором».
Таку ж позицію зайняла глава МЗС ФРН Анналена Бербок – жодних передчасних та поспішних висновків, поки не закінчено офіційне розслідування.
Президент Польщі Анджей Дуда вважає, що підрив ПП / ПП-2 корисний для Європи. Виведення з ладу російських газопроводів зробило чимало для завершення епохи енергетичного домінування рф на європейських ринках газу. Глава Польщі зазначив, що поки неможливо говорити про вчинення якоїсь «проукраїнської диверсії», але вважає вигідним для європейських країн той факт, що ПП / ПП-2 виведені з ладу.
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крісстенсен відмовився від коментарів, сказавши, що йде розслідування, і потрібно дочекатися його результатів. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також закликав не поспішати з висновками. Аналогічну позицію зайняв уряд Данії.
Що кажуть експерти
Політолог Кирило Сазонов (воює у спецпідрозділі ЗСУ) у своєму Telegram пише, що Україна не може бути причетна до підриву газопроводів. Хоча б тому, що в українських спецслужб зовсім інші пріоритети – російські цілі на тимчасово окупованих територіях, наприклад.
«Відкрию страшну військову таємницю. Бюджет СБУ або ГУР не нескінченний. Бюджет спецури в ЗСУ теж. І людей у нас не натовп, який не знає, чим зайнятися. Цілей багато. Вони розподіляються за пріоритетами. Ворожий аеродром, точки де працюють РЕБи, склади БК, ангари з технікою, штаби, казарми. У цьому списку газопровід навіть не десятий і не двадцятий. А ресурсів операція забирає масу» - пояснює він.
Група «Інформаційний спротив» також ставить під величезний сумнів вихідну публікацію NYT про те, що Україна нібито причетна до підриву російських газопроводів. При цьому група робить акцент на тому, що NYT вже не вперше публікує відверто сумнівний матеріал.
«Треба зауважити, що до матеріалів NYT слід ставитися з великою обережністю. Список її сумнівних репортажів та «розслідувань» дуже не малий. Приклад: у 1931 Волтер Дюранті, глава Московського бюро NYT, написав серію репортажів про СРСР та отримав за них Пулітцерівську премію. Однак його репортажі прямо заперечували голод в СРСР і Україні в 1930-х роках» – зазначає ІС, додаючи, що за результатами розслідування у 2003 році серія репортажів Дюранті була визнана фальсифікатом і газеті рекомендували відмовитися від премії, чого, зрозуміло, зроблено не було.
Версію з «українським слідом» ставлять під сумнів і на Заході. Ціла низка західних експертів висловлює свої претензії та ставить питання, які можна узагальнити наступним чином:
- Навіщо було підривати газопроводи, які й без того перебували під санкціями та не працювали?
- Як можна було здійснити підрив, не маючи спеціального обладнання?
- Навіщо було орендувати маленьку яхту, якщо зазвичай такі диверсії відбуваються за допомогою спеціалізованих суден?
- Якщо діяли професіонали, чому вони залишили дуже багато слідів – наприклад, такий неприпустимий для професіонала промах, як сліди вибухівки в салоні яхти?
- Чому таку дивну позицію займає росія, якщо підрив ПП / ПП-2 дає їй прекрасну можливість звинуватити в інциденті Україну?
Найбільш яскраво це відображено в матеріалі Bild. Журналісти німецького видання розкритикували версію, яка озвучувалася їхніми американськими та німецькими колегами, провівши власне розслідування та опублікувавши висновки.
На їхню думку, сумнів викликають наступні моменти:
- Для підриву трьох труб ПП / ПП-2 знадобилося б півтори тонни вибухівки, яка до того ж повинна бути спеціалізованою – призначеною саме для підводних вибухів. Як на маленькій яхті вдалося розмістити стільки вибухівки?
- Логістичні питання. Яким чином диверсійна група змогла провезти 1500 кг вибухівки через території кількох країн Європи, включаючи Польщу та Німеччину, залишившись при цьому непоміченою ані поліцією, ані спеціальними службами?
- Навіть якщо уявити, що на судно вдалося впихнути півтори тонни вибухівки, зробивши це абсолютно непомітно – як її спустили на дно, і як на дні проводилися роботи з мінування, з урахуванням того, що на яхті «Андромеда», яку нібито орендували диверсанти, немає ніякого спеціального водолазного обладнання, включаючи кран?
Тим часом видання Business Insider 11 березня опублікувало статтю, в якій навело заяву, зроблену данським OSINT-аналітиком Олівером Александером. Данець звернув увагу, що з 6 по 12 вересня біля трубопроводів несподівано став на стоянку танкер Minerva Julie під прапором Греції.
Судно шість днів стояло в тому самому районі, де пізніше сталися вибухи. 18 вересня танкер пришвартувався в російському Санкт-Петербурзі, перед цим Зайшовши в Таллінн. Власники танкера заявили, що судно чекало на подальші інструкції щодо маршруту, а зупинка танкера саме в цьому районі – не більше, ніж збіг.
Малоймовірно, що українці змогли орендувати для своїх диверсійних намірів цілий танкер. Тому, припустило видання, якщо правоохоронні органи зуміють допитати членів екіпажу танкера, то їхні свідчення стануть дуже цінною інформацією щодо інциденту.
Питань, загалом, поки що значно більше, аніж відповідей.
Qui prodest
Кому було б вигідно підірвати ПП / ПП-2? І кому було б вигідно звинуватити в цьому Україну? Можна вивчити кілька версій того, що сталося.
Кирило Сазонов припускає, що підрив газопроводів, як і розгін інформації про нібито причетність України до цього – справа рук росіян.
До того ж, додав він, публікації західних ЗМІ мають відвертий характер російського «замовлення». Жодного серйозного джерела інформації немає, результатів розслідування немає, фактажу немає.
«Розгін інформації – точно справа рук російської пропаганди. Їм вигідно саме зараз показати суспільству і політикам Німеччини, що Україна не гуд. Саме зараз, бо пішли реальні серйозні постачання техніки для нашого контрнаступу. Російська влада не може зняти з себе клеймо терориста, тут навіть намагатися нічого. Тому вони зроблять все, щоб представити Україну в такому ж світлі. Мовляв, ми здійснюємо теракти по всьому світу. Тобто однакові. Ось і весь сенс цієї інформаційної істерики, що підігрівається рф» - резюмує він.
Ще одна версія того, що сталося – газопроводи підірвали США. Про це написав у своєму розслідуванні американський журналіст Сеймур Херш, який має неоднозначну репутацію в самих Сполучених Штатах; так, Херш відомий серією «викриваючих» розслідувань щодо війни в Іраку та Афганістані, а також він довгий час працював в тій самій NYT, з матеріалу якої був даний старт звинуваченням України в диверсії.
Буквально за місяць до виходу матеріалу Херш опублікував «розслідування», в якому заявив – ПП / ПП-2 нібито були заміновані водолазами військово-морського флоту США за допомогою Норвегії під час військових навчань НАТО влітку 2022 року на Балтиці. Щоправда, жодних вагомих та незаперечних доказів Херш, як і NYT, не надав. Натомість анонсував «другу частину» свого «розслідування».
Звичайно, виходячи з публікації Херша, можна зробити висновок, що вкидання про «український слід» відвертає увагу від можливої причетності Білого дому до інциденту з газопроводами – це, нібито, може вплинути на «європейську єдність». Але тут знову виникає питання, яке задається на Заході – навіщо США це було потрібно, якщо газопроводи все одно не працювали?
Тим більше, що Україні, кажуть міжнародні експерти, навіть якщо раптом вона дійсно причетна до вибухів, все одно, що називається, «нічого не буде». Річ у тому, що на Заході визнають право України бити по російських об'єктах скрізь, де вона до них дотягнеться і в цьому ключі виведення ПП / ПП-2 з ладу може розглядатися саме в такій якості. Навіть на відносини з Німеччиною це не особливо вплине – західні держави зосереджені на військовій підтримці України, і якщо якісь розгляди вже і будуть, то хіба що після перемоги над росією.
Ще один варіант – ПП / ПП-2 підірвала безпосередньо росія в рамках тиску на Європу. Однак залишається незрозумілим питання, чому Москва відмовляється підтримати західну версію про «український слід», хоча для неї це, мабуть, стало б просто подарунком долі. А зараз, схоже, росія прийняла рішення повністю законсервувати підірвані газопроводи. Швидше за все, до кінця війни їх відновлювати не будуть, якщо взагалі таке рішення коли-небудь буде прийнято і багатометрові труби не залишаться марно іржавіти на дні моря.
Поки що історія з підривом газопроводів виглядає занадто загадковою, щоб можна було робити якісь певні висновки. Швидше за все, правда стане відома тільки після війни, коли будуть розсекречені деякі архіви спецслужб.
Антон Корж, спеціально для «Слово і діло»