Цей текст, як і більшість інших, міг би починатися з першого вечірнього аудіоповідомлення Пригожина від 23 червня та містити хронологічний опис походу «Вагнера» у бік Москви. Об'єктивно в першу добу події розвивалися настільки несподівано, що єдине, що залишалося ЗМІ – бути хронікерами того, що відбувається. Робити впевнені висновки та прогнози, як і раніше, зарано, проте спираючись на перші результати роботи фактчекерів та коментарі аналітиків, вже можна систематизувати факти та причинно-наслідкові зв'язки пригожинського заколоту. Про те, що насправді сталося в росії – у матеріалі Сергія Науменка для «Слово і діло».
Заколот
Казусом беллі для конкретних погроз та обіцянок Пригожина дійти до Москви, знищуючи на шляху всіх, хто чинитиме опір, послужило відео, що з'явилося ввечері 23 червня в телеграм-каналах, пов'язаних із Пригожиним. Воно було подано як підтвердження удару регулярних військ рф по базі бойовиків «Вагнера».
Аналітики-розслідувачі Bellingcat та Informnapalm засумнівалися у справжності відео, не менше ніж російські пропагандисти.
«От це відео ми вважаємо крінжевою іпсошною постановкою у виконанні вагнерів. Ракетні удари по табору виглядають як піонерські багаття», – написали в акаунті Infrormnapalm.
Заради справедливості, слід зазначити, що про неодноразові взаємні обстріли ЗС рф і ПВК «Вагнер» повідомляли численні російські телеграм-канали. Подібні сутички навіть не вважалися рідкістю.
Імовірна постановочність відео не означає, що обстрілу не було. Конфлікт між деякими російськими регулярними частинами та бойовиками Пригожина справді був. Про це свідчать не лише російські телеграм-канали, а й перехоплення СБУ, де російські солдати на побутовому рівні дозволяли собі називати вагнерівців «півнячими військами».
Міноборони росії від удару по «вагнерах» передбачувано відхрестилося.
Пізніше «кухар путіна» уточнив, що у його розпорядженні перебувають 25 тисяч бійців, і закликав приєднуватись до них усіх охочих росіян, включаючи військовослужбовців регулярної армії.
Громогласне оголошення брехливим Пригожиним про початок справжнього заколоту в експертному середовищі було сприйнято переважно скептично. Проте вже через кілька годин за панікою, що почалася в Москві, а також за дивним зверненням російських генералів до лідера найманців з проханнями зупинитися, стало очевидно, що щось дійсно відбувається.
Взяття Ростова
Приблизно о першій ночі мережу почали наповнювати відео з колонної техніки, що просувається в бік Ростова. У телеграм-каналах писали, що її довжина становить понад 50 км.
Створені поспіхом імпровізовані барикади з автобусів та вантажівок бійці Пригожина просто об'їжджали.
Рано вранці 24 червня, не зустрівши жодного опору, вагнерівці на танках затопили Ростов.
Ключові адмінбудівлі, а також будівля штабу Південного військового округу були оточені та захоплені. До речі, саме з цього штабу ведеться керування майже всіма військами вторгнення в Україну.
Місто-мільйонник Ростов-на-Дону було захоплене бійцями ПВК за 3 години. Тими ж самими бійцями, які намагалися взяти Бахмут 8 місяців.
Стрімкість з якою ПВКшники захопили Ростовську область багато що прояснила у тому, що відбувається. Дії «Вагнера» не були пов'язані з емоціями через обстріл якогось тренувального табору. Це була старанно спланована військова операція, розроблена офіцерським складом.
Кожен підрозділ було розподілено за певними напрямами, продумано маршрути просування, забезпечення. Подальші дії у Воронежі дають зрозуміти, що були розроблені різні сценарії до кожної з можливих ситуацій. Такі військові кампанії не вигадуються за кілька годин після обстрілу. Це розроблялося тижнями, а то й місяцями.
Варто розуміти, що на відміну від рядових вагнерівців, які складаються переважно зі злочинців та інших неблагополучних росіян, офіцерський склад ПВК складається з досвідчених командирів. В основному, це офіцери, що пройшли навчання і підготовку, досягли високих чинів, а потім вигнані з ВС рф, ФСБ, або поліції за різного роду злочини. ПВК для них – другий шанс чогось досягти у житті своїми навичками.
Як приклад, на фото нижче, між путіним та нацистом Вагнером Уткіним (на честь якого названа ПВК), стоїть Олександр Кузнєцов, відомий як Ратибор – командир Вагнера.
У минулому він був майором елітного спецназу з підмосковного Сонячногірська, а в 2008 році засуджений за грабіж та викрадення людини. У 2014-му звільнений і бере активну участь у війні на Донбасі. За заслуги щодо вбивства українців офіційно нагороджений чотирма орденами Мужності.
Тобто зараз заколот Пригожина, що вже провалився, був не якимось бунтом зеків, а серйозною загрозою для путіна.
Штурм Воронежа
Після взяття Ростова події стали відбуватися ще швидше. За кілька годин у мережі з'явилися відео просування грамотно захищеної системами ППО «Панцир» колони найманців у Воронезькій області.
Не минуло й півгодини після появи таких відео, як ПВК у своїх телеграм-каналах похвалилися збиттям кількох гелікоптерів ВС росії.
Мережа наповнили фото та відео, що свідчать про сутички та перестрілки у Воронезькій області. У Воронежі бійці Пригожина зустріли опір, проте не розгубилися і навіть не сповільнили свого поступу в глиб області. Що вкотре підтверджує ретельну підготовку цієї операції.
Пізніше практично одночасно з'явилися відео авіаудару по колоні ПВК, падіння російського командного літака Іл-22, а також вибух нафтобази у Воронежі.
Нафтосховище було підірвано ВС рф для того, щоб уповільнити просування бійців ПВК у бік Москви у разі успішного захоплення ними Воронежа.
«Вагнер» завжди забезпечувався паливом і боєприпасами МО росії – при штурмі ж їм довелося добувати підніжний корм. Боєприпаси вони, найімовірніше, захопили у достатній кількості в Ростовській області, але палива для гігантської колони їм не вистачало.
Судячи з зафіксованих у Воронежі відео, незважаючи на опір, місто повністю контролювалося ПВКшниками. Так на відео нижче видно спробу збити гелікоптер «Алігатор» із ПЗРК у межах міста.
Дослідники Oryx відзначають, що за наявними візуальними даними ВС рф втратили літак Іл-22, вертоліт К-52, три вертольоти Мі-8 з РЕБ обладнанням, вертоліт Мі-35, один КамАЗ і один «Тигр».
Вже ввечері 24 червня, за даними DeepState, бойовики із ПВК «Вагнер» контролювали майже 5 тисяч квадратних кілометрів території росії.
Клоунська розв'язка
У своєму відеозверненні путін багато говорив про «нейтралізацію бунтівників» і «жорсткі рішучі дії»... проте захоплення двох міст-мільйонників загартованими в боях бійцями, що спеціалізуються на вуличних боях, виглядало для нього дуже погано. Вибити вагнерівців із Ростова та Воронежа, не зрівнявши ці міста із землею, російській армії було б дуже складно.
У Москві почали рити окопи та зміцнювати кулеметні точки мішками з піском, у Липецькій області для зупинки найманців підірвали мости та розбили технікою дороги.
Все вказувало на швидкий початок великої битви за Москву, однак...
Увечері буквально всіх збентежило аудіо повідомлення Пригожина, в якому він заявив, що домовився з путіним і повертає назад.
Прессекретар путіна Пєсков уточнив, що кримінальну справу стосовно Пригожина та «вагнерівців» буде припинено.
«Влада не переслідуватиме тих вагнерівців, які взяли участь у заколоті, враховуючи їхні фронтові заслуги», – заявив він.
Такої розв'язки в експертному середовищі очікували найменше. Під час заколоту, коли сказано та зроблено вже надто багато, повернути назад – рівносильно підписанню собі смертного вироку.
Причину змови можна зрозуміти. Про ризики створення паралельної армії говорили багато експертів уже давно. Історично бунти найманців раз-по-раз повторювалися ще з часів Стародавнього Риму. А ось розворот назад залишається загадкою. Можливо Пригожина купили, можливо він очікував більшої підтримки з боку еліт, можливо, він спочатку планував не доходити до Москви, а можливо просто злякався. Не можна виключати й «український слід», адже перфоманс «кухаря» суттєво послабив позиції росіян на Бахмутському напрямі.
Тим не менш, схожі прецеденти в історії також траплялися, наприклад невдалий Корнілівський заколот у тій же росії.
Що ми маємо у результаті?
Головфюрер, на смерть переляканий наступаючими злочинцями, сховався в нірку, як мишка. Така реакція, і навіть втрата влади росії монополії на насильство, підірвали авторитет путіна як серед простого люду, так і серед еліт. Для кримінального путінського режиму це не залишиться без наслідків.
Заколотник-невдаха Пригожин виставив себе клоуном і це вважаємо не ми, а самі росіяни. Так під постом у телеграмі Пригожина, з аудіоповідомленням про розворот назад, стоять уже майже 300 000 емодзі «Клоун» і понад 100 000 дизлайків.
Змова найманців розколола радикально налаштованих російських мілітаристів, які мріють про швидку розправу над Україною через багатомільйонну мобілізацію. Раніше вони завжди і в усьому підтримували Пригожина, а зараз розділилися та звинувачують один одного.
Російські військові деморалізовані та роз'єднані. Через суттєве ослаблення деяких російських позицій, ЗСУ перейшли в активний контрнаступ і, судячи з усього, досягають великих успіхів.
Мільйони росіян нажахані і почуваються незахищеними, адже до них з легкістю пробилися натовпи зеків і не було кому їх захистити. Коли їм чекати нового заколоту, чи ще гірше, злих українців?
Великі втрати в авіації росії, включаючи цінні три РЕБ вертольота і командного літака. За різними даними вбито від 13 до 20 російських пілотів. Невідома кількість убитих внаслідок численних зіткнень у Воронезькій області.
Ну і звичайно нафтобаза, що досі догорає, підірвані мости і розбиті дороги.
Результати не залишають сумнівів у тому, що це була не вистава, а просто невдалий переворот і не факт, що він не повториться дуже скоро.
Зараз можна з упевненістю сказати, що в цій ситуації є лише одна сторона, що виграла, і це Україна.
Сергій Науменко для «Слово і діло»