Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розгляне скаргу підозрюваних колишнього заступника міністра юстиції Дениса Чернишова та ексзаступниці директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами Укргазбанку Олени Хмеленко на затверджену угоду про визнання винуватості. Їх підозрюють у справі ексголови Національного банку Кирила Шевченка.
Таке рішення 22 грудня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
17 листопада антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з трьома підприємцями. Йдеться про Марію Школьну, Юлію Рудь та Кіру Владимирову. Їм призначили по 5 років умовного позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік та 4250 грн штрафу. Однак адвокати Чернишова та Хмеленко подали скаргу на це рішення.
«Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисника (Чернишова – ред.) та захисника (Хмеленко – ред.) на вирок Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2023 року. Надіслати копію ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом із копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки. Встановити строк до 26 грудня 2023 року, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційні скарги», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, НАБУ і САП оновили підозри ексголові Нацбанку Кирилу Шевченку та іншим фігурантам. Тепер їх підозрюють у створенні злочинної організації та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Сам Шевченко перебуває в розшуку.
За версією слідства, керівництво Укргазбанку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори на розміщення коштів, забезпечило підробку низки документів. Згідно з цими документами, 52 фізичні та юридичні особи нібито допомогли залучити до банківської установи клієнтів на обслуговування і за таку «допомогу» упродовж 2014–2019 років їм нараховано агентську винагороду на суму понад 206 млн гривень.
При цьому рахунки, на які виплачувалась винагорода, відкривались лише в Укргазбанку. Це забезпечувало членам злочинної організації можливість доступу, контролю та розпорядження вказаними коштами. Члени злочинної організації з числа працівників Банку мали можливість самостійного зняття коштів, як у касах Банку без осіб, на яких були відкриті ці рахунки, так і шляхом переказу коштів на інші рахунки.
У такий спосіб, зловмисники заволоділи грошима у сумі понад 206 млн грн. Одночасно було вчинено низку фінансових операцій для легалізації та маскування протиправного походження цих коштів. Гроші використовувались як для власного збагачення, надання «відкатів» керівникам державних суб'єктів господарювання за розміщення в банку значних сум коштів та фінансування іншої протиправної діяльності.