Дарт Вейдер: Ти недооцінюєш силу Темної сторони

Читать на русском

Український ринок політтехнологій не завжди може похвалитися дійсно креативними методами маніпуляцій із думками виборців. Як правило, на кожній з вітчизняних виборчих кампаній не обходиться без реєстрації кандидатів-клонів, «зливу» компромату, провокацій. Те, що в політтехнологічній тусовці прийнято називати «чорним PR».

Однак, окрім старих, перевірених часом методів ведення передвиборчої боротьби, популярності набувають так звані технології «політики для розваги» (policy for fun). Як правило, в цивілізованих країнах такі технології використовуються як алегорія задля привернення уваги виборця до певної проблематики. У нас дані проекти впроваджуються із більш прагматичною метою – «відтягнути» голоси виборців, або нейтралізувати вплив певного соціального прошарку суспільства, які бажають взяти участь у виборах.

Так, Інтернет партія України на цих дострокових парламентських виборах розпочала масовану атаку округів своїми кандидатами. Основним висуванцем є так званий Дарт Вейдер (персонаж із фантастичної, культової на Заході, голлівудської кіноепопеї «Зоряні війни»), який вже балотувався на мера у Києві та Одесі в травні цього року.

Увагу виборців привертають гучні та незвичні вистави-перфоманси за участі фантастичних персонажів кіноепопеї на вулицях українських міст. До того ж, сам кандидат Дарт Вейдер відчутно рекламується у соцмережах та дотепно обігрує різні актуальні політичні та соціально-економічні українські реалії із зовнішніх рекламних площин – на біл-бордах та інших рекламних носіях.

Читайте також: Думай кого обираєш: політичний портрет Віктора Пилипишина

Найцікавіше те, що кожен охочий киянин на цих дочасних парламентських виборах матиме змогу підтримати кандидата Дарта Вейдера в усіх столичних мажоритарних округах. ЦВК зареєструвало 13 Дартів Вейдерів (станом на 02.10. За останню добу 02-03.10 на сайті ЦВК було зареєстровано ще 3 - ред. ), які у бюлетенях, в основному, відрізнятимуться тільки іменами по-батькові і роком народження. Що характерно, усі зареєстровані кандидати – кияни, більшість з яких не мають вищої освіти та віком до 35 років.

До слова, в кількісному обсязі, Інтернет партія України та її основний кандидат зайняли далеко не останнє місце серед основних учасників виборчого процесу за критерієм поширеності своєї реклами на білбордах в столиці. Крім того, на дочасних виборах Президента України в травні цього року, представник «Інтернет партії України» Дарт Вейдер подав документи на реєстрацію кандидатом та заставу у сумі 2,5 мільйонів гривень. Втім, ЦВК відмовила у реєстрації пану Вейдеру. Безумовно, у критично налаштованого виборця одразу виникнуть логічні запитання про джерела такого потужного фінансування даного політичного проекту.

Основний електорат проекту під назвою «Дарт Вейдер» - студентська молодь. Небезпека полягає у тому, що та частина молодих людей, які приїжджають на навчання до Києва і реєструються за місцем проживання у гуртожитках, часто не є активними виборцями, і не намагаються розібратися у політичних реаліях свого округу. А от проголосувати «заради приколу» за незвичайного персонажа із фантастичних «Зоряних війн» - чому б і ні? Саме протестний електорат та виборці, які не визначилися зі своїми політичними вподобаннями – і є основними цільовими аудиторіями технологів «Дарта Вейдера».

Наочний приклад дієвості технології policy-for-fun можна навести за результатами голосування на 49-му виборчому окрузі (Солом’янський район) на виборах мера столиці в травні цього року, в яких кандидат Дарт Вейдер також брав участь. Основна маса виборців на цьому окрузі – це студенти столичних вишів КПІ, НАУ та НМУ, тож технологія спрацювала безвідмовно: кандидат Дарт Вейдер за підрахунком голосів зайняв 3 місце.

За такої тенденції, стає очевидним, що у сукупності на всіх київських мажоритарних округах загальний «Дарт Вейдер» зможе поцупити від 1 до 3% голосів виборців. Що неодмінно поставить доречне запитання: а кому це може бути вигідно?

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: