Скільки грошей Україна перерахувала кримчанам у 2014 році

Окупація частини української території сусідньою державою змусила аналітиків “Слова і Діла” замислитися над тим, як змінився державний кошторис України після втрати двох регіонів: скільки держава встигла перерахувати кримчанам у січні-березні, які статті витрат скоротились, а які продовжують виплачуватися.

Далі ми пропонуємо читачам результати офіційних звітів Мінсоцполітики та інших компетентних органів про те, як вони пристосовували свої витрати до анексії Кримського півострова.

Так, більшість статей бюджету, які передбачалися на соціальні виплати жителям окупованого Криму, було скорочено.

Пенсійний фонд повідомляє, що до анексії Криму пенсії та грошові допомоги виплачувалися 671,4 тисячам мешканців півострова (за січень-квітень 2014 року було перераховано 2,7 млрд грн). 17 березня виплати пенсій у Криму було припинено. Станом на 19 червня до Пенсійного фонду звернулися 2 243 переселенці з Криму, які побажали перевести пенсії в інші регіони України. Таким чином, поки що отримувати свої виплати в Україні побажали лише 0,3% з тих кримчан, які мають таке право.

Читайте також: Пенсії кримчанам платитимуть і Росія, і Україна – Пацкан

У Мінсоцполітики нам відзвітувалися, що на виплату іншого виду соціальних видатків – допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги у 2014 році для кримчан було закладено 2,6 млрд грн. За січень-березень із відповідної суми встигли перевести на півострів 557,3 млн грн, решта 2,1 млрд видатків держбюджету було скасовано.

На виплату допомоги особам, які не мають права на пенсію, інвалідам і допомоги на догляд громадянам України в січні-березні до Криму направили 13,7 млн грн, безробітним встигли перерахувати 53,8 млн.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в 1-му кварталі 2014 року також направив до Криму 57 млн грн. З 1 квітня виплати Фонд припинив. Згодом парламент переклав виплату цих зобов'язань на бюджет Криму, тобто повністю зняв їх з держбюджету.

Щодо оздоровниць півострова, то в 2014 році 28 з них виграли торги на надання санаторно-курортного лікування від держави на суму 400 млн грн. Станом на 15 квітня фактично надано послуг кримськими оздоровницями на 36,7 млн грн. 14 квітня договори з санаторіями Криму Україна розірвала. Згодом уряд зменшив витрати на путівки до 1,2 млн грн, скоротивши 507 млн грн запланованих раніше видатків бюджету.

Таким чином, у першому кварталі 2014 року, до окупації Російською Федерацією, Україна перерахувала кримчанам 3,4 млрд грн різних соціальних виплат і допомог.

Складнощі міграції

Мінсоцполітики та інші органи доводять, що вони злагоджено працюють над проблемами мешканців анексованого Криму. Однак у ЗМІ вже неодноразово з'являлися публікації про складнощі, з якими зіштовхуються переселенці.

Так, міністр соціальної політики Людмила Денісова 16 березня, в день проведення так званого референдуму про самовизначення Криму, переконувала, що його результати не вплинуть на соціальну політику Кабміну в регіоні і він буде далі продовжувати фінансування пенсій. Проте вже 24 березня вона зізналася, що з виплатою пенсій та соціальних допомог у Криму та Севастополі виникли технічні проблеми. Згодом політик офіційно визнала, що виконати цю обіцянку неможливо і порадила кримчанам для отримання пенсій виїжджати до сусідніх областей України.

Особливо турбує переселенців проблема пошуку житла та роботи. Раніше регіональні чиновники неодноразово бідкалися, що грошей на розміщення для переселенців держбюджет не надає, і всі питання доводиться вирішувати за рахунок місцевого бюджету або пожертв небайдужих громадян та фондів.

Однак нещодавно Кабмін ухвалив Постанову №213, згідно з якою було виділено 25 млн грн на забезпечення проживання внутрішньо переміщених людей, які виїхали з Криму або Севастополя. Втім, поки що активісти ініціативи «Крым SOS» стверджують, що в переважній більшості виконавчі органи на місцях не знають, як потрібно виконувати цю постанову або взагалі про неї не чули.

З окупацією Криму суттєво скоротиться для українців і можливість отримання від держави санаторно-курортних путівок. Разом з тим, скорочення витрат тут скоріше пов'язано із загальним погіршенням економічного стану та секвестром держбюджету, ніж зі втратою кримських оздоровниць. Так, у відповідь на наш запит Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визнає, що цього року після значного скорочення витрат 19 тисяч застрахованих осіб не отримають пільги на санаторно-курортне лікування.

Нещодавно Президент Петро Порошенко також розкритикував поданий йому на підписання закон про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання (№4998-1). Порошенко стверджує, що документ носить декларативний характер, не містить чітких механізмів надання допомоги тощо. Документ відправлено на доопрацювання.

З цими та іншими проблемами зіштовхуються чиновники та вимушені переселенці в Україні з часу початку окупації Кримського півострова. Очевидно, що органи влади не мають досвіду вирішення таких складних завдань і досі працюють за старими стандартами. Від того, наскільки швидко вони пристосуються до нових умов роботи в ситуації зовнішньої агресії, залежать не лише соціальні виплати, але й виживання багатьох українців.

Ілона Македон, “Слово і Діло”