Вищий антикорупційний суд продовжив до 14 квітня строк тримання під вартою колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, але зменшив йому заставу зі 100 до 70 млн грн.
Таке рішення 15 лютого ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Антикорупційний суд продовжив арешт Насірова до 18 лютого. Альтернативою йому визначили 100 млн грн застави. Прокурор САП просив продовжити арешт ще на два місяці.
«Клопотання прокурора САП про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова – задовольнити частково. Продовжити обвинуваченому Роману Насірову строк тримання під вартою на 60 діб, тобто до 14 квітня 2024 року. Визначити обвинуваченому Роман Насірову заставу в розмірі 23118 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70 001 304 грн», – оголосив рішення суддя.
Нагадаємо, САП скерувала до суду справу ексголови ДФС Романа Насірова про одержання понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також у цій справі про підозру повідомили в наданні цієї вигоди олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.