Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила заарештованим майно довіреної особи колишнього заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського Романа Кітнера. Його НАБУ і САП підозрюють у пособництві в наданні неправомірної вигоди експосадовцю.
Таке рішення 11 квітня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як вказується, 1 лютого антикорупційний суд наклав арешт на таке майно Кітнера: земельну ділянку площею 0,0907 га у Львові (частка власності: 44/100); житловий будинок площею 78,9 кв. м (частка власності: 44/100); автомобіль Mercedes-Benz ML250 BlueTEC і корпоративні права в частині 75% в ПП «КОМФОРТ ТУР ГРУП». Адвокат підозрюваного подав скаргу, в якій стверджує про неповноту судового розгляду, а також, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
«Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Романа Кітнера – ред.) залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 1 лютого 2023 року - без змін. Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, «Слово і діло» повідомляло про затримання заступника міністра Василя Лозинського на одержанні неправомірної вигоди. Пізніше у НАБУ підтвердили затримання заступника міністра, але прізвище його не назвали.
В органі додали, що завдяки оперативному проникненню до складу організованого злочинного угруповання (далі – ОЗУ) викрили та припинили його діяльність з розкрадання бюджетних коштів. До складу ОЗУ входив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. Детективи затримали його під час отримання 400 тисяч доларів неправомірної вигоди. Ці кошти заступник міністра одержав за сприяння укладанню договорів на закупівлю обладнання та техніки за завищеними цінами.
Влітку 2022 року Кабмін виділив 1,68 млрд грн, зокрема й для закупівлі обладнання і техніки, щоб забезпечити населення альтернативними джерелами світла, тепла і водопостачання у зимовий період через ситуацію, що склалась внаслідок руйнування об‘єктів критичної інфраструктури. Як встановило слідство, низка посадових осіб центральних та регіональних органів виконавчої влади вирішили привласнити частину державних коштів. Для цього — вступили у змову з групою посередників та забезпечили укладання договорів про закупівлі за завищеною на майже 280 млн грн вартістю з наперед визначеними суб'єктами підприємницької діяльності. Ті, як з'ясувало слідство, мали за це передати держслужбовцям вищезазначену суму як «винагороду».