Погані новини для росії на війні провокують сплеск обговорення теми ядерної зброї на російському телебаченні та пропагандистських медіа.
Такого висновку дійшли аналітики проєкту War of Words.
Аналіз показав, що пік ядерних погроз чітко корелюють із ключовими подіями у війні.
У березні росія виправдовувала своє вторгнення, заявляючи про нібито загрозу відновлення Україною ядерного потенціалу, та звинувачує Захід у намірі розмістити ядерну зброю на нашій території. Це збіглося із кризою навколо Запорізької АЕС.
Активізація ядерних загроз у серпні-вересні 2022 року збіглася з контрнаступом ЗСУ у Херсонській області, підривом Кримського мосту та роботою зернового коридору.
У березні 2023 року сплеск ядерної риторики відбувся після видачі Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт володимира путіна.
У липні 2023 року погрози були пов'язані з початком українського контрнаступу та атаки дронів на Москву, зокрема удар по Кремлю.
Навесні 2024 року сплеск погроз збігся з низкою успішних атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи.
У травні був ще один пік – на тлі обіцянок України провести новий контрнаступ. Аналітики вважають, що Кремль міг посилити ядерну риторику як превентивний засіб, спрямований на стримування підтримки України з боку Заходу та створення атмосфери страху.
У серпні-вересні згадка ядерної зброї почастішала на тлі ескалації бойових дій на фронті та операції ЗСУ у Курській області.
У листопаді сплеск риторики стався після того, як союзники дозволили Україні завдавати ударів углиб території росії.
Нагадаємо, інше дослідження показало, що з 2022 року на російському телебаченні не було жодного дня без обговорення ядерної зброї.
19 листопада володимир путін затвердив оновлену ядерну доктрину країни.