Звільнення Юлії Тимошенко було раптовим навіть за революційними мірками. Верховна Рада за декілька хвилин прийняла те, що від неї марно очікували декілька років. Відомо, що ставлення до Тимошенко неоднозначне як серед народу, так і серед політичних кіл. Однак рішення щодо її звільнення було прийнято миттєво і в перші дні роботи парламенту.
Так, в розпал поминальних днів на Майдані з’явилася Юлія Володимирівна. Прозвучали заяви про готовність відразу приступати до роботи для спасіння країни, а також про намір балотуватися на президентських виборах у травні поточного року. Поява Тимошенко на Майдані сприймалася неоднозначно. У багатьох простих українців склалося враження, що Майдан був засобом повернення Юлії Володимирівни до політичного життя. Мережею Інтернет поширилися закиди щодо популістичного, нещирого і награного характеру її виступу.
«Тимошенко - останній тест України на зрілість». (Петро Олещук, політолог)
«Що я зрозумів зі слів Юлії Тимошенко? Що Тимошенко досі перебуває в ейфорії від звільнення з тюрми та не зрозуміла, що Майдан змінився - і політика теж змінилася. Я її вклінно прошу не йти в президенти, а дати дорогу молодим героям Майдану. А поки подивіться таке старе, але таке актуальне відео, де Георгій Гонгадзе каже в очі Тимошенко все, що думає: "Пані Тимошенко принесла в політику те, до чого звикла в бізнесі - момент використання і потім переходу на інший рівень. Особливо якщо є певний патронат. На жаль, ви приречені на таку поведінку всю послідуючу вашу політичну кар’єру». (Сергій Лещенко, журналіст «УП»)
Під час виходу Юлія Тимошенко і сама поспішила (варто визнати, і людей насмішила), стрімголов прилетівши на скорботний Майдан, і наразилася на інформаційну атаку. Так, прес-служба Юлії Тимошенко справедливо зауважила, що з перших хвилин на свободі проти неї розгорнулась провокаційна інформаційна кампанія.
Інтернетом поширились чутки, що Тимошенко, нібито, відвідував екс-президент Віктор Янукович під час свого короткочасного перебування в Харкові після втечі з Києва. Згодом з’явився сюжет на телеканалі «1+1» про дочку Юлії Володимирівни Євгенію, де засуджується її перебування в дорогому готелі Риму протягом кривавих побоїщ на Майдані Незалежності. Агіткампанія проти Юлії Тимошенко також розгорнулася в мережі Інтернет, що проявилося в заявах деяких лідерів думок, провокаційних картинках, інформаційних "зливах" тощо.
Зрозумівши свою поспішу поведінку, Юлія Тимошенко втихомирила лідерський запал: попросила зняти з «ялинки» на Майдані свій портрет та поїхала лікуватися до німецької клініки «Шаріте», зосередившись на візитах іноземних дипломатів та партнерів.
Втім, це не завадило Тимошенко проявити свій авторитет під час участі у розподілі міністерських портфелів у новому уряді Арсенія Яценюка та інших органах влади. Квота Юлії Тимошенко в новому Кабміні досить суттєва - Людмила Денисова, Арсен Аваков, Юрій Продан. Крім того, найближчий соратник Тимошенко Олександр Турчинов наразі поєднує в собі посади голови Верховної Ради та глави держави. Далі більше, журналісти стверджують, що присутність в уряді громадських активістів також була продиктована бажанням Юлії Тимошенко.
«Країною реально управляє Юлія Тимошенко. Не оперативно, а в цілому. Саме їй належить ідея включення до складу уряду представників громадянського суспільства, щоб догодити Майдану. І саме вона вела переговори про призначення губернаторами Ігоря Коломойського і Сергія Тарути. До речі, спочатку Таруті було запропоновано очолити Луганську область, а Донецьку область - Рінату Ахметову. Але останній від пропозиції відмовився. Ще один олігарх - Вадим Новинський погодився стати негласним представником Юлії Тимошенко в Криму».
(Мустафа Найєм, журналіст «УП»)
Ще більше «фори» для активної участі в політичному житті суспільства Юлії Володимирівні надав збройний напад з боку Російської Федерації. Вона була присутня у Верховній Раді протягом екстреного засідання з приводу введення російських військ на територію Криму. Було відзнято особисте звернення до українців в форматі звернення до громадян від лідера країни, де Тимошенко розповідає громадянам, як реагувати на вторгнення і надає гарантії щодо сили влади стримати іноземну агресію. Згодом слідували заяви про необхідність вступу до НАТО та виведення Чорноморського флоту Росії з України. Також Тимошенко оголосила своє бачення змін до Конституції, яке, до речі, кардинально відрізняється від попередніх пропозицій опозиції.
«Перше, що ми мусимо зробити після того, як вибори закінчаться - створити всі механізми для людей щодо відклику президента, кожного депутата і навіть уряду... Одразу після виборів президента народиться нова Конституція, яка зробить народ не символічною владою в Україні, а абсолютно предметною владою в Україні», - запевнила Тимошенко.
***
Головний розкол серед нинішніх переможців революції на сьогодні проходить по лінії Юлія Тимошенко – група Льовочкіна-Фірташа (партія «УДАР»). Навряд чи Дмитро Фірташ коли-небудь пробачить Юлії Тимошенко історію з ліквідацією «РосУкрЕнерго». Більше того, олігархів та бізнесменів за Юлією Тимошенко закріпилася стійка репутація людини, яка здатна відбирати чужу власність. Підтвердженням зріючого конфлікту є відмова партії «УДАР» від участі у формуванні Кабінету Міністрів. Відомо, що жодна посада, окрім президентського крісла, Віталієм Кличко не розглядається, як задовільна.
Поки на політичній арені не з’являться інші сильні і незалежні політики, авторитет і рейтинги Юлії Тимошенко будуть зростати. Особливо вигідне світло для її рішучості створює складна ситуація в країні. Втім, стовідсотковий розклад сил на момент голосування на виборчих дільницях давати складно. Існує занадто багато різноманітних факторів, і спрогнозувати, хто в кого і скільки відсотків голосів переманить, дуже важко. Явні дихотомії в політичному полі зникли, з’явилось більше політиків зі схожим електоратом: Кличко та Порошенко - найбільш універсальні кандидати (мають підтримку на Сході та Заході), Олег Тягнибок може суттєво багато відібрати голосів виборців із західного регіону у Тимошенко. Крім того, загадкою залишається, яких кандидатів висуне Партія регіонів. Одного Сергія Тігіпко очевидно замало. Та й імідж у нього - «і нашим, і вашим». Крім того, залишається примарна ймовірність, що колишня опозиційна трійка партій висуне єдиного кандидата (всього договірного потенціалу закулісся ми ніколи не дізнаємось).
Отож ризики в переддень нових президентських виборів дуже великі. Боротьба Українського Народу за своє світле майбутнє на Євромайдані не скінчиться. На жаль, на політичній арені сьогодні сперечатимуться або слабкі маріонеткові політики (Кличко, Тягнибок, Яценюк), або політики старої «закваски» часів Віктора Януковича (Юлія Тимошенко, Петро Порошенко), які мислять старими стандартами та не спроможні внести щось нове в становлення української державності. "Маємо, що маємо".
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»