Там очень тихо, пустынно... Приезжайте.
Костянтин Паустовський
про відпочинок у Криму (1929 рік)
Головною “родзинкою” цьогорічного курортного сезону стала втрата Україною досить звичного і насидженого місця відпочинку українців – Криму. Зміна політичного статусу півострова та вжиті Україною у зв'язку з цим заходи поставили туристичну галузь регіону в доволі непросту ситуацію. Напередодні так званого референдуму місцева влада прогнозувала, що входження Криму до складу Росії надасть потужний поштовх для розвитку туристичної галузі півострова. Однак поки що виходить навпаки: курортний сезон у Криму цьогоріч опинився під загрозою зриву. Травневі свята лише підтвердили цей прогноз. Тоді потік туристів виявився у 2-2,5 рази менше, ніж попереднього року.
Зараз кримська влада наголошує, що місцеві санаторії та бази відпочинку (в тому числі й приватний сектор) заповнені лише на 37%. Нестача відпочивальників відчувається не лише на західному чи східному узбережжі півострова, а й на популярних курортах південного узбережжя. За словами самопроголошеного т.в.о. голови Республіки Крим Сергія Аксьонова, на сьогодні очікування туристичного потоку поки що не виправдовуються. Попри це, в Сімферополі не втрачають оптимізму і сподіваються, що зростання кількості туристів розпочнеться, як і в попередні роки, у 20-х числах червня, після закінчення шкільних іспитів, а, отже, цього року півострів відвідають, як і було прогнозовано раніше, близько 6 млн туристів.
Тепер спробуймо розібратися, наскільки реалістичні такі сподівання і що думають експерти з цього приводу.
Українці не хочуть. Минулого року, за даними Міністерства курортів та туризму Криму, півострів відвідало майже 5,9 млн туристів. У той самий час, згідно з підрахунками Олександра Бурдонова (експерта Федерації роботодавців у сфері туризму України, директора маркетингової фірми "Курортний Крим"), цей показник останніми роками коливався в межах 2 млн туристів, плюс-мінус 200-300 тис. залежно від року.
При цьому громадяни України в загальному турпотоці, як за офіційними даними, так і за даними пана Бурдонова, становили 70-75%. Не дивно, що зміна фактичного статусу Криму призвела до відчутних проблем у туристичній сфері регіону. Серйозність ситуації підтверджується нещодавньою заявою т.в.о. голови Ростуризму Олега Сафронова, який закликав українців не боятися відвідувати півострів.
Падіння кількості туристів у Криму (та й в Україні загалом) почало відчуватися ще в кінці минулого року. Це було викликано масовими політичними протестами, що відбувались у Києві. Ця тенденція зберігалася, незважаючи на зменшення чи збільшення інтенсивності протестних виступів в українській столиці. За словами Олени Баженової, голови Асоціації гостинності Криму, виходу з ситуації могли б сприяти оптимізація цін на туристичні послуги на півострові та зниження вартості проїзду. Однак цього не було зроблено, тому тенденція збереглася.
Після так званих референдуму 16 березня і приєднання Криму до Росії українці стали значно менше їздити на півострів. За словами голови Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігоря Голубахи, зараз потік туристів з України в кримському напрямку практично зведено до нуля. “Крим був, є і буде, але наразі для українців він не є бажаним для відпочинку чисто психологічно”, – зауважив голова Всеукраїнської асоціації туроператорів.
У той самий час директор Туристичної компанії “Феєрія” Ігор Захаренко додав, що українці не їдуть до Криму або через патріотичні почуття, або через випадки мародерства, які були зафіксовані на травневі свята щодо громадян України. До того ж через входження до складу Росії, стверджує пан Захаренко, півострів втратив не лише українських, а й європейських туристів, у першу чергу з Польщі. Нагадаємо, що громадяни ЄС для в'їзду до Росії мають оформлювати візу.
Певна частина українців усе-таки продовжує їздити до Криму, але їхня кількість дуже маленька порівняно з минулорічними показниками. До того ж, зазначає пан Голубаха, значна частина тих українців, що зараз відвідують півострів, практично не звертаються до турагенцій, а їдуть самостійно, зупиняючись у тих місцях, де вони відпочивали раніше (переважно в міні-готелях або приватному секторі).
Ситуація ускладнюється низкою інших факторів. Це, серед іншого, девальвація гривні, яка розпочалася ще в лютому цього року, та Антитерористична операція на Донбасі. Але головну роль зіграли перебої в транспортному сполученні. Невдовзі після референдуму й рішення Держдуми про входження Криму до складу Росії були припинені авіарейси між Сімферополем та українськими містами. Також було скорочено кількість поїздів у кримському напрямку, які тепер довше знаходяться в дорозі через контрольно-пропускний режим на в'їзді до півострова. Та й ті поїзди, що курсують і надалі, можуть стати занадто дорогим задоволенням для пересічних українців.
Слід зауважити, що зміна статусу Криму вплинула на туристичну галузь не лише півострова, а й України загалом. Як зазначив Ігор Захаренко, кримчани практично припинили користуватися послугами українських туроператорів, особливо тих, що орієнтовані на виїзний туризм (у першу чергу, до країн Європи). Ці турпотоки поступово відходять до російських міст, особливо Москви.
Зауважимо, що замість Криму українці можуть відпочивати на приморських курортах Одещини, Херсонщини, Миколаївщини, Запоріжжя. Серед закордонних напрямків директор туркомпанії “Феєрія” Ігор Захаренко радить співвітчизникам відвідати передусім безвізові (для українців) країни Європи: Чорногорію, Албанію, Грузію та Туреччину. Однак, за словами фахівця, остання цього року коштуватиме дорожче, ніж зазвичай. Також Ігор Захаренко радить відвідати Хорватію, для відвідин якої треба відкривати візу, однак особливих проблем з її відкриттям наразі немає. До того ж співвідношення ціна/якість, близькість менталітету та чистота моря робить цю країну дуже привабливою для українських туристів порівняно з Кримом.
Читайте також: Неавтономний Крим: як будувати відносини з півостровом
Росіяни не можуть. Останніми роками громадяни Росії становили 25-30% від загальної кількості туристів у Криму. Попри це, вони залишали на півострові значно більше грошей, ніж українські туристи. Так, за інформацією голови Постійної комісії Верховної Ради АРК із санаторно-курортного комплексу і туризму Олексія Черняка, прибутки від російських відпочивальників становлять 50% надходжень від туристичної галузі до бюджету Автономії. Тому перед кримською владою стоїть непросте завдання: змінити структуру турпотоку, компенсувавши хоча б половину колишньої кількості туристів з України.
Наразі ця проблема вирішується за допомогою так званого централізованого туризму. Мова йде про організацію масового відпочинку державних службовців, працівників правоохоронних органів та великих державних підприємств (“Почты России”, “Россетей”, “Русгидро”, Сбербанка, “Ростелекома”, “Роснефти” тощо). Крім того, російський уряд виділить значну суму на фінансування субсидії для оздоровлення дітей з 71 регіону Російської Федерації. Сума субсидії, як і кількість дітей, що будуть оздоровлені, поки що не уточнюється. Згідно з підрахунками Олександра Бурдонова, завдяки туризму за путівками на півострів вдасться залучити близько 1 млн туристів. При цьому експерт прогнозує, що загалом цього року Крим відвідає приблизно 1,5 млн туристів. Таким чином, падіння турпотоку, на думку Бурдонова, буде не катастрофічним і складе лише 25-30%.
Своєрідним ноу-хау є система шефства російських регіонів над кримськими районами та містами, що полягає не лише в наданні підтримки спеціалістами, а й надсиланні організованих груп туристів. Наприклад, Чорноморський район був закріплений за Тюменською областю, Сакський – за Самарською, Севастополь – за Москвою тощо.
Зауважимо, що централізований туризм має свої вади. Перш за все, він орієнтований на завантаження санаторіїв та баз відпочинку, а приватний сектор залишиться обділеним. Також, за інформацією російського журналіста Валерія Федотова, в Росії виник бізнес із надання підробних довідок про відпочинок у Криму, оскільки не всі держслужбовці бажають відпочивати на півострові.
Головними проблемами для республіки є адаптація до російського законодавства та транспортне сполучення. Якщо перша буде вирішена до 1 січня 2015 року, коли закінчиться перехідний період і завершиться перереєстрація прав власності, у першу чергу на нерухомість, то друга проблема потребує більш тривалого і копіткого вирішення.
Нагадаємо, що основну частину турпотоку до Криму забезпечувала залізниця. Так склалося історично, що прокладання гілки Лозова – Джанкой – Севастополь (1875 рік) дало поштовх розвитку півострова. Саме цей вид транспорту забезпечував близько 80% туристів, які приїздили до Криму. Тому будь-які проблеми із залізничним сполученням одразу ж впливають на пасажиропотік до республіки. Саме зараз можна спостерігати таку тенденцію, що викликана загостренням відносин між Україною та Росією. В результаті громадяни Росії чи Білорусі, які подорожують на півострів залізницею, двічі перетинають український кордон. Аналогічна ситуація склалася і з автомобільним транспортом.
Уряд Криму намагається компенсувати втрати пасажиропотоку на залізниці шляхом його збільшення через аеропорт Сімферополя та Керченську поромну переправу. Однак як перший, так і друга мають обмежену пропускну здатність. З 1 червня аеропорт приймає 62 рейси на добу, переважно з Росії (можливий зараз максимум – 80 рейсів на добу).
Щодо поромної переправи, після референдуму її пропускна здатність була збільшена в 2,5 рази і становить близько 5 тис чоловік на добу. Нещодавно, 6 червня, переправа тимчасово стала цілком пасажирською, а вантажні перевезення були переведені до Феодосії. Наразі можливості для збільшення пасажиропотоку обмежені. Попри це, черги на переправі досі зберігаються. Власники автомобілів змушені простоювати по 10 годин. Цей факт не заперечує і кримська влада. Як зауважив Аксьонов, для налагодження нормального пасажиропотоку пропускна здатність переправи має бути збільшена до 20 тис. чоловік на добу.
Читайте також: Що чекає на банківську систему Криму
***
Незважаючи на всі оптимістичні прогнози, вже зараз можна сказати, що цьогорічний курортний сезон у Криму буде доволі напруженим і складним. Причин і чинників, що цьому сприяють, багато, однак основним, на нашу думку, є невирішеність питання щодо майбутнього статусу півострова. Цей аспект зараз є наріжним каменем у непростих українсько-російських взаєминах.
Цілком зрозуміло, що цьогоріч до Криму приїде значно менше туристів, ніж очікувалося раніше. На фоні підрахунків кількості туристів знову на другий план відійшло питання якості туристичних послуг. У цьому контексті необхідно згадати, що в Росії, на відміну від України, сертифікація об'єктів розміщення за категорією якості є добровільною, і, як наслідок, може призвести до погіршення якості послуг. Попри це, стверджує Олександр Бурдонов, керівництво республіки має вирішити це питання на законодавчому рівні і зробити сертифікацію обов'язковою. “Без запровадження обов'язкового Свідоцтва категорії якості [об'єктів розміщення] та громадського моніторингу співвідношення ціна/якість не можна говорити про належну якість послуг, які отримають туристи в Криму цьогоріч”, – наголошує експерт Федерації роботодавців у сфері туризму України.
Незважаючи на те, в якій державі залишиться Крим, його туристична галузь потребує масштабних інвестицій, які окупляться не за один рік. Якщо цього не зробити, то наступного разу курортний сезон не врятує навіть централізований туризм. Уявити Крим без туриста – завдання не з легких. Поки що...
Микола Засядько, "Слово і Діло"
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»