Вищий антикорупційний суд зменшив з 523 до 107 млн грн заставу колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, але залишив його під вартою до 5 червня. Його підозрюють в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди від аграрного олігарха Олега Бахматюка.
Про це «Слово і діло» повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Як повідомили у САП, адвокат Насірова подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт. Клопотання сторони захисту розглядала слідча суддя ВАКС Лариса Задорожна, яка частково його задовольнила. Вона залишила ексголову ДФС під вартою, але зменшила альтернативу у виді застави з 523 до 107 млн грн.
Прокурор САП подав на це рішення апеляційну скаргу.
Як відомо, антикорупційний суд продовжив арешт ексголови ДФС до 5 червня з альтернативою понад 523 млн грн застави.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.