Що зроблять з українським бізнесом рахунки-ПДВ

Читать на русском

Арсеній Яценюк виявився дуже вправним інтриганом: спочатку розіграв істерику зі своєю відставкою, а потім шляхом шантажу і безладу змусив депутатів проголосувати за введення рахунків-ПДВ без реального обговорення та аналізу наслідків.

Якби зміни до Податкового кодексу вводили відповідно до чинного законодавства та з дотриманням усіх юридичних вимог, то, швидше за все, депутати не погодилися б на введення цих рахунків, оскільки це радикально міняє чинну систему ведення бізнесу в Україні.

Фактично, з появою рахунків-ПДВ податок, який називається «податком на додану вартість» перетворюється на податок з продажів. Тепер бізнесмени будуть з кожного продажу платити додатковий податок у розмірі 20%, що відповідно призведе до гіперінфляції і розорення бізнесу. Зрештою, економіка України переживе ще один шок, а на плаву залишаться тільки державні компанії та великі монополії, підконтрольні олігархам – велика частина малого і середнього бізнесу просто зникне. В результаті економіка України стане, по суті, державним капіталізмом, схожою на модель економіки Білорусі, де не можна займатися нормально приватним підприємництвом.

Головна "родзинка", пов'язана з появою рахунків-ПДВ, полягає в тому, що одночасно зменшується сума господарського обороту, за якого можна не бути платником ПДВ. Тепер усі бізнес-структури, які мають річний оборот більше 100 тис. грн зобов'язані будуть реєструватися платником ПДВ і відкривати рахунок-ПДВ.

Кожен платник ПДВ тепер буде зобов'язаний відкрити рахунок-ПДВ, що називається «рахунком у системі адміністрування податків», який, по суті, є рахунком у цінних паперах і обслуговується Розрахунковою палатою НБУ, що проводить облік цінних паперів. Але зміни в Податковому кодексі міняють суть депозитарного обліку, і під виглядом автоматизації адміністрування податків фактично вводять додатковий рахунок, де буде вестися облік усіх рухів ПДВ.

Суть роботи рахунків-ПДВ дуже проста. Платник ПДВ при проведенні різних господарських операцій реєструє податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо раніше там реєстрували тільки накладні, де сума ПДВ була більше 10 тис. грн, то тепер потрібно буде реєструвати всі накладні, навіть якщо сума – 1 грн. При цьому дотримується правило першої події. Зобов'язання з ПДВ виникає або в момент поставки товару (робіт, послуг), або в момент отримання грошей у вигляді авансу.

При продажу товарів (робіт, послуг) компанія отримує від контрагента кошти з урахуванням ПДВ. При цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструється рух ПДВ. За покупки товарів компанія перераховує контрагенту грошові кошти і реєструє накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами звітного періоду розраховується сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету. При цьому фіскальний орган сам виставляє платіжні вимоги зі сплати ПДВ і надає його банку, де відкрито рахунок-ПДВ компанії, до спеціального реєстру зі сплати податку. Платник зобов'язаний забезпечити наявність на рахунку-ПДВ достатньої суми грошей, необхідної для сплати податку. Для цієї мети він зі свого розрахункового рахунку перераховує на рахунок-ПДВ необхідну суму.

У разі якщо платнику ПДВ необхідно відшкодувати цей податок, то фіскальна служба зараховує суму відшкодування в наступні платежі або компенсує коштами, перераховуючи гроші на рахунок-ПДВ.

Розробники змін до Податкового кодексу обіцяють 100% відшкодування ПДВ, але це вже не має значення, оскільки сама суть його відшкодування не впливає на ведення бізнесу. Гроші, які платник ПДВ отримує на рахунок-ПДВ не можна використовувати на інше, окрім того, що знову платити ПДВ до бюджету. Фактично, цей податок перетворюється на такий, що реально не відшкодовується, бо компанія, отримавши відшкодування ПДВ, не може його використовувати для ведення господарської діяльності.

У чому головна небезпека рахунків-ПДВ? Фактично, вони вилучають із господарського обігу дуже велику суму грошей. За попередніми оцінками можна говорити про суму 100 млрд грн, що реально не задіяні в господарській діяльності, а тільки слугують основою для виплати ПДВ. Як результат, низка компаній, насамперед дрібних і середніх, розоряться, адже в них, на відміну від великих компаній, немає можливості дістати грошові кошти у вигляді кредитів для фінансування своїх оборотних коштів. Що ж до великого бізнесу, то це нововведення теж негативно вплине на його діяльність. Але його власники завжди можуть домовитися з владою і отримати інші преференції у вигляді держзамовлень і податкових послаблень, які компенсують їм втрати грошей на рахунках-ПДВ. Що ж до дрібного і середнього бізнесу, то він фактично змушений буде за рахунок свого доходу і майбутніх доходів фінансувати втрати грошей на рахунках-ПДВ.

Частково цю ситуацію врятує «тіньова економіка», позаяк досвід інших країн показав, що найефективніший засіб для захисту бізнесу від рахунків-ПДВ – це перехід на сірі схеми і бартер, коли навіть великі угоди будуть фінансуватися за рахунок готівкових розрахунків.

В уряді Арсенія Яценюка розуміють провальність своєї ідеї, тому в розрахунку секвестру держбюджету на 2014 рік заплановано втрату надходження ПДВ на 8 млрд грн до кінця року. Це в основному відбудеться за рахунок розорення бізнесу і переходу більшої його частини в «тіньову економіку». Бізнесу потрібно буде підготуватися до «ідеї Яценюка».

Сама по собі ідея рахунків-ПДВ, схоже, покликана спровокувати соціальне невдоволення напередодні виборів до ВР і тим самим створити сприятливі умови для передвиборчого піару й обіцянок ліквідувати ці рахунки в разі перемоги на виборах. Такі економічні реформи, по суті, не є реформами, а покликані, насамперед, знищити чинну економічну модель, щоб дати можливість олігархам встановити повний контроль над економікою України.

Нагадаємо, що раніше «Слово і Діло» повідомляло про обіцянку голови Державної фіскальної служби України Ігоря Білоуса збільшити відсоток автоматичного відшкодування ПДВ з 50 до 70-90%.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, спеціально для «СіД»

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: