Вищий антикорупційний суд залишив заарештованим речовий доказ у справі за обвинуваченням колишнього директора державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Олексія Басана в нецільовому використанні 29 млн грн і зловживанні на 5,5 млн грн.
Таке рішення 18 вересня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Власник мобільного телефону попросив зняти з нього арешт, оскільки він нібито не підпадає під ознаки речових доказів. Водночас прокурор заперечив проти цього. За його словами, слідством встановлено факт поза процесуального спілкування між заступниками Басана та власника телефону, який виконував експертизу у цьому кримінальному провадженні. Ці факти підтверджуються листуванням, яке міститься у мобільному телефоні заявника. А тому, потреба у арешті майна на цей час не відпала.
«Відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні», – йдеться в рішенні.
Як відомо, Апеляційна палата ВАКС обрала Басану запобіжний захід у вигляді 3,7 млн грн застави з обов'язками: не спілкуватися зі свідками та здати на зберігання закордонні паспорти.
Нагадаємо, ВАКС призначив до розгляду справу ексдиректора ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Олексія Басана. За версією обвинувачення, наприкінці 2018 року очільник підприємства на власний розсуд, всупереч вимог Бюджетного кодексу України, уклав із фірмами договори на проведення комплексу робіт з ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення на загальну суму майже 29 млн грн. З метою приховання злочину, вказана особа вирішила поділити три ділянки дороги протяжністю 118 км на 22 частини. Однак, виконання вказаних робіт не відповідали напрямам використання бюджетних коштів. Крім того з'ясувалося, що договори укладено без проведення процедури відкритих торгів, а вартість самих робіт була завищена на суму понад 5,5 млн грн.
Такі зловживання очільника держпідприємства завдали державі, в особі державного підприємства, збитків на суму майже 29 млн грн – саме стільки коштів було безпідставно перераховано на виконання договорів. На сьогодні дії посадовця кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 210 та ч. 2 ст. 364 КК України.