Вищий антикорупційний суд продовжив на два місяці строк тримання під вартою бізнесмена Сергія Тищенка, але зменшив йому альтернативу у вигляді застави зі 136 до 100 млн грн.
Таке рішення ще 22 листопада ухвалив ВАКС, яке залишила без змін Апеляційна палата ВАКС ухвалою від 2 грудня, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, ВАКС заарештував Тищенка на два місяці. Альтернативою йому визначили 363 млн грн застави. Пізніше арешт продовжували, а заставу зменшили до 333 млн грн. Надалі Апеляційна палата зменшила заставу до 181 млн грн. Вже 26 вересня ВАКС знову продовжив арешт Тищенка і зменшив йому заставу до 136 млн грн.
22 листопада антикорупційний суд продовжив арешт Тищенка ще на два місяці. Одночасно йому знову зменшили заставу зі 136 до 100 млн грн. Захисник бізнесмена подав апеляційну скаргу на це рішення.
«Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2024 року – без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу Сергію Пашинському, бізнесмену Сергію Тищенку та іншим у заволодінні арештованими нафтопродуктами Курченка, які підлягали націоналізації.
Слідство встановило, що у 2014 році суд наклав арешт на 97 тис. тонн нафтопродуктів, ввезених в Україну з порушенням законодавства. На думку слідства, Тищенко та Пашинський розробили схему заволодіння арештованим майном та створили для цього злочинну організацію. Вони домоглися передачі паливо-мастильних матеріалів державному підприємству, на керівні посади в якому призначили підконтрольних осіб. При цьому Пашинський забезпечив контроль за базами зберігання нафтопродуктів підрозділами МВС, діями яких на місцях керували члени злочинної організації.
Надалі держпідприємство під приводом «вимушеності продажу» у повному обсязі реалізувало сировину за заниженими цінами підконтрольній організатору схеми компанії. Частково отримані за це кошти вивели на рахунки компаній, у той час як до державного бюджету не надійшло жодної гривні. Загальна сума збитків, завданих державі у результаті реалізації схеми, становить 967 млн грн.