«Чорні діри» Києва: за що живе столиця

Київ вважається одним з головних наповнювачів державного бюджету України. Однак минулого року прибутки столиці кардинально скоротилися. Поточний рік також не прогнозує місту нічого втішного: експерти побоюються, що й без того невеликий бюджет буде не виконано. Київський кошторис, за словами аналітиків, хронічно потерпає від корупційних «чорних дірок», залежності від примх центральної влади, виїмки половини доходів від податку на прибутки фізичних осіб, невдалого прогнозування, неефективного користування комунальною власністю та землею тощо. Разом з аналітиками, а також діючими і колишніми керманичами міста «Слово і Діло» намагалось зрозуміти, чому столичні фінанси вже роками «співають романси».

Скільки заробляє столиця

Річний кошторис киян коливається в діапазоні від 16 до 20 млрд грн. Минулого року прибутки столиці значно скоротилися: замість 21 млрд в 2012 році киянам довелось виживати лише на 16,5 млрд грн. Доходи Києва високі хіба що на тлі інших міст України. У порівнянні з іншими європейськими столицями він є катастрофічно низьким.

Так, директор фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікора в ході круглого столу з питань бюджетної та антикорупційної політики в столиці порівняв доходи Києва, Варшави та Берліна.

Діаграма наглядно доводить, що рівень доходів Києва не дотягує до рівня прибутків інших європейських столиць. Хоча Варшава менша від Києва, однак її бюджет більший в два рази. Прибутки Берліну взагалі в 16 разів більші за київські.

Більше того, з 2008 року бюджет Києва не виконується. Бажаний рівень доходів у статистів міської влади постійно перевищує реальні прибутки. Наступний графік демонструє заплановані та фактичні доходи Києва протягом 2008-2013 років.

В результаті неправильних розрахунків кожного року виникає значний дефіцит бюджету. В середньому Київ виконує свій бюджет лише на 80%.

* Джерело: osf.org.ua

З чого живе Київ

Головними джерелами доходів столиці традиційно є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). В середньому він складає 40-50% сукупного доходу міста. В 2013 році збір ПДФО склав 7,6 млрд грн, тобто 46% від підсумкового прибутку міста. Аналітики фундації «Відкрите суспільство» переконані, що детінізація сплати ПДФО в столиці могла б збільшити доходи міста на 4,8 - 10,1 млрд грн (від 40 до 50% від загальних доходів).

З 2010 року з міського бюджету Києва до держбюджету вилучають половину доходів від зборів ПДФО, які згодом повертаються до столиці у вигляді трансфертів. З того часу столиця живе «милістю» центральної влади, яка вирішує коли і скільки коштів перерахувати місту. Таким чином, за підсумками минулого року державні трансферти, дотації та субвенції Києву склали 7,2 млрд грн.

По 1,9 млрд грн місто отримує від зборів та плат за спеціальне використання природних ресурсів та плату за землю. 1,1 млрд грн в скарбницю міста вкладають місцеві податки та збори та ще 1,1 млрд — єдиний податок.

Директор фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікора переконує, що за рахунок корупційних схем навколо землекористування в Києві бюджет втрачає 14-42 млрд грн. Він відзначає, що київська земля є найдорожчою в державі. «Майже 75% земель у комунальній власності є не облікованими і по ним не оформлені правовідносини», - пояснює експерт. У зв'язку з цим навколо київської землі домінують непрозорі та корупційні схеми. Проте, на думку Сікори, якщо б місто отримувало адекватні прибутки від землекористування, то «можна було б побудувати метро на Троєщину, відреставрувати Майдан, побудувати Подільський міст, відремонтувати всі дороги в Києві».

Читайте також: Податку на київську землю вистачить на побудову метро на Троєщину — експерт

Його слова підтверджує екс-голова КМДА Володимир Бондаренко. «Через неналежне оформлення земель ми маємо «дірку» в 770 млн грн в бюджеті лише по Києву», - наводить свої дані чиновник.

Тим часом, ще один колишній голова КМДА Іван Салій не згоден з Сікорою. На його думку, заробляти гроші потрібно за рахунок розвитку промисловості, яка в Києві катастрофічно падає. «Станом на перший квартал 2014 року падіння будівництва в столиці склало 5%, а на сьогодні — вже 8%. Падіння виробництва склало 12,8%. Таким чином, в Києві падіння виробництва більше, ніж в Луганську, де проходять бойові дії», - бідкається екс-керманич столиці.

Володимир Бондаренко підтверджує, що «київська промисловість стоїть». «Однією з головних проблем є те, що ми не підтримуємо власного виробника. Чому у нас ліки індійські? Чому хліб печуть харківські «Куліничі»? Чому будівельні компанії зі сходу? Чому по місту з 12 тисяч автомобілів 8 тисяч з інших регіонів країни?»,- задається риторичними питаннями Бондаренко.

Куди йдуть гроші

Найбільшою статтею витрат столичного бюджету є освітня сфера — 4,5 млрд грн, за нею слідує охорона здоров'я — 3,6 млрд грн та соцзахист і соцзабезпечення — 2,7 млрд грн. Значно менше витратило місто на будівництво - 1,3 млрд.

Окремим тягарем для столичного бюджету є покриття боргу міста, який складає вже 10 млрд грн, тобто 40% доходів за рік. За словами аналітиків фундації «Відкрите суспільство», адміністрування боргу здійснюється непрозоро та коштує місту занадто дорого.

Джерелом значних втрат є й житлово-комунальна сфера, на яку минулого року витратили 1,1 млрд грн. Для прикладу, Іван Сікора згадав ситуацію навколо «Київводоканалу». «Фонд заробітної плати КП «Київводоканал» розраховано на 9 тис. працівників, а реально працює там лише 6,5 тис. осіб», - пояснює аналітик.

Володимир Бондаренко, тим часом, вказує на інші втрати міського бюджету в сфері ЖКГ. «Близько 18% втрат електроенергії в Києві викликані роботою МАФів, які незаконно підключаються до мережі».

Читайте також: Через МАФи Київ втрачає 18% електроенергії – Бондаренко

Однак недавній голова КМДА не є прихильником тотального знесення МАФів в столиці, адже «це єдина річ, з якої живуть люди». «Моя особиста позиція - потрібно встановити зональність. Щоб вони не знаходились біля метро, щоб алкоголь не продавався біля дитячих садків і т. д. Потрібно їм видати паспорти, щоб вони не платили 1000$ чиновникам і міліціонерам, а 1000 грн в бюджет, 140 грн за світло та 60 грн за вивіз сміття», - пояснив свою позицію Бондаренко.

«Чорні діри» бюджету

Отож головними проблемами столичного кошторису є виїмка 50% доходів від податку на прибутки фізичних осіб, корупційні схеми навколо київської землі, яка могла б давати значно більші прибутки, погане обслуговування боргу міста, завищені витрати на комунальні послуги та енергоносії, неефективна робота комунальних підприємств та неефективне використання комунальної власності.

Читайте також: Експерт: для контролю за бюджетною комісією Київради потрібна нова система

Володимир Бондаренко підтверджує, що з моменту лютневої зміни влади ніяких позитивних змін в питанні протидії корупції в Києві не відбулося. «Немає жодної сфери міського господарства в Києві, де б не існувало корупції, однак концентрується вона на трьох головних «китах» - фінанси, власність та земля», - відзначає чиновник. Крім того, продовжує Бондаренко, існують такі специфічні корупційні сфери, як поховання, незаконна діяльність МАФів, розміщення реклами тощо.

Отож сама лише зміна влади корупцію в місті не ліквідувала. Більше того, великі побоювання викликає нова Київрада, до якої увійшли одіозні для столиці особи, забудовники, корупціонери тощо.

Читайте також: Вибори до Київради: бачили очі, що руки брали

Іншою виключно політичною проблемою є залежність Києва від центральної влади. Останні три роки мер Києва не виконував функції голови КМДА та не контролював в повній мірі кошти міста. Шляхом виїмки половини доходів від збору ПДФО в Києві на користь державного бюджету центральна влада постійно тримала міського керманича «під ковпаком», затримуючи для міста нарахування в разі будь-якої непокори.

Великі надії кияни покладають на нового столичного мера Віталія Кличка, який обіцяв вирішити ці нагальні політичні проблеми, а також максимально покращити стан міського господарства за півтора роки, що відведені йому на роботу.

Ілона Македон, "Слово і Діло"