Позавчора Київрада на виїзному засіданні в Печерській РДА прийняла 20-мільярдний бездефіцитний столичний бюджет. Експерти вже назвали його занадто оптимістичним: обсяг дохідної частини завищений, а вилучення до державного бюджету не зменшились.

Так, згідно зі звітом аналітиків Фундації "Відкрите суспільство", столичний бюджет 2014 року не можна назвати реалістичним, адже в ньому передбачається значне зростання коштів від основних джерел надходжень (сплати податку на доходи фізичних осіб, плати за землю, кошти від продажу землі тощо). В цілому дохідну частину бюджету, на думку аналітиків Фундації, завищено на 3,5 млрд. грн.

Опозиційний депутат Київради Андрій Странніков пояснює, що в міському бюджеті в порівнянні з минулим роком на 1,5 млрд. грн. збільшено надходження від податку на доходи фізичних осіб: "У бюджеті минулого року він становив 7,5 млрд. грн., а в цьому - вже 9 ​​млрд. грн. Але за рік киян більше не стало, відповідно, і податків платити більше не будуть". Крім того, згідно з прийнятим бюджетом Києва, на розвиток міста планується залучити 3,3 млрд. грн. з державного бюджету. При цьому затверджений головний кошторис держави на 2014 рік передбачає видатки на столицю у обсязі лише 234 млн. грн. Досвід минулого року засвідчив, що надії на перегляд державного бюджету на користь регіональних видатків є примарними.

2013 рік

Передумовою нинішніх бюджетних перипетій в столиці слід шукати в Податковому кодексі від 2010 року, де було затверджено вилучення половини надходжень столичного бюджету від  збору податку на прибутки фізичних осіб до державного бюджету. Варто відзначити, що податок з прибутків фізичних осіб в Києві становить близько 40-50% надходжень міського бюджету. Не важко зрозуміти, що з офіційним запровадженням податкових нововведень виживання Києва стало питанням постійних звернень до уряду з проханням дотувати столицю з держбюджету.

Показово, що негативний вплив відповідних нововведень для столиці відзначав навіть провладний та повністю контрольований колишній голова КМДА Олександр Попов. Минулого року він намагався скасувати відповідну норму, однак його спроби були безрезультатними.

Бюджет Києва 2013 року в частині доходів загального фонду було виконано лише на 80% (бюджет недоотримав понад 3 млрд. грн.). В цілому столичного бюджету вистачало лише на покриття захищених статей видатків, а різні соціальні та інфраструктурні проекти «просідали» від недофінансування.

Так, минулого року не вдалося завершити реконструкцію Поштової площі, нова станція метро «Теремки» відкрилась зі значним запізненням після додаткових вливань з державного бюджету, обіцяне будівництво метро на Троєщину прогнозовано не розпочалось, затримувались роботи з реконструкції проспекту Перемоги та Паркової дороги, не виконано заплановані обсяги робіт зі створення та реконструкції парків, не добудовано Подільський мостовий перехід тощо.

В сфері транспортних комунікацій проблеми розпочалися ще на початку 2013 року. Під час березневого снігового колапсу виявилося, що в столиці не вистачає снігоприбиральної техніки. Згодом протягом року виникали постійні проблеми в русі столичної кільцевої електрички: через борги перед «Укрзалізницею» за ремонт рухомого складу електрички кількість потягів на маршруті зменшилась майже вдвічі. Не виконано плани із закупки вагонів метрополітену, трамваїв та тролейбусів і т.д.

Крім того, не втілилися й деякі соціальні проекти міської влади: план зі створення нових місць в дитячих садках не виконано, не затверджено проект страхової медицини, затримувались терміни реалізації проекту "Картку киянина".

Окрім стратегічних проектів, під загрозу недофінансування минулого року потрапили й соціальні статті столичного бюджету. Час від часу у міської влади виникали проблеми з виплатою зарплат та 20%-вих муніципальних надбавок. Зокрема, в серпні голова Київської міської організації профспілки працівників освіти Олександр Яцунь повідомив, що працівники не отримували навіть 10%-вої надбавки до зарплати з січня - лютого 2013 року. Під кінець року загрозливою стала ситуація на підприємстві «Київпастранс»: через невиплату заробітних плат працівники головного міського перевізника погрожували вийти на мітинг проти влади. Для вирішення проблеми місту довелося в черговий раз звернутися до уряду з проханням про додаткове фінансування.

Критика бюджету столиці та особливостей його прийняття, звичайно ж, зрозуміла. Однак владі, що опинилася в столичній блокаді під тиском мітингувльних мас, в поточному році вкрай необхідно нормалізувати ситуацію в  місті. Для цього, в першу чергу, важливо забезпечити своєчасну та повну виплату соціальних зобов’язань.

Разом з тим, Володимир Макеєнко, ледве опинившись на посаді голови КМДА, не втримався і пообіцяв розпочати в поточному році будівництво метро на Троєщину. Однак в затвердженому бюджеті відповідна стаття видатків складає лише 147 млн. грн., чого не вистачить на будівництво навіть однієї станції метро. Більше того, інфраструктурні проекти в бюджеті 2014 року скорочені до мінімуму. Із заявлених під час прийняття бюджету проектів слідує, що влада сподівається цього року завершити реконструкцію транспортної розв’язки на Поштовій площі, частково профінансувати роботи на аварійній Бортницькій станції аерації, продовжити реконструкцію проспекту Перемоги та будівництво Подільського мостового переходу.

В цілому столиця стала центром переплетіння економіко-політичних перипетій. Загальнодержавна криза примножилася невдоволенням столичних мешканців занепадом місцевого самоврядування: ліквідація районних рад, розподіл повноважень міського голови та голови КМДА, затягування Верховної Ради з призначенням виборів столичного мера, додаткові вилучення з місцевого бюджету тощо. Призначення слідом за Олександром Поповим ще одного чужого для киян голови КМДА Володимира Макеєнка розрядки ситуації не додало.