Україна обрала Президента. Однак Президент не має своєї партії в парламенті та досі не представив команду, яку буде вести за собою до органів влади. Відсутність власної команди стала одним із головних закидів, які робилися Петру Порошенку з боку штабу головної суперниці в ході президентської кампанії Юлії Тимошенко.
Хоча напередодні виборів Порошенко уклав “політичний союз” із “УДАРом” Віталія Кличка, однак те, хто власне стоїть / стоятиме за майбутнім Президентом досі незрозуміло. Сам він своїх ключових соратників так і не назвав. У переддень інаугурації Петра Порошенка “Слово і Діло” спробувало зібрати думки експертів та повідомлення у ЗМІ, щоб розібратися в тому, кого Президент прийдешній нам несе.
Команда Президента
Квота Президента в системі органів влади за нинішньою Конституцією дозволяє йому призначити таких посадовців:
- міністра оборони;
- міністра закордонних справ;
- секретаря РНБО;
- голову СБУ;
- голову Служби зовнішньої розвідки;
- голову Нацбанку;
- генерального прокурора;
- голову Антимонопольного комітету;
- голову Фонду держмайна;
- губернаторів.
Посади міністра закордонних справ та голови Нацбанку сьогодні обіймають соратники прем'єр-міністра Арсенія Яценюка (Андрій Дещиця та Степан Кубів відповідно). Петро Порошенко ще в ході передвиборчої кампанії заявляв, що кардинальних змін у склад уряду він вносити не збирається. Якщо Петру Порошенку вдасться налагодити відносини з Арсенієм Яценюком, то ці дві посади можуть залишитися без змін хоча б до перевиборів Верховної Ради. Втім, у колишнього міністра закордонних справ Петра Порошенка може бути власна кандидатура на цю посаду.
Прямими соратниками Порошенка, з якими він об'єднався напередодні виборчої кампанії, є партія “УДАР”. Верховною Радою ходили чутки, що головою Адміністрації Президента стане керівник передвиборчого штабу Порошенка “ударівець” Віталій Ковальчук. Утім, нещодавно політологи почали називати новим фаворитом на посаду голови президентської адміністрації колишнього мера Вінниці та нинішнього віце-прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, який курує в уряді реформу місцевої влади. Володимира Борисовича давно пов'язували з іменем Порошенка, адже у Вінниці знаходяться бізнес-інтереси та округ, у якому майбутній Президент зазвичай балотувався до Верховної Ради.
Іншими претендентами на посаду голови АП називають народного депутата та політтехнолога штабу Порошенка Ігоря Гриніва, голову партії “Солідарність” Юрія Стеця (колишній генпродюсер “5 каналу”) та екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Останньому, згідно з даними ЛІГАбізнесінформ, можуть запропонувати посаду секретаря РНБО.
Очільники силових відомств, відзначають джерела ЛІГИ, вірогідно залишаться на своїх посадах до завершення АТО на сході. Мова йде, зокрема, про в. о. міністра оборони Михайла Коваля. На посаді генпрокурора та голови СБУ сьогодні залишаються соратники Порошенка зі “Свободи” та “УДАРу” Олег Махніцький та Валентин Наливайченко відповідно. Втім, одну з ключових посад у силових відомствах пророкують нинішньому першому віце-прем'єр-міністру Віталію Яремі.
Крім того, в ході передвиборчої кампанії Порошенко обіцяв запропонувати місце у своїй команді й Юлії Тимошенко. Не виключено, що це було лише передвиборчим піаром, адже Юлія Володимирівна може претендувати тільки на найвищі посади, які, судячи з вищесказаного, вже зайняті.
Порошенко та його партія
До кінця 2014 року, судячи з заяв більшості депутатів колишньої об'єднаної опозиції, на нас чекають позачергові парламентські вибори. На сьогодні в Петра Порошенка партії немає – ані в парламенті, ані за його стінами. Парламентські вибори повинні допомогти майбутньому Президенту заручитися підтримкою власної партії у Верховній Раді, навколо якої, можливо, й буде створюватися нова коаліція.
Раніше Петро Олексійович був прихильником створення в Україні авторитетного лівоцентристського руху, на роль якого претендує його давно забутий проект – партія “Солідарність”. Після виходу з парламенту Соціалістичної партії Олександра Мороза відповідної сили на політичній арені не залишилося, принаймні потужної та популярної.
Ми вже писали, що, згідно з соціологічними опитуваннями авторитетних компаній, партія “Солідарність” не користується великою підтримкою серед українців. Однак, якщо її ставити в опитувальниках поряд з ім'ям Порошенка, то вона виходить в одноосібні лідери. Відновленням партії, ймовірно, займатиметься її голова Юрій Стець.
Читайте також: Парламентські перевибори: коли, як і кому що світить
Приводом для оптимізму штабу Порошенка на найближчих парламентських виборах є висока підтримка останнього в ході президентської кампанії (остаточний підрахунок голосів ЦВК зафіксував за Петром Олексійовичем 54,7% підтримки виборців – Ред.). Однак сьогоднішні високі рейтинги Порошенка не є запорукою того, що вони залишаться такими самими на момент голосування на парламентських виборах. “Вибори відбудуться не на наступному тижні, а, отже, Порошенку потрібно буде втримувати цей високий рейтинг надалі. Це, до речі, нелегко. Тому разом із рейтингом Порошенка може знизитися рейтинг тієї політичної сили, з якою він асоціюватиметься”, – розмірковує директор соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.
Майдан вимагав перезавантаження влади, і воно реально відбувається. На жаль, після виборів громадяни майже не впливають на призначення ключових посад у державі. Тож нам лишається тільки споглядати за невпинними кулуарними перемовинами.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»