Санкції проти українських чиновників будуть введені найближчим часом?

Санкції проти українських чиновників, які причетні до силових дій стосовно протестувальників, набувають реальних обрисів. Після «кривавого вівторка» 18 лютого, коли в сутичках у Києві загинуло близько 30-ти учасників мітингу (протестувальників та міліції) ряд європейських країн та США виступили із заявами щодо найшвидшого запровадження санкцій проти українських посадовців, які винні в розгортанні насилля в Україні.

З відповідною заявою вже виступили прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, міністр закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерс, президент Франції Франсуа Олланд, голова Комітету у закордонних справах Європейського Парламенту Елмар Брок, а також президент Литви Даля Грибаускайте. Президент Чехії Мілош Земан висловив сумнів щодо можливої ​​зустрічі з Віктором Януковичем. Вперше за довгий період протистоянь в Україні за введення санкцій проти Віктора Януковича виступили й німецькі чиновники. Так, вони заявили про можливу заморозку банківських рахунків президента України і введення заборони на в'їзд на територію ЄС.

Нагадаємо, що для введення санкцій зі сторони ЄС відповідне рішення мають підтримати абсолютно всі країни-члени Євросоюзу. Втім, подібні умови не повинні стати перешкодою для прийняття рішення, адже раніше Європарламент прийняв резолюцію, яка передбачає введення санкцій стосовно українських чиновників в разі, якщо насилля в Україні продовжиться. Отож європейські чиновники будуть орієнтуватися на раніше прийняті постанови.

Сьогодні, 20 лютого, за ініціативою голови європейської дипломатії Кетрін Ештон відбудеться екстрене засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу. За словами Кетрін Ештон, європейські чиновники повинні прийняти рішення про введення санкцій відносно політичного керівництва України. А посол США в Україні Джеффрі Пайетт заявив журналістам після брифінгу у в.о. міністра закордонних справ Леоніда Кожари, що США вже скасували візи деяким представникам влади України, які мають безпосереднє відношення до застосування сили проти мітингувальників на Майдані.

Нагадаємо, що санкції проти українських чиновників обговорювалися вже давно, практично з початку демонстрацій в столиці. Крім того, публікувалися статті з розкриттям корупційних схем вітчизняних можновладців за кордоном. Проте далі застережень питання не зайшло. Попри широкий розголос та постійні прохання українців нарешті застосувати санкції, в ЄС до відповідних рішень не вдавалися. Європейські політики пояснювали, що санкції – це застережний засіб, який слід застосовувати лише в крайньому випадку. Була надія, що загроза введення санкцій може слугувати суттєвим аргументом, аби втримати чиновників від силовим методів протидії мітингувальникам. Як бачимо, надія не справдилася.

Разом з тим, згідно з деякими повідомленнями у ЗМІ, введені США візові обмеження для деяких українських чиновників можуть бути відмінені у разі, якщо ситуація повернеться в русло мирного демократичного процесу. Отож, ймовірно, введені санкції й далі слугуватимуть аргументом тиску на українських чиновників.

Насамкінець відмітимо, що практика введення персональних санкцій проти окремих чиновників, а не країни в цілому, в США та ЄС не є новою. Широкого розголосу в світі здобула справа російського юриста Сергія Магнітського, який помер у СІЗО в Москві після року утримання за ґратами в умовах, які правозахисники охарактеризували як «тортурні». Справа набула широкого розголосу. У США було прийнято так званий закон Магнітського, що передбачає заборону на в'їзд до США та санкції економічного характеру 60-ти російським чиновникам, які, на думку американців, причетні до засудження та смерті Магнітського.

Після введення відповідних санкцій у США їх було запроваджено і в ЄС. Згодом було запропоновано розширити дію закону Магнітського на весь світ.

"Грубі порушники прав людини від Зімбабве до України, від Гондурасу до Папуа Нової Гвінеї будуть попереджені, що вони не зможуть уникнути відповідальності за свої вчинки навіть тоді, коли їх власні країни залишаються бездіяльними", - йдеться в поясненні до законопроекту.

Таким чином, сьогоднішні санкції, що обговорюються в США та ЄС, є продовженням попередньої практики західних країн щодо порушників прав людини в інших країнах. Можна говорити, що західні демократії відходять від принципу санкцій проти держави, де існують порушення прав людини, до санкцій проти окремих чиновників, які відповідальні за такі порушення.