Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під вартою колишнього голову Державної фіскальної служби Роману Насірову, якого НАБУ і САП підозрюють в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди від олігарха Олега Бахматюка.
Про це повідомляє прес-служба АП ВАКС.
Як відомо, антикорупційний суд продовжив арешт ексголови ДФС до 5 червня з альтернативою понад 523 млн грн застави. Не погодившись з таким рішенням, адвокат Насірова подав апеляційну скаргу.
«Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 8 травня 2023 року розглянула апеляційні скарги сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 7 квітня 2023 року про продовження строку тримання під вартою колишнього голови ДФС України з альтернативою внесення понад 523 млн грн застави. За результатами розгляду колегія суддів залишила без задоволення апеляційні скарги сторони захисту, а ухвалу слідчого судді ВАКС – без змін», – інформує суд.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.