Вбивство мера Кременчука Олега Бабаєва, обстріл будинку мера Львова Андрія Садового, спроба вчинення теракту в Дніпропетровській облдержадміністрації, постійні повідомлення про замінування вокзалів та торгових центрів у Києві – ці та інші тривожні події останніх днів сколихнули, здавалося б, мирні регіони України на захід від зони бойових дій. Думки щодо замовників дестабілізаційних актів розійшлись. Екс-заступник міністра внутрішніх справ Геннадій Москаль вбачає в цій ситуації внутрішню протидію зі сторони колишньої влади, проте інші експерти та силовики пов'язують терористичні акти зі збройним протистоянням на сході країни.
Мир та спокій українцям обіцяли майже всі керманичі країни. Зокрема, голова Верховної Ради Олександр Турчинов у квітні прямо заявляв, що не допустить розповсюдження тероризму за межі східних регіонів.
Однак останні події в так званих мирних регіонах України довели, що заявити про мир і втримати його – дві різні речі. Ситуація залишається стабільною лише відносно. Так, учора заступник голови СБУ Віктор Ягун в ефірі 5 каналу визнав, що українцям доведеться звикати до життя в умовах постійної терористичної загрози. На подібні невтішні думки силовиків навели факти розслідування дій диверсійних груп, захоплених у Дніпропетровську, Херсоні, Запоріжжі, Одесі, Харкові й навіть у Києві. За словами Ягуна, серед засланих у ці регіони диверсантів були особи, яких підозрюють у причетності до злочинів на території Донецької та Луганської областей.
Посіяти страх
“Головна мета озброєного протистояння на сході, а також терористичних загроз в інших регіонах – посіяти страх серед населення. Це одна з основних технологій тероризму”, – пояснює “Слову і Ділу” директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Такими діями, доводить експерт, людей роблять вразливими до тих загроз, які несе тероризм, і вбивають їхню готовність до спротиву.
На невтішні думки наштовхував і заступник голови Дніпропетровської ОДА Борис Філатов, який пов'язує обстріляний із гранатомета будинок мера Львова зі спробою вчинення подібних дій у Дніпропетровську.
Не додають оптимізму й останні заяви бойовиків зі сходу. Зокрема, співголова так званого Народного фронту Новоросії Костянтин Долгов у коментарі російському ИТАР-ТАСС заявив, що українська влада планує здійснити на власній території низку терактів, відповідальність за які врешті буде перекладена на бойовиків зі сходу. Тим часом львівські міліціянти повідомляють, що деякі дзвінки про "замінування" у Львові здійснювалися з території зони АТО.
Зв'язок між усіма замахами та мінуваннями бачить і екс-заступник голови СБУ Олександр Скіпальський. “Якщо керуватися законами логіки, то видовим аргументом є фактор нестабільності в Україні, фактор війни і фактор певної політичної кризи. Все це породжує відмінні по суті, але загальні родові прояви тих дій, що перераховані Вами”, – ділиться з нами своїми роздумами Скіпальський.
Микола Сунгуровський тим часом пояснює наростання терористичної загрози в мирних регіонах України останніми успіхами антитерористичної операції. “АТО на сході набуває тенденцій до успіху. Бойовиків поступово витісняють із зони проведення операції, тому їм потрібно десь облаштуватись. Частина з них осідатиме серед мирного населення, і це дуже небезпечна ситуація”, – доводить експерт. У таких умовах, додав Сунгуровський, мобілізація бойовиків відбувається “за помахом руки”.
Крім того, експерт побоюється, що розпорошені в інших регіонах України сепаратисти зможуть восени вчергове дестабілізувати ситуацію в країні. “Я дуже хочу помилятися, однак схоже на те, що на осінь готується чергова дестабілізація ситуації. Проте цього разу не на сході, а в інших регіонах”, – каже директор військових програм Центру Разумкова. На його думку, потрібно враховувати, що Путін від своїх намірів не відмовився: ідея зі створення на сході певного анклаву під протекторатом Росії провалюється, тому він намагатиметься дестабілізувати центральну владу в Києві в цілому. “Головна мета – перетворити Україну на слабку державу, яка б на колінах до нього "приповзла", просила б встановити прийнятні ціни на газ, гарантувати безпеку і т.д.”, – підсумував військовий експерт. Дестабілізаційним фактором слугуватимуть і переселенці зі східних регіонів, серед яких багато прихильників сепаратизму.
Сунгуровський – не єдиний аналітик, який “побоюється” цьогорічної осені. Натепер українці повною мірою відчують наслідки економічної кризи, скорочення бюджетних видатків, девальвації гривні, підвищення цін та тарифів на комунальні послуги і стануть особливо вразливими. “Крім того, восени, швидше за все, відбудуться позачергові парламентські вибори. А в таких умовах наші партії не звикли працювати на об’єднання, вони працюють на роз'єднання, вони працюють з електоратом. А електорат – це розподіл населення за політичними вподобаннями. Це різко ослабить імунітет до інформаційного впливу ззовні і буде сприяти дестабілізації ситуації”, – підсумовує співробітник Центру Разумкова.
Внутрішнє протистояння
Проте не всі експерти впевнені, що за замахами на життя очільників українських міст стоїть російське керівництво. Так, голова комітету Верховної Ради по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією Геннадій Москаль пов'язує всі ці події з внутрішнім протистоянням в Україні різних політико-владних кіл. “У даному випадку збіглися інтереси замовників терактів у мирних регіонах та інтереси тих, хто підтримує збройне протистояння на сході. Це внутрішнє протистояння, спровоковане опозиційними до нинішньої влади силами, екс-керманичами країни”, – впевнений Москаль.
Нагадаємо, що наприкінці квітня невідомі нападники вчинили збройний замах на міського голову Харкова Геннадія Кернеса. Очевидного прогресу в розслідуванні справи до цього часу не відбулося, хоча голова Харківської ОДА Ігор Балута в день замаху на Кернеса запевнив, що правоохоронні органи оперативно і професійно знайдуть винних. Більше того, друг Кернеса та екс-губернатор Харківщини Михайло Добкін обіцяв створити в парламенті тимчасову комісію з розслідування обставин замаху. Однак і цього не було зроблено.
21 липня Кернес заявив, що винні у вчиненні замаху на нього досі не знайдені. При цьому мер звинуватив міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і того самого Ігоря Балуту в причетності до цього злочину. Конкретних доказів Кернес не надав.
Чого чекати далі
Отож більшість експертів та представники силових органів сходяться на думці, що терористичні акти в різних регіонах України не припиняться. Віктор Ягун зауважив, що найбільші загрози стоять перед тими регіонами, які межують з Донецькою та Луганською областями – Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області.
Тим часом згаданий раніше співголова так званого Народного фронту Новоросії Костянтин Долгов заявив, що "під загрозою (терористичних актів – Ред.) перебувають метрополітени Києва, Харкова і Дніпропетровська, вокзали обласних центрів, аеропорти і стадіони”.
Наскільки українські силовики здатні діяти на випередження і дати відповідь на нові виклики, сказати важко. Так, Геннадій Москаль вказує на недостатній професіоналізм українських силовиків: “Міліція та інші силовики абсолютно не готові протистояти цим загрозам. Ми мали таку можливість, проте досі не модернізували правоохоронні органи”. Про необхідність корінного переформатування силових органів зазначив і Олександр Скіпальський, додавши, що “терористичні загрози потрібно нейтралізовувати специфічними методами”.
Водночас Микола Сунгуровський вказує на те, що силовики усвідомлюють можливі загрози і ведуть відповідну роботу, проте не афішують її. “Вчора Антон Геращенко (радник міністра внутрішніх справ – Ред.) згадував ці події на «Свободі слова», підкресливши, що вони це бачать і максимально попереджають. Тобто така робота проводиться. Наскільки успішно вона проводиться, я зможу сказати лише отримавши більш детальну інформацію”, – каже військовий експерт.
Ми не можемо не нагадати, що декілька місяців тому українські високопосадовці запевняли, що конфлікт на сході вдасться вирішити мирним шляхом, що мирним жителям на сході нічого не загрожує і зовсім скоро там буде наведено порядок. Врешті, з цими ілюзіями довелося розпрощатися. Сподіватимемось, що за цей короткий проміжок часу державні керманичі та прості українці в надскладних умовах таки зуміють навчитись ефективно оборонятись як у неспокійних, так і в мирних регіонах.
Ілона Македон, “Слово і Діло”
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»