Маючи усі необхідні можливості для проведення якісних змін у країні, діюча влада разом із новообраними народними депутатами в черговий раз демонструє некомпетентність та неефективність. Ще одним їхнім програшем противникам реформ в середині країни може стати оприлюднення висновку Венеціанської комісії щодо відповідності закону «Про очищення влади» нормам європейського права.
Пікантність ситуації полягає у тому, що дане питання фактично координують та лобіюють колишні нардепи-«регіонали». Так, із проханням до Венеціанської комісії розглянути даний закон ще 3 жовтня звернувся Моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи. Заступницею голови комітету є нинішня народна депутатка з фракції «Опозиційний блок» Юлія Льовочкіна. А з експертами із Венеціанської комісії, які розглядали придатність люстраційного закону європейським нормам останні 2 місяці, працював екс-регіонал, а нині – позафракційний нардеп Сергій Ківалов, якій досі є одним із представників від України у комісії. Зрештою, він і виступав основним коментатором цього процесу, поки представники нової влади та народні депутати вже створеної коаліції невідомо чим займалися. «На засіданні в Римі Венеціанська комісія призначила п’ять експертів, які працюватимуть над експертизою закону про очищення влади. А президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо наголосив на важливості цього питання та зазначив, що Венеціанська комісія вже має досвід роботи з люстраційними законами», – наголосив пан Ківалов в одному зі своїх численних коментарів.
Натомість нинішні народні депутати із парламентської коаліції, які водночас є авторами закону про люстрацію взагалі вводили в оману суспільство, стверджуючи, що Моніторинговий комітет ПАРЄ взагалі ні до кого із проханнями дати коментар стосовно вітчизняного люстраційного законодавства не звертався. «Виявляється ЗУ «Про очищення влади» (люстрацію) ніхто в Венеціанську комісію не відправляв. Це був такий інформаційний шантаж Українського суспільства. Про це мені зі Стразбурга повідомив коллега і співавтор закону Володимир Ар'єв», - у жовтні написав у своєму Facebook ще один автор закону Леонід Ємець. Дійсно, немає про що хвилюватися.
Проте вже вчора ситуація у таборі парламентської коаліції кардинально змінилася. Нардепи, наче пожежники під час гасіння масштабної пожежі, вирішили рятувати ситуацію в останній момент – в переддень оприлюднення висновку Венеціанської комісії. «Друзі України з Венеціанської комісії повідомляють, що вона може без консультацій з українським суспільством; без жодної зустрічі з авторами закону «Про очищення влади», без розуміння, що коїться в наших судах та інших симулякрах державних органів, визнати українську люстрацію антигуманною та неєвропейською. Разом з Леонідом Ємцем, з яким закон писали, та Павлом Петренком з Тетяною Козаченко, які слідкують за виконанням закону в Мін'юсті, терміново летимо до комісії. Якщо чесно, без запрошення. Мета - пояснити високомудрим експертам Венеціанської комісії, що по-іншому люстрація в Україні не вийде», - лише сьогодні написав на своїй сторінці у Facebook голова комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв.
Залишається лише задати риторичне запитання: а що ж робили і де були нардепи раніше? Чому вони не діяли останні 2 місяці, дозволивши колишнім «регіоналам» взяти справу до своїх рук?
Інтерес і пана Ківалова, і пані Льовочкіної цілком зрозумілий: у разі застосування закону, вони самі підпадають під люстрацій ні критерії. З іншого боку, цілком очевидно, що деякі норми прямої дії закону «Про очищення влади» з точки зору європейського права є дискримінаційними. Зокрема мова йде про недоведення вини у зловживаннях колишніх високопосадовців, адже тільки приналежність чиновника до певної посади в період президентства Віктора Януковича ще не є достатнім приводом (з юридичної точки зору), аби звільняти його із подальшими санкціями щодо неможливості займати ці посади протягом певного часу.
Формально, висновки Венеціанської комісії не є обов’язковим до виконання, а носять рекомендаційний характер. Втім, якщо Україна таки обрала проєвропейський вектор розвитку, то має враховувати думку такої авторитетної дорадчої структури Ради Європи, як Венеціанська комісія.
Що ж, в такому випадку, оприлюднення негативного висновку Венеціанської комісії щодо невідповідності європейським стандартам права українського закону «Про очищення влади» є чудовим підґрунтям для дискредитації самої ідеї люстрації в нинішньому її вигляді на теренах України. Крім того, якщо вітчизняний законотворець таки проігнорує висновки комісії, а люстрація відбудеться згідно діючого закону – у «люстрованих» чиновників будуть усі законні підстави звернутися до Європейського суду із прав людини. І, очевидніше за все, вони зможуть виграти усі судові процеси.
Яких ще заходів залишається вжити делегації пана Соболєва нині для того, аби хоч якось спробувати остаточно не впасти обличчям у бруд? Єдине можливе рішення – спробувати переконати комісію перенести дату із оголошенням свого висновку стосовно українського люстраційного законодавства. Проте, в такому випадку суспільству таки знову доведеться почекати із процесом очищення влади. Адже якщо Венеціанська комісія піде на зустріч проханню про відстрочку – то лише навзамін того, аби розпочати законотворчий процес стосовно розробки нових правил люстрації.
Українці, які після Революції Гідності обрали новий склад парламенту, вкотре опинилися в глухому куті від некомпетентності своїх же народних обранців.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»