В партійному житті минулий тиждень ознаменувався гучним демаршем: засідання Політради «Батьківщини»покинули Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк, Арсен Аваков та ще низка їхніх соратників. Займаючи високі посади не тільки в державі, але й в керівних органах «Батьківщини», вони поставили у вкрай важке становище електоральні перспективи політсили.
Тепер лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко має надскладне завдання: яку стратегію із агітації обрати під час нинішньої виборчої кампанії у парламент, аби партія бодай подолала виборчий бар’єр у 5%.
Головна проблема в тому, що власний рейтинг самої Юлії Володимирівни після поразки на президентських виборах у 2010 році падав на протязі останніх 4 років. Запроторивши основного конкурента за ґрати, команда Віктора Януковича автоматично знекровила і весь опозиційний табір, і позбавили впливу саму Юлію Тимошенко на свою політичну силу. Останнім гвіздком у труні старого іміджу лідерки «Батьківщини» став провальний результат на позачергових президентських виборів весною цього року. Нагадаю, Юлія Тимошенко зайняла друге місце із результатом у 12,81%, тоді як Петро Порошенко переміг, набравши 54,7% голосів виборців. Саме після цієї знакової поразки Юлія Володимирівна на деякий час зникла із медіа простору, а соціологи вперше зафіксували цікаву особливість, коли рейтинг партії «Батьківщини» був вищим, аніж її лідерки. Отож, виглядало логічним, що в даній ситуації «Батьківщина» потребувала оновленої стратегії та облич. Однак на останньому засіданні Політради партії питання про перший номер у списку партії й стало причиною демаршу соратників Юлії Володимирівни.
Тепер в «Батьківщині» мають придумати, які саме результати своєї роботи презентувати виборцям, як очевидні переваги перед конкурентами. Доведеться нелегко: із демаршем Турчинова та Яценюка, «Батьківщина» не зможе похвалитися бодай якимись успіхами діяльності у владі, сама Юлія Володимирівна більше 2-х років провела у тюрмі, отож похвалитися якоюсь партійною активністю вочевидь не зможе. Успішно «окучувати» виборців черговими порціями популізму вже не вдасться: по-перше, на цьому шляху пані Тимошенко вже поступилася більш талановитим та енергійним колегам; по-друге, під час війни це робити вкрай важко; по-третє, образ Юлії Тимошенко ніяк не пов'язаний із перебігом революційних подій на Майдані. Без «революційного» бекграунду їй буде важко критикувати нинішні дії влади враховуючи, що більшість її вчорашніх соратників займають найвищі посади у тій самій владі. Виборець такої плутанини просто не зрозуміє.
Зазначимо, що технологи не зможуть у повній мірі використати для позитивного позиціонування й роботу фракції «Батьківщини» у Верховній Раді 7-го скликання. Почалася вона із гучного скандалу із «тушками» Табаловими, а в подальшому – навряд чи запам’яталася чимось суттєвим виборцям. Навіть діяльність із приводу «генеральної лінії партії» – звільнення Юлії Тимошенко із в’язниці – не мала жодного результату аж допоки революція не вигнала клан Януковича з країни.
Зараз очевидно, що команда «Батьківщини» намагається виправити частину своїх помилок, граючи на актуальних передвиборчих месседжах.
По-перше, Юлія Тимошенко нарешті заговорила і першою її заявою стала така популярна теза серед українців про необхідність введення військового стану. Вочевидь – це гра ва-банк: з одного боку очільниця «Батьківщини» говорить про те, що подобається виборцю, з іншого боку – оголосивши військовий стан в Україні не можливо буде провести дочасних парламентських виборів, що також грає на руку політсилі із не найвищим рейтингом.
По-друге, в політсилі заявили про люстрацію партійних рядів. Найгучнішим наслідком такої діяльності стало виключення народного депутата Геннадія Москаля із керівних органів партії. Подальше оновлення партії пов’язане із недавньою заявою із приводу співпраці із громадськістю у питанні формування списку «Батьківщини» на виборах до парламенту. З одного боку, в заяві йдеться про те, що 5% виборчий бар’єр – є надто високим і неприйнятним для нинішньої політичної ситуації, з іншого – відчувається брак кадрів для формування списку. Адже для «Батьківщини» було б непогано отримати і нові обличчя, і харизматичних лідерів, і безпосередніх учасників, знакових фігур, що брали участь у революційних подіях на Майдані взимку 2013-2014 рр.
Хочеться додати одну ремарку із приводу тез про зниження виборчого бар’єру із 5 до 3%. Колись давно, ще у 2006 році тоді ще Блок Юлії Тимошенко ратував за те, аби підняти виборчий бар’єр до показника у 7%. Навіть був зареєстрований відповідний законопроект авторства О.Турчинова та А. Портнова. На думку нардепів, «збільшення прохідного бар’єру з трьох до семи відсотків дозволить більшою мірою представити у парламенті ті політичні сили, які реально існують в суспільстві та відображають інтереси виборців». Як бачимо, часи змінюються, погляди теж.
По-третє, технологи «Батьківщини» дуже влучно активізували тему про вступ до НАТО. Так, Юлія Тимошенко заявила, що ВО «Батьківщина» має намір розпочати процедуру, необхідну для проведення всеукраїнського референдуму про вступ України до НАТО, одночасно з позачерговими парламентськими виборами 26 жовтня. Центральна виборча комісія зареєструвала відповідне повідомлення партії про проведення зборів громадян, які мають відбутися вже 5 вересня. Таким чином, стає зрозумілим, як саме політсила буде використовувати тему війни на Сході.
Варто зазначити й сильну сторону партійної структури «Батьківщини» - в них вона є. Поки «Солідарність», УДАР та Радикальна партія тільки створюють розгалужені партійні осередки, «Батьківщина» вже давно й потужно їх використовує. Очевидно, на виборах це додасть додаткових відсотків партії.
Ще одна сильна сторона – здатність Юлії Тимошенко до несподіваних реінкарнацій. Перш за все це пов’язано із здатністю влучно критикувати дії влади. Роль опозиції у виконанні пані Тимошенко – мабуть, найвдаліша у всі часи її політичної кар’єри. Звідси – і мобілізація «прихованого» рейтингу, особливо серед сільських мешканців.
Ну і нарешті – технологи «Батьківщини» точно використають у своїй агітації реальні помилки діючої влади. Поки що це – єдині відкриті двері, що залишилися у пані Тимошенко для її передвиборчої критики. Інакших можливостей продемонструвати свою роботу у нинішній парламентській кампанії у команди Юлії Тимошенко – обмаль.
Олександр Радчук, оглядач інформаційного порталу «Слово і Діло»
Джерело: gazeta.ua
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»