Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала запобіжний захід, обраний колишній начальниці департаменту міжбанківських операцій ПриватБанку Надії Конопкіній. НАБУ і САП підозрюють її у причетності до справи олігарха Ігоря Коломойського про заволодіння 9,2 млрд грн банку.
Таке рішення 28 листопада ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, антикорупційний суд визначив Конопкіній 1,61 млн грн застави як запобіжний захід. Також на неї поклали наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу; здати на зберігання закордонні паспорти та утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками. Захист і прокурор подали скарги на це рішення.
«Апеляційні скарги прокурор і захисника підозрюваної Надії Конопкіної – задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді ВАКС від 12 вересня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадження, застосованого до підозрюваної Конопкіної – скасувати. Постановити нову ухвалу, якою закрити провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної Конопкіної», – оголосила головуюча суддя Даниїла Чорненька.
Суддя Микола Глотов висловив окрему думку щодо цієї ухвали.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру олігарху Ігорю Коломойському в організації схеми заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку, до якої долучив ще п'ятьох менеджерів установи. Схема злочину полягала у штучному створенні організованою групою зобов'язання банку виплатити одній з підконтрольних компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотній викуп власних облігацій за завищеною вартістю, шляхом підробки відповідних документів.
Частина цих коштів, а саме понад 446 млн грн, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок Коломойського через ряд фінансових операцій з підконтрольними компаніями, та в подальшому внесені ним до статутного капіталу банку з метою виконання вимог програми фінансового оздоровлення ПриватБанку. Рештою ж коштів зловмисники розпорядились на власний розсуд.