Оновлена версія урядового законопроєкту про мобілізацію містить низку антиконституційних та суперечливих норм.
Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За словами омбудсмена, зауваження до документа зайняли 9 сторінок. Він уже направив відповідного листа до профільного комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки.
Лубінець, серед іншого, виділив сім норм законопроєкту, до яких є питання.
«Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання», – написав він.
У новій редакції законопроєкту також йдеться про те, що військове командування матиме повноваження встановлювати тимчасове обмеження права громадянина на виїзд за кордон.
Однак омбудсмен наголосив, що це суперечить статті 17 Конституції України, згідно з якою ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав та свобод громадян.
Уповноважений має питання і до норми про обов'язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
«Таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста», – зазначив він.
Крім того, Лубінець розкритикував такі пункти:
надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян віком від 18 до 60 років, оскільки це суперечить Конституції;
позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за рахунок фізичних чи юридичних осіб на умовах контракту (також суперечить вимогам Конституції);
здійснення призову до армії незалежно від місця перебування військовозобов'язаних на військовому обліку, оскільки особи, які перебувають у службовому відрядженні чи лікувальному закладі за межами місця проживання, можуть не мати з собою документів, що дають право на звільнення від призову;
скасування порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки це суперечить Конституції України.
Лубінець додав, що напередодні обговорив законопроект із міністром оборони України Рустемом Умєровим. Той, за його словами, «готовий реагувати на зауваження».
«Такий важливий для країни законопроєкт має враховувати нюанси та передусім відповідати всім нормам Конституції. Правами людини не можна нехтувати», – підсумував омбудсмен.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів 30 січня вніс на розгляд Верховної Ради нову версію законопроекту щодо мобілізації. «Слово і діло» докладно писало, що тепер пропонує уряд.
У профільному комітеті вважають, що в оновленій версії законопроєкту про мобілізацію не вистачає норми про ротацію військових. Також у Раді хочуть, щоб Міноборони роз'яснило ідею розсилати повістки через електронний кабінет призовника.
Раніше повідомлялося, що антикорупційний комітет Верховної Ради визнав оновлену версію урядового законопроєкту про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.