Хитка стабільність: поточна ситуація в Україні

Політична ситуація в Україні склалася таким чином, що після втечі Віктора Януковича та початку налагодження мирного співжиття усіх громадян нові державні керманичі та суспільство зіткнулися з низкою глибоких проблем та викликів, які визрівали останні декілька місяців: криза легітимності, наявність великої кількості різноманітних груп інтересів, сепаратистські настрої на півдні та сході країни, відсутність програми дій тощо.

Сьогодні ситуація в Україні відносно стабілізувалася, однак кожна подія або призначення викликає шквал різноманітної критики. Переможці-майданівці вже почувають себе ошуканими, а їх противники – переможеними та підкореними.

Новий уряд

Після кривавих подій 19-20 лютого в Україні склалася унікальна за всі роки незалежності ситуація: не залишилося жодного легітимного вищого органу влади. Крісла президента та уряду спустошились, а парламент в переддень масового розстрілу учасників протесту відмінив свої засідання. В ніч, коли після кривавої бійні в Києві Верховна Рада, ледве досягнувши кворуму, все-таки зібралася, вона повернула собі крихту поваги та шанс стабілізувати ситуацію в Україні. Втім, їхні подальші дії, як і очікувалось, були неоднозначними.

Парламент не проявив політичної волі та, попри жахливість ситуації, не усунув Президента від виконання його обов’язків. Опозиціонери продовжували вести з Віктором Януковичем перемовини. Відразу ж після втечі Януковича опозиція почала «дерибанити» владні крісла, не запитуючи думку громадськості, а Партія регіонів поспішила відмежувати себе від злочинів колишнього Президента та, за сумісництвом, ще діючого почесного лідера партії.

Європа та вся світова спільнота чекають від України якнайшвидшого призначення нового Кабміну, який буде готовий втілювати справжні економічні реформи. Країна знаходиться на межі дефолту, і Захід готовий надати фінансову допомогу новому легітимному уряду. Європейці вже визнали дієздатною Верховну Раду та привітали призначення в.о. глави держави Олександра Турчинова. Разом з тим, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв висловив здивування визнанням легітимності української влади: «Легітимність цілого ряду органів влади, які там (в Україні) функціонують, викликає великі сумніви». В умовах дуже хиткої політичної ситуації ця легітимність, справді, знаходиться під загрозою. Хитка влада відкриває дорогу дестабілізації ситуації в країні та безперешкодній зовнішній інтервенції.

Отож європейці, усвідомлюючи загрозу з боку Росії, а також прагнучи стабілізувати ситуацію на своїх східних кордонах, вимагають від парламенту призначення нового уряду та закликають Росію втриматися від втручання у внутрішні справи України.

Разом з тим, формування нового Кабміну – нелегкий виклик для українського суспільства. Опозиція прагне узурпувати перемогу, роздавши міністерські крісла своїм представникам. Активісти, в свою чергу, вже розпочали хвилю масового спротиву кулуарному розподілу урядових портфелів. Зокрема, все частіше звучать заклики до проведення люстрації  у владі, обрання «нових облич», а також призначення разом з достроковими президентськими і парламентських виборів.

Весь період протистоянь на вулицях міст, як протестувальників, так і їх опонентів, найбільше хвилювало одне питання: кого ставити на місце влади? Остаточної відповіді на це запитання ні в кого не було. Більше того, Майдан довів, що в українців на сьогодні немає авторитетних лідерів. Хтось більше симпатизує Петру Порошенку, інші – Віталію Кличку, ще хтось – Олегу Тягнибоку і т.д. Сьогодні, коли прийшов час переможцям зайняти свої крісла, подібний вакуум довіри до політиків дає про себе знати.

Схід і Південь

Небезпека, що нависла над східними та південними кордонами України, не може не турбувати. Дехто з експертів вважає, що Росія не посміє зазіхнути на територіальну цілісність України та вже визнала свою поразку на геополітичному просторі. Однак така самовпевненість може бути фатальною. Достатнім аргументом для переживань є глибоке несприйняття широкими масами населення на Сході та Півдні поточної ситуації в України, а також активізація серед них проросійських настроїв.

Тим часом, нещодавно в Сімферополь прибули депутати Держдуми Росії, аби видавати кримчанам паспорти громадян РФ за спрощеною процедурою (саме так розпочинався грузинсько-осетинський конфлікт). Крім того, Росія відкликала з Києва свого посла для консультацій, підкресливши, що це означає крайню стурбованість ситуацією в цій Україні. «… Є загроза нашим інтересам, життю та здоров'ю громадян РФ», - пояснив прем’єр-міністр Дмитро Медведєв.

Чим завершаться сьогоднішні події, чи вдасться українцям різних регіонів знайти спільну мову, чи проявлять політики достатню виваженість та мудрість, чи вдасться Україні відповісти на цей найбільший за всі роки незалежності виклик? Такі питання стоять сьогодні перед нами.