Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вшестеро зменшила заставу, визначену помічниці колишнього народного депутата Сергія Скуратовського Олені Добровольській. Її підозрюють у причетності до справи Скуратовського про завдання понад 128 млн грн збитків Укрінбанку.
Таке рішення 15 травня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, антикорупційний суд продовжив арешт Добровольської до 30 червня 2023 року включно. Їй визначили альтернативою 5 млн грн застави. Не погодившись з рішенням, захист підозрюваної подав апеляційну скаргу. Суд залишив Добровольську під вартою, але зменшив розмір її застави з 5 млн грн до 805 200 грн.
«Апеляційну скаргу - задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023 в частині визначення підозрюваній (Олені Добровольській – ред.) альтернативної застави в розмірі 5 млн грн - скасувати. У цій частині постановити нову ухвалу, якою визначити підозрюваній альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 805 200 грн», – ідеться в рішенні.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу Сергію Скуратовському та іншим особам у завданні понад 112 млн грн фінансовій установі.
За версією слідства, у 2019 році Скуратовський, будучи фактичним власником низки юридичних осіб, здійснював забудову земельної ділянки на околиці Києва. Будівництво проводилося за кредитні кошти під заставу збудованого в майбутньому багатоквартирного житлового комплексу, земельних ділянок та низки особистих порук (в тому числі і самого народного обранця).
З метою уникнення іпотечних зобов'язань та отримання можливості продати збудовану житлову нерухомість народний депутат із залученням начальника відділення Головного слідчого управління СБУ (на теперішній час особа обіймає керівну посаду в Центральному апараті ДБР), керівника підрозділу АРМА, керівництва державного підприємства «Сетам», а також оцінювачів організував протиправне відчуження права вимоги банківської установи через відповідне Нацагентство та держпідприємство.
Особи використовували підроблені офіційні документи, надавали та отримували неправомірну вигоду. Завдяки чому врешті домоглися викупу вказаної нерухомості за заниженою вартістю на підконтрольну юридичну особу.
Висновками експертиз підтверджено, що реалізація цієї злочинної схеми заподіяла банківській установі шкоди понад 112 млн грн – саме така сума складає різницю між реальною вартістю та тою, яку сплатили зловмисники.