Оглядач інформаційного порталу «Слово і Діло» Олександр Радчук проаналізував ризики вторгнення військ Російської федерації на територію України.
Останніми днями у прикордонних із Росією областях, де не відбувається АТО, несподівано збільшилась кількість переселенців із Донбасу та Криму. При цьому, як і навесні, зростає напруга в Одеській, Харківській та інших областях України, де до цього часу було відносно спокійно.
Поки українська армія та добровольчі батальйони заганяють у глухий кут терористів на Донбасі, з проблемних регіонів тікають переселенці. При цьому, за інформацією Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні, найбільша їх кількість виїхала саме до Харківської, Одеської, Дніпропетровської, Полтавської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Сумської областей.
Разом із потоком переселенців зростає й напруга в цих областях. СБУ та міліція майже кожного дня фіксує випадки затримання диверсійних груп по всій території України. Так, за даними Служби безпеки, в ніч з 4-го на 5-те серпня її співробітники затримали в Житомирі диверсійну групу, яка планувала здійснити кілька терактів. До складу цієї групи входили найняті російською розвідкою українські громадяни.
Цікаво, що за інформацією військових та учасників бойових дій в зоні АТО, наразі більшість боїв відбувається саме із професійними найманцями. Велика кількість учасників та «ополченців» так званих ЛНР та ДНР – або до цього часу були знищені, або раптом кудись зникли. Військові не приховують: багато із «ополченців» просто заховали зброю та, переодягнувшись у цивільне, в одну мить перетворились у мирних біженців та переселенців. Багатьом із них, попри зусилля СБУ, вдається покинути зону АТО та отаборитися на прилеглих територіях.
В підтвердження слів військових, на сполох почали бити й жителі тих регіонів, що прийняли біженців. Нещодавно у місті Миргород, що на Полтавщині, місцеві мешканці мітингували органи влади із вимогою звернути увагу на діяльність деяких переселенців, що тимчасово оселилися на території області. Адже деякі з них не бажають йти на контакт із представниками правоохоронних органів, в багатьох випадках ведуть себе зухвало, не мають жодних документів, а в селищі Петрівці зафіксували факт того, як деякі з біженців вивісили прапор так званої ДНР.
Як бачимо із повідомлень в ЗМІ, на тлі диверсійних атак несподівано активізувалися проросійські сили в Одесі та Харкові. 3 серпня у Харкові на території Бронетанкового заводу, який займається ремонтом техніки для Збройних Сил України та рятувальників, була обстріляна адміністративна будівля. В прокуратурі Харкова з'ясували, що напад було вчинено із допомогою реактивного вогнемета. Наступної ночі, 4 серпня, невідомі також із вогнемета обстріляли облвійськкомат. У той самий день, у неділю, на центральній площі Харкова відбувся мітинг проросійських активістів біля пам’ятника Леніну.
В Одесі на вихідних так само організовано із заходами та мітингами зібралися проросійські активісти. На Куликовому полі їм, попри спроби місцевої міліції перешкодити їхній діяльності, вдалося провести «антивоєнний» флешмоб, а згодом – ще й влаштувати бійку із активістами «Євромайдану» біля будівлі обласного управління внутрішніх справ.
Уся ця активність дивним чином співпала у часі із заявою КДБ самопроголошеної Придністровської молдавської республіки щодо можливих провокацій з української сторони. За даними СБУ, за місяці протистояння сил АТО із терористами на сході України на території невизнаної ПМР спостерігається скупчення російських військових та диверсантів.
Ситуація набуває загрозливого характеру, якщо проаналізувати дані за останній тиждень, згідно яких відбувається різкий приріст переселенців зі сходу саме в Одеську та Чернігівську області. Так, в період із 28 липня по 5 серпня на Чернігівщину прибуло 626 осіб, а на Одещину – 461 людина. Тобто, за останні дні в цих областях біженців приїхало стільки ж, скільки за усі місяці із початку анексії Криму. Дивним виглядає й той факт, що різко зросла кількість переселенців саме до Чернігівщини, адже декілька місяців поспіль ця область не була аж такою привабливою для біженців.
Проте все виглядає логічніше, якщо звернути увагу на інформацію про збільшення військової присутності на півночі Чернігівської області з боку Росії та білоруської території. Така ситуація, відверто, викликає занепокоєння.
Про що може свідчити сукупність перелічених факторів? Сценарій дуже простий: йде свідоме «накачування» цих територій для влаштування можливих провокацій. Дестабілізувавши ситуацію з боку Придністров’я та північно-східних областей, Росія матиме додаткові конфліктні зони. Це дозволить розширити присутність професійних диверсантів ще в декількох областях та розпорошити сили українських військових, які зараз, безперечно, сконцентровані саме в зоні АТО на Донбасі.
Скоріше за все, в Кремлі не поспішають здійснювати пряму військову агресію на територію України. Російське керівництво планує дестабілізувати ще декілька регіонів аби:
-
загострити ситуацію та посіяти паніку серед місцевого населення решти українських регіонів;
-
унеможливити проведення дострокових парламентських виборів;
-
отримати додаткові козирі для обговорення можливості введення миротворчого контингенту у «бунтівних» регіонах України;
-
в разі неможливості швидко дестабілізувати інші регіони України, бодай створити додаткові плацдарми для прямої військової агресії із південних та північних напрямків. Говорячи мовою військових, перетворити на «котел» усю територію Лівобережжя та у разі військового наступу - швидко захопити Київ і значну частину центральної України.
Що можна зробити? Як мінімум, на даному етапі СБУ необхідно ретельніше проводити роботу із переселенцями та активізувати контррозвідку на всіх територіях, дотичних із Росією, Білоруссю та ПМР. Можливо, у цьому випадку, потрібно використовувати і зусилля розвідок інших країн. Інакше, за наявністю неприхованих агресивних намірів Росії, контроль за ситуацією в нібито «мирних» областях можна втратити у лічені дні.
Оглядач інформаційного порталу «Слово і Діло», Олександр Радчук
Джерело: gazeta.ua
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»