«Не минуло і трьох діб від призначення міністра внутрішніх справ, як "диванна сотня" почала обурюватися, чому ніхто досі не сидить, чому не заведені кримінальні справи, чому, чому, чому…» (Вікторія Наріжна)
«Критикувати не збираюся, бо був у шкурі міністра МВС, і зараз такий час, що не можна робити над Аваковим інтернет-розправу» (Юрій Луценко)
«Міністр внутрішніх справ, який тролить Жириновського Курилами, а не доповідає про арешти окупантів, не дає жодної інформації про розслідування жахливого вбивства на Інститутській - перший кандидат на виліт з уряду» (Вахтанг Кіпіані)
Одним із перших своїх призначень опозиція зробила інженера за освітою та колишнього губернатора Харківської області Арсена Авакова виконувачем обов’язків міністра внутрішніх справ, а згодом і повноцінним головою МВС. Силові відомства в один момент стали джерелом найбільшого ризику та одночасно єдиною надією на порятунок для країни. Пізніше на Авакова полетів шквал критики – в державі розгорнувся не один, а цілий ланцюг деструктивних процесів, починаючи від окупації Криму та розгулу сепаратистських сил на Півдні та Сході й закінчуючи свавіллям бандитів на вулицях міст, які замаскувалися під «Самооборону Майдану».
За кадрами судять. Авакова критикують за невдалу кадрову політику. 4 березня міністр обіцяв, що впродовж двох днів він призначить усіх керівників МВС на місцях, але до 6 березня обіцянку не виконав. Без очільників залишались міліцейські управління в Київській, Кіровоградській, Львівській, Тернопільській та Чернігівській областях. Головного міліціонера Волині затвердили лише 9 березня. Того ж дня Аваков звільнив начальників обласних управлінь МВС у Закарпатській, Рівненській та Черкаській областях, яких сам нещодавно призначив. Така сама ситуація склалася в Одесі - начальник місцевої міліції Михайло Вершняк пробув на своїй посаді аж три дні. Виявилося, що Вершняк - відомий на всю Україну корупціонер у погонах, на якого жалілися президенту навіть «свої». «Сьогодні більшість призначень (начальників міліції) в областях проходять за партійними квотами. Це безумство в час війни», - обурюється екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.
Аваков пояснив проблемні призначення невідомими лобістами: «Не буду публікувати імена тих, хто свого часу підтримував ці призначення, мотивуючи це професійністю призначуваних і суспільною необхідністю таких кадрових рішень. Відповідальність усе одно на мені».
Для одного регіону невдала кадрова політика Авакова закінчилася трагічно – мова йде про Донеччину. Сутички між прихильниками єдності України та проросійськими активістами закінчилися побоїщами та смертю 22-річного активіста «Свободи» Дмитра Чернявського. Жалівся на місцевих міліціонерів і новопризначений губернатор Донецької області Сергій Тарута. Постфактум Аваков пообіцяв, що злочинця, який смертельно поранив активіста в Донецьку, обов’язково знайдуть.
Однак проблеми на місцях, на думку експертів, не завжди можна вирішити самими лише силами міліціонерів. «Як ми бачимо, у східних регіонах більшу вагу мають місцеві олігархи, а не міліціонери. Вони можуть контролювати ситуацію», - пояснює політолог проекту «Слово і Діло» Владислав Решетняк. Він сумнівається, що в Дніпропетровській області міліція менш корумпована, ніж у Донецькій, але Ігор Коломойський - олігарх та голова Дніпропетровської ОДА - взяв усю повноту влади у свої руки, проявив жорсткість, і ситуація в області залишається стабільною. В той самий час у Донецьку, де губернатором став також олігарх Сергій Тарута, все навпаки.
Врешті-решт, визнаючи, що проблема кадрів не вирішується, Арсен Аваков заявив про початок повномасштабної «чистки» в МВД за участі Люстраційного комітету. Усі призначені раніше керівники міліції та ДАІ, за його словами, звільняються з посад і переходять у статус в.о., після чого начальників міліції призначатимуть за участі громадськості.
Єдина країна. Сепаратизм у східних та південних областях став ще одним викликом для силових відомств. «Якщо ситуацію із втечею Януковича можна було якимось чином виправдати, то те, що зараз відбувається на Східній Україні – в Харкові, Донецьку, Луганську – можна було зупиняти з самого початку і більш жорсткими методами», - вважає Решетняк. Мова йде про сепаратистські мітинги на Сході та Півдні країни, а також сутички між мітингувальниками, якими вони супроводжувались.
МВС довгий час не відкривало жодних справ проти верхівки сепаратистських виступів – Геннадія Кернеса та Михайла Добкіна, організаторів так званого «Українського фронту» в Харкові. Добкіна все-таки арештували, але до того у ЗМІ з’явилася інформація, що нардеп Інна Богословська під час закритого засідання Верховної Ради запропонувала Авакову подати у відставку. Богословській не сподобалося, що Кернес та Добкін «розгулюють» на свободі. Вона також звинуватила керівництво країни в домовленостях із попередньою владою.
"При розгляді кандидатури міністра внутрішніх справ (власне, як і кандидатур до інших міністерств) слід було бути більш далекоглядними з позиції авторитету людини та факторів, що можуть її скомпрометувати..." - коментує ситуацію Решетняк. Він пояснює, що свого часу в Авакова були добрі стосунки з Кернесом, поки їхні бізнес- та політичні інтереси не розійшлися. Сьогоднішня ситуація з Добкіним дає зайву причину опонентам влади говорити, що за діями міністра слід вбачати зведення особистих рахунків із політичним опонентом.
Про необхідність усунення Авакова від посади очільника МВС заявила не лише Богословська, але й люди від громадськості. Минулого тижня під стінами Верховної Ради пройшов пікет нещодавно створеної координаційної ради патріотичного блоку «Майдан», під час якого активісти вимагали відставки Арсена Авакова та в. о. міністра оборони Ігоря Тенюха. На їхню думку, посадовці є некомпетентними. Багато схожих думок висловили активісти та прості громадяни в соціальних мережах.
«Повільні» справи. Один із головних закидів, які звучать на адресу міністра внутрішніх справ – мовчанка з приводу розстрілу на Інститутській - масового вбивства мітингувальників 19-20 лютого. Головна теза Арсена Авакова у свій захист звучить приблизно так: поки що нічого розповідати публічно не можна, тому що це зашкодить слідству.
Скаржиться на некомпетентність МВС і активіст Майдану Ігор Луценко. Як відомо, у грудні його з іншим активістом Юрієм Вербицьким невідомі викрали прямо з лікарні. Луценку вдалося врятуватися, але Вербицького знайшли мертвим. Активіст стверджує, що він намагається максимально сприяти слідству, проте воно не просувається. Окрім того, він підозрює у своєму викраденні бійців «Беркуту». Такі самі свідчення дають інші учасники подій на Майдані.
Поки постраждалі доводять, що слідчі затягують розслідування їхніх справ, міністр внутрішніх справ проводить переатестацію «беркутівців» для подальшої роботи в лавах МВС. «Клопотання було мною подано до МВС України 26 лютого (з приводу розслідування справи про викрадення Луценка та вбивства Вербицького), але до цього дня жодної реакції на нього з боку групи слідчого чи міністра немає. А з новин чути, що «Беркут» успішно проходить переатестацію», - дивується політиці Авакова у своєму Фейсбуці Ігор Луценко. Аваков переконує, що бійці «Беркуту», які не брали участі в розстрілі мітингувальників, отримають посади в МВС. У той самий час він обіцяє покарати «беркутівців», причетних до розстрілів мітингувальників. А як щодо інших злочинів працівників цього відомства – викрадень, побиттів, знущань?
Нова влада повільно реагує на вимоги Майдану, бо правоохоронна система «прогнила» на всіх рівнях, вважають активісти. І від зміни лише керівників відомств вона не оздоровиться. Тому громадськість сама взялася за люстрацію «знизу», коли посадовців звільняють не шляхом внутрішнього розслідування, а на вимогу суспільства. Саме так нещодавно звільнили прокурора Оболонського району Києва О. Андрющенка та його першого заступника І. Клюге. Ці посадовці вирішили не проводити розслідування справи, сфальсифікованої проти в'язня з Грушевського Віталія Маліборського, а просто звільнили активіста "за скоєні злочини" відповідно до закону "про заручників". Під тиском активістів прокурори написали заяви про відставку, і генпрокурор Олег Махніцький вже за годину підписав відповідний наказ.
У системі «Слово і Діло» зафіксовано дуже багато обіцянок представників нової влади з приводу покарання винних у тортурах та вбивствах активістів Майдану. Таку обіцянку давали голова РНБО Андрій Парубій, генеральний прокурор Олег Махніцький, голова СБУ Валентин Наливайченко. Неупереджене розслідування масових убивств під час Євромайдану планує провести перший віце-прем'єр-міністр Віталій Ярема. Ретельного розслідування усіх фактів масового вбивства людей та тортур над протестувальниками вимагатиме міністр охорони здоров’я Олег Мусій. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк запевнив, що всі призвідники сепаратизму і розколу України, які діють під прикриттям російських військових, будуть покарані. Голова Мінюсту Павло Петренко обіцяє докласти всіх зусиль, щоб повернути в Україну колишніх чиновників, на яких відкриті кримінальні провадження. А ми, у свою чергу, стежитимемо за тим, як вони будуть виконувати свої обіцянки.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»